Ухвала

від 25.10.2016 по справі 2а-3526/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 р. Справа № 2а-3526/10/1570

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Джабурії О.В. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання незаконним звільнення, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

встановиЛА:

Позивач звернулася з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області в якому просить: визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу від 30 серпня 2005 року № 155-к Голови комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці Рудченка С.В. в частині звільнення ОСОБА_4, провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса - нафтогавань"; визнати незаконним звільнення ОСОБА_4 з публічної служби - державної служби в митних органах України; стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_4 (65069, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.08.2005 року по 01.11.2011 року (включно) у сумі 109499,15 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 15 коп.) без урахування податків та обов'язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати; стягнути з Державної фіскальної служби України та Київської міської митниці Державної фіскальної служби України солідарно на користь ОСОБА_4 20000 грн. (двадцять тисяч гривень) в якості відшкодування моральної шкоди, завданої їй незаконним звільненням.

Суд першої інстанції своєю постановою від 12 липня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував пункт 3 наказу Голови комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці Рудченка С.В. від 30.08.2005 року № 155-к в частині звільнення ОСОБА_4, провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса - нафтогавань".

Визнав незаконним звільнення ОСОБА_4 з публічної служби - державної служби в митних органах України на підставі пункт 3 наказу Голови комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці Рудченка С.В. від 30.08.2005 року № 155-к.

Стягнув з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39422888) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.08.2005 року по 01.11.2011 року у сумі 109499 (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 15 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Київська міська митниця Державної фіскальної служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Київська міська митниця Державної фіскальної служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 04 листопада 2015 року зазначив, що відповідачами неодноразово заявлялося про порушення строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач також зверталась до суду із заявою про поновлення цього строку й обґрунтувала поважність причин його пропуску. Проте суд першої інстанції не надав оцінки причинам пропуску строку зазначеним в клопотаннях.

Судова колегія розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 при подачі позовної заяви не порушено строк звернення до адміністративного суду

Судом першої інстанції встановлено, що наказом в.о. Голови Державної митної служби України від 25.06.2005 року № 586 ліквідовано Центральну енергетичну митницю, виконання повноважень митницею та її посадовими особами із здійснення митного контролю та митного оформлення зобов'язано припинити з 01.09.2005 року.

Наказом в.о. начальника Центральної енергетичної митниці від 29.06.2005 року № 106-к ОСОБА_4 була призначена на посаду провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса-нафтогавань", а 30.06.2005 року письмово попереджена про наступне звільнення з займаної посади у зв'язку з ліквідацією Центральної енергетичної митниці.

Наказом в.о. Голови Державної митної служби України від 25.09.2005 року № 587 створено Енергетичну регіональну митницю, якій був присвоєний ідентифікаційний код 33638964, без зазначення, що остання є правонаступником Центральної енергетичної митниці.

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 24.08.2000 року № 1022, Державна митна служба України має право приймати рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації в установленому порядку митниці, регіональної митниці тощо.

Згідно з приписами ст.14 та ст.15 Митного кодексу України встановлено, що зазначені установи є юридичними особами.

З огляду на зазначені приписи наказом Державної митної служби України від 25.06.2005 року № 586 було ліквідовано Центральну енергетичну митницю, а наказом Державної митної служби України від 01.07.2005 року № 607 був затверджений склад комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці. Дана установа мала Ідентифікаційний код у Єдиному держаному реєстрі підприємств та організацій України № 24739632, що підтверджується матеріалами справи.

Наказом Голови комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці від 30.08.2005 року № 155-к позивач був звільнений з посади провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса-нафтогавань" Центральної енергетичної митниці з 31.08.2005 року у зв'язку з ліквідацією Центральної енергетичної митниці (пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

З огляду на матеріали справи вбачається, що Центральна енергетична митниця виключена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 19.06.2005 року. Наказом Державної митної служби України від 25.06.2006 року № 587 була створена Енергетична регіональна митниця, яка отримала код ЄДРПОУ № 33633964 без правонаступництва.

При цьому, ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування не наведено, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 Кодексу законів про працю України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Позивач проходив співбесіду щодо подальшої роботи в органах Державної митної служби з в.о. начальника Центральної енергетичної митниці В.Г. Вечором, який за її результатами запропонував роботу на посаді провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса-нафтогавань" новоствореної Енергетичної регіональної митниці. Позивач погодився з цією пропозицією і за вказівкою Вечора В.Г. написав відповідну заяву про переведення на цю посаду, яку того ж дня 04.08.2005 року передав представникові відділу кадрів Енергетичної регіональної митниці. Тобто, з урахуванням зазначеного вбачається, що позивач виявив бажання проходити подальшу службу в Енергетичній регіональній митниці.

Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У постанові від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-484а14) Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення у зв'язку з ліквідацією митного органу, прийшла до висновку, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді, з якої було незаконно звільнено.

Таким чином, звільнення ОСОБА_4, провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса - нафтогавань" 31.08.2005 року у зв'язку з ліквідацією Центральної енергетичної митниці є протиправним, а тому пункт 3 наказу від 30.08.2005 року № 155-к Голови комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці Рудченка С.В. належить до скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2-а-3526/10/1570 адміністративний позов ОСОБА_4 до Енергетичної регіональної митниці, Державної митної служби України та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, зобов'язання виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної митної служби України щодо невиконання приписів ч.3 ст.184 КЗпП України по обов'язковому працевлаштуванню ОСОБА_4 як особи, що самостійно виховує дитину у віці до 14 років, у зв'язку із ліквідацією Центральної енергетичної митниці, зобов'язано Державну митну службу України виконати приписи ч.3 ст.184 КЗпП України та працевлаштувати ОСОБА_4 на державну службу в митних органах України на посаді, яка відповідає за рівнем кваліфікації, оплатою праці, посаді провідного інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного поста "Одеса-нафтогавань", з якої вона була звільнена наказом Центральної енергетичної митниці від 30.08.2005 року № 155-К, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2-а-3526/10/1570 набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року.

В зв'язку з цим на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2-а-3526/10/1570, що набрала законної сили, начальником Південної митниці Державної митної служби України був виданий наказ від 02.11.2011 року № 1306-к про призначення ОСОБА_4 з 02.11.2011 року на посаду провідного інспектора сектора на митному посту "Ізмаїл" відділу інформаційної роботи та митної статистики Південної митниці.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2015 року у справі № 2-а-3526/10/1570 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, з у рахуванням зазначеного, необхідно стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби, яка є правонаступником Енергетичної регіональної митниці, на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.08.2005 року по 01.11.2011 року, оскільки справа про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. "з" п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При цьому, відповідачі не надали будь-яких розрахунків з приводу визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.08.2005 року по 01.11.2011 року, а також не спростовували надані представником позивача розрахунки.

Тобто, з урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з письмовими розрахунками представника позивача, про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.08.2005 року по 01.11.2011 року у сумі 109499,15 грн. без урахування податків та обов'язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, оскільки вони зроблені на підставі довідки про середню заробітну плату ОСОБА_4 № 63-20/1/20-168 від 26.09.2005 року, на підставі листів Міністерства праці та соціальної політики України про норми та розрахунки тривалості робочого часу на 2005-2011 роки, а також з урахуванням відрахування допомоги по безробіттю у сумі 10951,35 грн. на підставі довідки Суворовського районного центру зайнятості.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, судова колегія зазначає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні обґрунтування та не надано доказів, її моральних страждань, або інших обставин, які завдали їй значної моральної шкоди. ОСОБА_4 не довела та не надала доказів, в чому саме полягають її страждання та не обґрунтувала її розмір в суді першої інстанції.

Виходячи з вимог справедливості та розумності, враховуючи характер фізичних та моральних страждань позивачки, судова колегія вважає, що вимоги про стягнення моральної шкоди не можуть бути розглянуті в апеляційній інстанції із-за відсутності обґрунтування.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання незаконним звільнення, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - підлягають частковому задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання незаконним звільнення, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя О.В. Джабурія суддя Г.В. Семенюк