Ухвала

від 04.05.2016 по справі 757/20947/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20947/16-ц

Категорія

У Х В А Л А

04 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарі - Кулакова І. О.,

розглянувши подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» ОСОБА_3 за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

04.05.2016 р. до суду надійшло вищевказане подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В., погоджене заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С. С.

Частиною 2 ст. 377-1 ЦПК України передбачено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судове засідання державний виконавець Онопрієнко І.В. не з'явився та у прохальній частині подання зазначив про розгляд подання у його відсутність.

Подання вмотивовано тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 37652675 по примусовому виконанню наказу № 5011-66/8454-2012, виданого 01.10.2012 Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8/22, ЄДРПОУ 24381128) на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (02093, м. Київ, вул. Бориспільска, 13, ЄДРПОУ 00481212) вартість поставленої продукції в розмірі 58 410 410,75 грн.; суми нарахованих: пені в розмірі 3 344 309,74 грн., інфляційних втрат в розмірі 153 651,88 гри., 3% річних в розмірі 663 992,90 грн.; витрати зі сплати судового збору в сумі 64 378,32 грн.

18.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з моменту винесення (отримання) цієї постанови, яка у встановленому законом порядку направлена до відома на адресу боржника, вказану у виконавчому документі: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8/22.

Згідно зворотнього повідомлення про вручення, боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 29.04.2013 року.

22.05.2013 на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - Відділ) надійшла заява, за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» ОСОБА_3, якою повідомлено Відділ, що боржником в рахунок погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, на рахунок стягувача Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» перераховано 500 000,00 грн., а також проведені взаєморозрахунки на загальну суму 16 841 499,02 грн.

31.05.2013 року за вих. № 807/5-13-13 ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» надіслано вимогу державного виконавця про надання достовірних відомостей про рухоме та нерухоме майно належне боржнику, а також про рахунки в банках чи інших фінансових установах, наявність цінних паперів.

06.06.2013 року надійшло повідомлення від ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» про звернення до Господарського суду м. Києва із заявою про розстрочку виконання рішення суду. При цьому, вимоги державного виконавця щодо надання відомостей про рухоме та нерухоме майно належне боржнику, а також про рахунки в банках чи інших фінансових установах, наявність цінних паперів боржником не виконані.

27.06.2013 до Відділу надійшла ухвала Господарського суду м. Києва від 19.06.2013 р. у справі № 5011-66/8454-2012 про розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.08.2012 у справі № 5011-66/8454-2012 за наступним графіком: з вересня 2013 року по грудень 2013 року по 100 000,00 грн. щомісяця; з січня 2014 року по 300 000,00 щомісяця до повного погашення заборгованості по зазначеному рішенню, яку було змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 та ухвалу першої інстанції викладено в наступній редакції:

«1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2012 р. у справі № 5011/66-8454-2012 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2012р. у справі № 5011/66-8454-2012 за наступним графіком:

- з вересня 2013 р. по грудень 2013 р. включно по 100 000 грн. щомісяця;

- з січня 2014 р. по грудень 2017 р. включно по 937 474,55 грн. щомісяця»

Згідно заяви представника ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» О.В. Бутко, що надійшла по Відділу 11.03.2014 боржником з 01.01.2014 припинено виконання зобов'язань згідно рішення суду. Заборгованість станом на 03.03.2014 р. становить 44 899 065,06 грн.

16.01.2015 Держаним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ та керівника ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» попереджено про кримінальну відповідальність у разі відкриття нових рахунків та умисного невиконання рішення суду.

Платіжні вимоги, направлені до банківських установ для безспірного списання коштів з рахунків боржника, повернулись до Відділу без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

16.01.2015 Держаним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено на виконання до державних установ, які здійснюють реєстрацію майна.

Згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого майна за ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» відсутні.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником юридичної особи ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» є ОСОБА_3 (01021, АДРЕСА_1).

03.11.2015 р. до відділу надійшла заява стягувача про звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» ОСОБА_3

04.03.2016 року державним виконавцем повторно надіслані платіжні вимоги про списання коштів з рахунків боржника. Згідно отриманих відповідей кошти на рахунках відсутні.

25.03.2016 року керівнику ТОВ «Оптова компанія «Дарниця» ОСОБА_3 надіслано вимогу про необхідність явки до Відділу 05.04.2016 року та надання інформації про рухоме та нерухоме майно, належне боржнику, а також про рахунки в банках чи інших фінансових установах, наявність цінних паперів.

Згідно даних відстеження поштових відправлень, вимогу державного виконавця отримано 05.04.2016 року, проте на прийом ОСОБА_3 не з'явився, запитуваної інформації не надав.

У поданні державний виконавець зазначає, що станом на дату звернення державного виконавця до суду із даним поданням, судове рішення не виконане, боржник ТОВ «Оптова компанія «Дарниця», який в розумінні ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» вважається належним чином повідомленим про відкриття виконавчого провадження, не вчиняє дій щодо ліквідації заборгованості, що слід розцінювати не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості та злісне ухилення від виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статі 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», як то:

утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів подання державного виконавця боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» та його керівник ОСОБА_3 є належним чином повідомленими про відкриття виконавчого провадження, однак, дій спрямованих на виконання обов'язку, покладеного на боржника рішенням суду не вчиняють, хоча виконати цей обов'язок наявні всі реальні можливості, іншого з долучених до подання документів не вбачається. При цьому, законні вимоги державного виконавця щодо надання інформації про рухоме та нерухоме майно, належне боржнику, а також про рахунки в банках чи інших фінансових установах, наявність цінних паперів ігноруються, що унеможливлює та ускладнює виконання рішення.

За таких обставин, враховуючи ухилення боржника від виконання судового рішення щодо стягнення на користь стягувача у виконавчому провадженні значної суми грошових коштів у якості погашення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця.

Керуючись ст. 208-210, 212, 377-1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієкно Інни Віталіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» ОСОБА_3 за межі України - задовольнити.

Тимчасово обмежити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Печерським РУГУ МВС України у м. Києві 05.02.1999, зареєстрований: АДРЕСА_1) у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптова компанія «Дарниця» зобов'язань по виконавчому провадженню № 37652675 щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. № 5011-66/8454-2012.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Х.А. Гладун