Рішення

від 31.10.2016 по справі 903/664/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 жовтня 2016 р. справа № 903/664/16

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Гримайло Олександр Петрович

за участю представників сторін:

ОСОБА_1 - представник ПАТ ОСОБА_2 банк "Приватбанк" (дов. від 02.09.2015р. №3666-К-О)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в м. Луцьку в приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк "Приватбанк" до приватного підприємства "МЕТА" про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2016 року публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк "Приватбанк" звернулось в суд з позовом до Приватного підприємства "МЕТА " про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2016р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалами суду від 26.09.2016р. та від 10.10.2016р. розгляд справи відкладався.

Присутня в судовому засіданні представник позивача позов підтримує, просить суд визнати грошові вимоги ПАТ ОСОБА_2 банк "Приватбанк" до Приватного підприємтсва "МЕТА" та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу приватного підприємства "МЕТА", поклавши при цьому на ПП "МЕТА" обов'язок відшкодування ПАТ ОСОБА_2 банк "Приватбанк" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду від 13.09.2016р., від 26.09.2016р. та від 10.10.2016р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ПП "МЕТА" не направило, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (зазначені ухвали направлялись на адресу відповідача: м.Луцьк, пр.Волі,9 рекомендованою кореспонденцією та були повернуті до суду без вручення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання" (конверт поштової кореспонденції із його вмістом - а.с. 50-52, 60-62).

Викладені обставини свідчать про повне виконання судом свого обов'язку щодо належного повідомлення сторони у справі (відповідача) з приводу здійснення судового розгляду справи за її участю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2013 року по справі № 10/5005/11327/2012 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" та Приватного підприємства "Мета" стягнуто солідарно з Приватного підприємства "МЕТА" (43025,Волинська обл., м. Луцьк, пр. Волі, буд. 9) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українського фінансового агентства "Верус" на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) - 58588.51 грн. суми заборгованості за кредитом, 84915.56 грн. суми заборгованості по процентам за користування кредитом, 58879.22 грн. суми пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором , 4047,67 грн. витрат на судовий збір (а.с.9-10).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2012 року по справі № 0308/549/2012 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Мета" та ОСОБА_3 стягнуто солідарно з приватного підприємства "Мета", ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 346062 (триста сорок шість тисяч шістдесят дві) грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором, та стягнуто з приватного підприємства "Мета", ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" по 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору з кожного (а.с. 13-14).

Рішенням господарського суду Волинської області від 25 січня 2010 року по справі № 9/188-50 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Мета" стягнуто з Приватного підприємства "МЕТА" (м. Луцьк, пр.. Волі, 9, код ЄДРПОУ 32396574, р/р 26002055403030 у ВГРУ КБ "Приватбанк") на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29098829000000(для погашення заборгованості), рах. №64993919400001(для відшкодування судових витрат)) 16590,41 грн., в тому числі: 9159,90 грн. заборгованості по кредиту, 4592,67 грн. заборгованості по відсотках, 2837,84 грн. пені, та 165,90грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 250 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 17-19).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-5399/09 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Мета" та ОСОБА_3 було вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №204/с від 04.04.2007 року в сумі 4837, 96 грн.: звернути стягнення на станок фрезерний ФСШ, 2006 року випуску (1 одиниця), станок рейсмус ний односторонній СР-400, 2206 року випуску (1 одиниця), шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; звернути стягнення на майно, яке зазначене в договорі застави №204с/1 від 04.04.2007 року, а саме: персональний комп'ютер в комплекті, 2005 р.з. (процесор Pentium 4 LG775Box) (1 одиниця), персональний комп'ютер в комплекті, 2006 р.з. (Sempron-300+Box (S754) 64 bit, персональний комп'ютер в комплекті, 2006 р.з. (Sempron-2600+Box (S754) 64 bit, персональний комп'ютер в комплекті, 2005 р.з. (Celeron 2/260 Box), багатофункціональний пристрій, копір+сканер+факс 33, 6 кб/с, 2005 р.в., принтер SAMSUNG ML-1520 А4, 8М, 600х1200 dpi, 2005 р.в., принтер SAMSUNG ML-1250 А4, 2005 р.в., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, стягнути з ПП "Мета", ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору по 27 (двадцять сім) грн. 50 коп. з кожного, стягнути з ПП "Мета", ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 250 (двісті п'ятдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 125 (сто двадцять п'ять) грн. з кожного.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, встановлені у рішеннях господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2013 року по справі № 10/5005/11327/2012, Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2012 року по справі № 0308/549/2012, господарського суду Волинської області від 25 січня 2010 року по справі № 9/188-50, Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-5399/09, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Як встановлено в судовому засіданні з оприлюднених відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачу стало відомо, що відповідач - Приватне підприємство "Мета" знаходиться в стані припинення з 03.11.2015р.

15.07.2016 року позивач направив на адресу ПП "Мета" та голови ліквідаційної комісії заяву з вимогами на суму 1138496,20 грн. цінним листом з описом вкладення. (а.с.40-41).

За допомогою штрихового ідентифікатора через інтернет ресурс Укрпошти встановлено, що 19.08.2016р. цінний лист було повернуто за зворотною адресою. Причина повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.39)

Позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до господарського суду у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України - протягом одного місяця з моменту, коли кредиторові стало відомо про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог.

Згідно частини 1 та 7 статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до частини 2 та 3 статті 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно частини 3 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Як визначено частиною 6 статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 3 статті 112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Як вже зазначалось, позивач в межах визначеного строку - 15.07.2016р. звернувся на адресу ПП "Мета" та голови ліквідаційної комісії, із заявою №20160309РВ0000000257 з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 1138496,20 грн. та направив дану заяву з грошовими вимогами цінним листом з описом вкладення (а.с. 36-41).

Частина 3 статті 112 ЦК України, встановлює термін, протягом якого особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а саме до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи, яка ліквідується.

Позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до господарського суду у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України - протягом одного місяця з моменту, коли кредиторові стало відомо про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог.

Згідно частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Господарським судом встановлено, що предметом позову даної справи є вимога про визнання кредиторських вимог та про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України). Отже, передумовою звернення особи до суду має існувати її суб'єктивне право. Оскільки суб'єктивному праву завжди відповідає юридичний обов'язок, то іншою передумовою звернення особи до суду має мати місце факт його порушення (невизнання або оспорювання) зобов'язаними сторонами. Визначення змісту суб'єктивного права покладається на особу, яка звертається до суду з вимогою зобов'язати суб'єктів обов'язку поновити чи визнати це право, утриматись від дій, що можуть його порушити у майбутньому, вчинити певні дії, інше.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ "Приватбанк" скористався своїм правом на заявлення кредиторських вимог до ліквідаційної комісії у визначений строк та направив 15.07.2016р. заяву №20160309РВ0000000257 з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 1138496,20 грн. до ліквідаційної комісії відповідача. Проте, відповідач, в порушення вимог абзацу 2 частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 60 Господарського кодексу України, персонально письмово не повідомив позивача як кредитора про припинення юридичної особи та, фактично, ухилився від розгляду заявлених вимог по суті.

Вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" обґрунтовані зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитних договорів та рішень господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2013 року по справі № 10/5005/11327/2012, Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2012 року по справі № 0308/549/2012, господарського суду Волинської області від 25 січня 2010 року по справі № 9/188-50, Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-5399/09.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до відповідача вимоги в розмірі 1138496,20 грн., що виникли станом на 30.05.2016 року, з яких: 188605,15 грн. (58588,51 грн. + 116935,99 грн. + 9159,90 грн. + 3920,75 грн. = 188605,15 грн.) - заборгованість за наданими кредитами, 369085,34 грн. (114990,99 грн. + 230462,40 грн. + 16055,27 грн. + 7576,68 грн. = 369085,34 грн.) - заборгованості за відсотками, 4898,41 грн. (1750,00 грн. + 2948,41 грн. + 200,00 грн. = 4898,41 грн.) - комісія, 539892,34 грн. (167823,74 грн. + 336788,42 грн. + 23813,55 грн. + 11466,63 грн. = 539892,34 грн.) - пеня, 36014,96 грн. (250,00 грн. + 34356,76 грн. + 250,00 грн. + 1158,20 грн. = 36014,96 грн.) - штраф.

Вказана заборгованість частково, підтверджена рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2013 року по справі № 10/5005/11327/2012, Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 лютого 2012 року по справі № 0308/549/2012, господарського суду Волинської області від 25 січня 2010 року по справі № 9/188-50, Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-5399/09.

Крім того, позивач здійснив донарахування процентів, комісії, пені та штрафу у порядку, визначеному Умовами і Правилами надання банківських послуг, станом на 30.05.2016 року, про що надано розрахунок заборгованості.

За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як визначено ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

У силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Суд, перевіривши правильність розрахунку заявлених грошових вимог, дійшов висновку про їх обґрунтованість.

При вирішенні спору судом врахована правова позиція, викладена у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. у справі №903/1164/13.

Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист (рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-20цс11).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати ПАТ КБ "Приватбанк" згідно із ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок приватного підприємства "МЕТА".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 59, 60, 230-232 Господарського кодексу України , ст.ст. 15, 105, 110, 112, 264, 267, 549, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ліквідаційну комісію приватного підприємства "МЕТА" (43025, Волинська область, місто Луцьк, пр. Волі, будинок 9, код ЄДРПОУ 32396574) в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) у загальному розмірі 1 138 496 грн. (один мільйон сто тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок), та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу приватного підприємства "МЕТА" (43025, Волинська область, місто Луцьк, пр. Волі, будинок 9, код ЄДРПОУ 32396574).

Стягнути з приватного підприємства "МЕТА" (43025, Волинська область, місто Луцьк, пр. Волі, будинок 9, код ЄДРПОУ 32396574) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

31.10.2016

Суддя І. О. Гарбар