Рішення

від 12.10.2016 по справі 905/1942/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.2016 Справа № 905/1942/16

Господарський суд Донецької області у складі: головуючий - суддя Харакоз К.С., суддів Говорун О.В., Сковородіна О.М.

при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» , м.Дніпропетровськ,

до відповідача ОСОБА_2 міської ради, м.Сніжне, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ОСОБА_4 участю:

представник позивача ОСОБА_5 (за довіреністю);

представник відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 з обмежзеною відповідальністю В«ІстрейтВ» , м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 міської ради, м.Сніжне, Донецька область, про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди земельної ділянки від 03.10.2016р., зареєстрований 07.11.2012р. за №141440004000117. Зазначає, що на даний час позивач втратив можливість вільно користуватися орендованою земельною ділянкою у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території на якій розташована орендована позивачем земельна ділянка. Виконання позивачем умов договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача, як заінтересовану сторону, того, на що він розраховував при укладанні договору. Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 316, 317, 607, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.32 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою суду від 10.06.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 29.06.2016р.

Ухвалами суду від 29.06.2016р. та 02.08.2016р. розгляд справи був відкладений на 02.08.2016р. та 16.08.2016р. відповідно.

Ухвалою суду від 02.08.2016р. строк розгляду спору був продовжений на 15 днів.

11.08.2016р. через канцелярію суду позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням від 16.08.2016р. №01-02/855 був призначений повторний автоматичний розподіл справи 905/1942/16.

Виходячи зі змісту протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, 16.08.2016р. для розгляду справи №905/1942/16 було визначено колегію у складі: головуючого судді Харакоза К.С., суддів Говоруна О.В., Сковородіної О.М.

Ухвалою суд від 16.08.2016р. розгляд справи було відкладено на 30.08.2016р.

Ухвалою суду від 30.08.2016р. було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

В листі від 30.09.2016р. №5989/10/05-14-10-13 Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція повідомила господарський суд Донецької області, що Костянтинівська ОДПІ є правонаступником усіх прав і обов'язків ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Щодо запитуваної судом інформації відносно стану розрахунку із бюджетом за користування ТОВ «Істрейд» земельною ділянкою площею 0,0832 га, зазначила, що згідно з даними витягу з картки особового рахунку за платежем 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» станом на 30.09.2016р. заборгованість відсутня.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2016р. наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2016 року, як і в попередні судові засідання, не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 року між ОСОБА_1 обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» , м.Дніпропетровськ, та ОСОБА_2 міською радою, м.Сніжне, Донецька область було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1,2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0832 га, в т.ч. під одноповерховою капітальною забудовою - 0,0449 га; під проїздами, проходами, площадками - 0,0383 га, для обслуговування та експлуатації прибудованої будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: м.Сніжне, вул.Гагаріна, б.34 (в межах населеного пункту), із земель несільськогосподарського призначення із земель запасу житлової та громадської забудови (а.с.15-18).

Договір було укладено строком на 50 (п'ятдесят) років. (п.8 Договору).

Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

придбання орендарем земельної ділянки;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

скасування державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню , а також з інших підстав, визначених законом.

Даний договір був зареєстрований у Відділі Деркомзему у м.Сніжне Донецькому районі про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 07.11.2012р. за №141440004000117 (а.с.15-21).

ОСОБА_4 приймання-передачі земельних ділянок від 07.11.2012р., ОСОБА_2 міська рада передала, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0832 га, кадастровий номер 1414400000:01:005:0075 (а.с.23).

01.06.2014р. між ТОВ В«ІстрейтВ» (орендодавець) та ТОВ В«АТБ-маркетВ» (орендатор) був укладений договір оренди нерухомого майна, за яким ТОВ В«ІстрейтВ» передав ТОВ В«АТБ-маркетВ» в тимчасове оплатне володіння і користування об'єкт торгівельного призначення загальною площею 665,6 кв.м., розташований за адресою: Донецька область, м.Сніжне, вул.Гагаріна, б.34 (а.с. 39-43).

У Сертифікаті №3344 про форс-мажорні обставини (обставин непереробної сили) від 20.02.2015р. Торгово-Промисловою палатою України встановлено, що ТОВ В«ІстрейтВ» не має доступу до нерухомого майна, що є об'єктом Договору оренди нерухомого майна №293-2014-Н/и від 01.06.2014р. і не мають забезпечити господарське використання майна за його цільовим призначенням, у зв'язку з проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції (а.с.26).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 ЦК України).

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, дійсно, в 2012 році, коли було укладено договір оренди земельної ділянки, жодна із сторін не могла передбачити захоплення незаконними збройними формуваннями частини Донецької та Луганської областей, настання терористичної загрози на зазначених територіях, які несуть пряму загрозу життю, здоров'ю та роблять неможливим та небезпечним здійснення господарської діяльності в зазначених областях.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На теперішній час Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (п.2 ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. N 1275-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.24 розділу 1 включено м.Сніжне.

Отже, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались (за весь період, від початку захоплення частини Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями та по сьогоднішній день не відновлено мирне життя та відсутні гарантії захисту та верховенства закону).

Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки при укладенні договору оренди позивач розраховував на те, що ним будуть виконуватися умови договору, зокрема в частині оплати орендної плати, за фактичне користування земельною ділянкою загальною площею 0,0832 га, для обслуговування та експлуатації прибудованої будівлі магазину, однак, позивач позбавлений можливості користуватись земельною ділянкою, в результаті бойових дій та існування небезпеки в цьому регіоні.

Зазначені у позовній заяві обставини мають об'єктивно негативні наслідки для обох сторін договору. Знаходження об'єкту оренди на тимчасово непідконтрольній владі України території, в районі проведення антитерористичної операції, ускладнює можливість врегулювання сторонами спірних відносин та унеможливлює здійснення суб'єктом господарювання підприємницької діяльності в звичайному режимі. Сторони не мають можливості самостійно вплинути або усунути причини, внаслідок яких склалися обставини, що унеможливлюють подальше користування орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, суд приходить до висновку що в період проведення АТО позивачем не може використана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням, за обставинами, на які не можуть впливати а ні позивач а ні відповідач, та які не могли бути передбачені сторонами у період укладання договору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд залишає за позивачем з огляду на відсутність вини відповідача у виниклих обставинах, які змусили позивача звернутися до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» , м.Дніпропетровськ, до відповідача ОСОБА_2 міської ради, м.Сніжне, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.10.2012р., укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» та ОСОБА_2 міською радою, який зареєстрований 07.11.2012р. за №141440004000117.

Договір оренди земельної ділянки від 03.10.2012р., зареєстрований 07.11.2012р. за №141440004000117, вважати розірваним з дня набрання даним судовим рішенням законної сили.

Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІстрейтВ» (49069, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б.13; код ЄДРПОУ 37213365) повернути ОСОБА_2 міській раді (86500, Донецька область, м.Сніжне, вул.Леніна, б.39; код ЄДРПОУ 33681255) земельну ділянку площею 0,0832 га, для обслуговування та експлуатації прибудованої будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: м.Сніжне, вул.Гагаріна, б.34 (в межах населеного пункту), із земель запасу житлової та громадської забудови ОСОБА_2 міської ради.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2016 року.

Головуючий суддя К.С. Харакоз

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Говорун