Рішення

від 27.10.2016 по справі 909/770/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа № 909/770/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В. , секретар судового засідання Манів-Головецька О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тексіка",

вул. Генерала Наумова, 23 Б, м. Київ, 03164;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мебтис",

вул. Сонячна, 14, с. Черніїв, Тисменицький район, Івано-Франківська

область, 77460;

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 209 890, 08 грн заборгованості, з яких: 172 955, 89 грн - основний борг за поставлений товар (з урахування індексу інфляції), 17 728, 45 грн - пеня, 19 205, 74 грн - сума відсотків за користування чужими коштами

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність № 1127 від 12.07.16);

від відповідача: ОСОБА_3 - директор, (протокол № 3 від 17.08.07);

встановив : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тексіка" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мебтис" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 213 890, 08 грн, з яких 176 955, 89 грн - основний борг (з урахуванням індексу інфляції), 17 728, 45 грн - пеня, 19205, 74 грн - сума процентів за неправомірне користування чужими коштами.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.16 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22.09.16.

Ухвалами суду від 22.09.16 та 11.10.16 розгляд справи відкладався на 11.10.16 та 27.10.16.

Представник позивача в судовому засіданні подала заяву про уточнення позовних вимог вх. № 15187/16 від 27.10.16 та заяву про зменшення позовних вимог вх. № 10854/16 від 27.10.16. Позивач просить стягнути з відповідача 209 890, 08 грн заборгованості, з яких 172 955, 89 грн - основний борг за поставлений товар, 17 728, 45 грн - пеня, 19205, 74 грн - сума відсотків за користування чужими коштами, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, а також судовий збір в сумі 3 208, 35 грн.

Враховуючи правила ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11, відповідно до якого, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (в межах суми сплаченого судового збору). Спір розглядається у відповідності до зменшених позовних вимог. При цьому суд бере до уваги той факт, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням, з боку відповідача, умов договору поставки № 174 від 04.01.16, в частині оплати за поставлений товар. Відповідно, за прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі п. 9.3 договору за прострочення виконання зобов'язання нараховано пеню та 0,1 % за користування чужими коштами. Крім того, проведено розрахунок інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, як наслідок, беручи до уваги процес дефляції, зменшено суму основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позов вх. № 15181/16 від 27.10.16, позов визнав частково, вказав на часткове погашення боргу в сумі 4 000, 00 грн. В підтвердження факту сплати 4 000, 00 грн боргу подав суду платіжні доручення. Борг в сумі 209 890, 08 грн. визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.01.16 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тексіка" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мебтис" укладено договір поставки № 174, згідно п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (відповідача) текстильні товари та фурнітуру, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки та оплата товару зазначаються у специфікації, рахунку-фактурі, товарно-транспортній, видатковій накладних. Специфікації є додатками до даного договору та становлять його невід'ємну частину (п. 1.2 договору).

Як вказує п. 5.2 договору граничний термін розрахунків за товар та умови оплати згідно п. 5.1 договору узгоджуються сторонами для кожної поставки окремо та зазначаються у специфікації та/або рахунку-фактурі.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 177 416, 93 грн, про що свідчать видаткові накладні: № 3014 від 21.03.16 на суму 61 022, 05 грн, № 2974 від 18.03.16 на суму 2 634, 00 грн, № 3561 від 31.03.16 на суму 10 179, 84 грн, № 3752 від 05.04.16 на суму 103 581, 04 грн.

В підтвердження факту поставки товару за вказаним вище договором позивачем також подані рахунки-фактури та податкові накладні (на кожну партію товару).

За отриманий товар по видатковій накладній № 3014 від 21.03.16 в сумі 61 022, 05 грн відповідач повинен розрахуватися 17.04.16 (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 22106 від 18.03.16). Зважаючи на той факт, що 17.04.16 вихідний день, останній днем оплати за товар слід вважати 18.04.16.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3561 від 31.03.16 в сумі 10 179, 84 грн відповідач повинен розрахуватися до 01.05.16, тобто 30.04.16 останній день строку оплати за товар (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 23580 від 30.03.16). Зважаючи на той факт, що 30.04.16 вихідний день, останній днем оплати за товар слід вважати 02.05.16.

За отриманий товар по видатковій накладній № 2974 від 18.03.16 в сумі 2 634, 00 грн відповідач повинен розрахуватися до 21.05.16, тобто 20.05.16 останній день строку оплати за товар (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 22820 від 17.03.16).

За отриманий товар по видатковій накладній № 3752 від 05.04.16 в сумі 103 581, 04 грн відповідач повинен розрахуватися до 03.06.16, тобто 02.06.16 останній день строку оплати за товар (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 20188 від 05.04.16).

Частково відповідач розрахувався за поставлений товар, зокрема, в сумі 4 000, 00 грн, що підтверджують платіжні доручення: № 507 від 25.10.16 на суму 2 000, 00 грн та № 509 від 27.10.16 на суму 2 000, 00 грн.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тексіка" зверталося до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мебтис" з претензією № 1067 від 30.06.16 про сплату боргу.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг в повному обсязі не погасив.

Станом на 27.10.16 борг відповідача перед позивачем становить 173 416, 93 грн. Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача боргу. Враховуючи процес дефляції (в період прострочення виконання грошового зобов'язання) сума основного боргу зменшилась до 172 955, 89 грн.

Пунктом 9.3 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати товару у строк, зазначений згідно п. 5.2 у додатках до цього договору, покупець до виконання зобов'язання у повному обсязі сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням п. 9.3 договору відповідачу нараховано 17 728, 45 грн - пені, 19205, 74 грн - сума 0, 1 відсотків за користування чужими коштами.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір поставки № 174 від 04.01.16 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсними (ст. 204 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з Договору та закону, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу правомірна.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, та відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати товару у строк, зазначений згідно п. 5.2 у додатках до цього договору, покупець до виконання зобовязання у повному обсязі сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунок пені, при цьому вставлено наступне.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3014 від 21.03.16 в сумі 61 022, 05 грн відповідач повинен розрахуватися 17.04.16 (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 22106 від 18.03.16). Зважаючи на той факт, що 17.04.16 вихідний день, останній днем оплати за товар слід вважати 18.04.16. Відповідно прострочення виконання грошового зобов'язання має місце з 19.04.16.

З 19.04.16 по 02.09.16 сума боргу складала 61 022, 05 грн, а загальна кількість днів прострочки - 137 днів.

Пеня, в даному випадку, розраховується за формулою: сума боргу * розмір пені% / 365 днів * кількість днів прострочення = пеня.

Відтак, з 19.04.16 по 21.04.16 сума боргу складала 61 022, 05 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 22% (подвійна облікова ставка становила 44%)/365 днів в році * 3 дні прострочення = 61 022, 05 грн * 44% / 365 днів * 3 дні прострочення = 220, 68 грн.

З 22.04.16 по 26.05.16 сума боргу складала 61 022, 05 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 19% (подвійна облікова ставка становила 38%)/365 днів в році * 35 днів прострочення = 61 022, 05 грн * 38% / 365 днів * 35 днів прострочення = 2 223, 54 грн.

З 27.05.16 по 23.06.16 сума боргу складала 61 022, 05 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 18% (подвійна облікова ставка становила 36%)/365 днів в році * 28 днів прострочення = 61 022, 05 грн * 36% / 365 днів * 28 днів прострочення = 1 778, 83 грн.

З 24.06.16 по 28.07.16 сума боргу складала 61 022, 05 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 16,5% (подвійна облікова ставка становила 33%)/365 днів в році * 35 днів прострочення = 61 022, 05 грн * 33% / 365 днів * 35 днів прострочення = 1 930, 97 грн.

З 29.07.16 по 02.09.16 сума боргу складала 61 022, 05 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 15,5% (подвійна облікова ставка становила 31%)/365 днів в році * 36 днів прострочення = 61 022, 05 грн * 31% / 365 днів * 36 днів прострочення = 1 865, 77 грн.

Отже, по накладній № 3014 від 21.03.16 пеня складає 8 019, 79 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3561 від 31.03.16 в сумі 10 179, 84 грн відповідач повинен розрахуватися до 01.05.16, тобто 30.04.16 останній день строку оплати за товар (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 23580 від 30.03.16). Зважаючи на той факт, що 30.04.16 вихідний день, останній днем оплати за товар слід вважати 02.05.16. Відповідно прострочення виконання грошового зобов'язання має місце з 03.05.16.

З 03.05.16 по 02.09.16 сума боргу складала 10 179, 84 грн, а загальна кількість днів прострочки - 123 дні.

Пеня, в даному випадку, розраховується за формулою: сума боргу * розмір пені% / 365 днів * кількість днів прострочення = пеня.

Відтак, з 03.05.16 по 26.05.16 сума боргу складала 10 179, 84 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 19% (подвійна облікова ставка становила 38%)/365 днів в році * 24 дні прострочення = 10 179, 84 грн * 38% / 365 днів * 24 дні прострочення = 254, 36 грн.

З 27.05.16 по 23.06.16 сума боргу складала 10 179, 84 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 18% (подвійна облікова ставка становила 36%)/365 днів в році * 28 днів прострочення = 10 179, 84 грн * 36% / 365 днів * 28 днів прострочення = 281, 13 грн.

З 24.06.16 по 28.07.16 сума боргу складала 10 179, 84 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 16,5% (подвійна облікова ставка становила 33%)/365 днів в році * 35 днів прострочення = 10 179, 84 грн * 33% / 365 днів * 35 днів прострочення = 322, 13 грн.

З 29.07.16 по 02.09.16 сума боргу складала 10 179, 84 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 15,5% (подвійна облікова ставка становила 31%)/365 днів в році * 36 днів прострочення = 10 179, 84 грн * 31% / 365 днів * 36 днів прострочення = 311, 25 грн.

Отже, по накладній № 3561 від 31.03.16 пеня складає 1 168, 87 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній № 2974 від 18.03.16 в сумі 2 634, 00 грн відповідач повинен розрахуватися до 21.05.16, тобто 20.05.16 останній день строку оплати за товар (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 22820 від 17.03.16). Відповідно прострочення виконання грошового зобов'язання має місце з 21.05.16.

Так як суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог (збільшувати період прострочки), береться до уваги період визначений позивачем, а саме, з 23.05.16 по 02.09.16.

З 23.05.16 по 02.09.16 сума боргу складала 2 634, 00 грн, а загальна кількість днів прострочки - 103 дні.

Пеня, в даному випадку, розраховується за формулою: сума боргу * розмір пені% / 365 днів * кількість днів прострочення = пеня.

Відтак, з 23.05.16 по 26.05.16 сума боргу складала 2 634, 00 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 19% (подвійна облікова ставка становила 38%)/365 днів в році * 4 дні прострочення = 2 634, 00 грн * 38% / 365 днів * 4 дні прострочення = 10, 97 грн.

З 27.05.16 по 23.06.16 сума боргу складала 2 634, 00 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 18% (подвійна облікова ставка становила 36%)/365 днів в році * 28 днів прострочення = 2 634, 00 грн * 36% / 365 днів * 28 днів прострочення = 72, 74 грн.

З 24.06.16 по 28.07.16 сума боргу складала 2 634, 00 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 16,5% (подвійна облікова ставка становила 33%)/365 днів в році * 35 днів прострочення = 2 634, 00 грн * 33% / 365 днів * 35 днів прострочення = 83, 35 грн.

З 29.07.16 по 02.09.16 сума боргу складала 2 634, 00 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 15,5% (подвійна облікова ставка становила 31%)/365 днів в році * 36 днів прострочення = 2 634, 00 грн * 31% / 365 днів * 36 днів прострочення = 80, 54 грн.

Отже, по накладній № 2974 від 18.03.16 пеня складає 247, 60 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3752 від 05.04.16 в сумі 103 581, 04 грн відповідач повинен розрахуватися до 03.06.16, тобто 02.06.16 останній день строку оплати за товар (у відповідності до специфікації - додаток до договору № 20188 від 05.04.16). Відповідно прострочення виконання грошового зобов'язання має місце з 03.06.16.

Так як суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог (збільшувати період прострочки), береться до уваги період визначений позивачем, а саме, з 05.06.16 по 02.09.16.

З 05.06.16 по 02.09.16 сума боргу складала 103 581, 04 грн, а загальна кількість днів прострочки - 90 дні.

Пеня, в даному випадку, розраховується за формулою: сума боргу * розмір пені% / 365 днів * кількість днів прострочення = пеня.

Відтак, з 05.06.16 по 23.06.16 сума боргу складала 103 581, 04 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 18% (подвійна облікова ставка становила 36%)/365 днів в році * 19 днів прострочення = 103 581, 04 грн * 36% / 365 днів * 19 днів прострочення = 1 941, 08 грн.

З 24.06.16 по 28.07.16 сума боргу складала 103 581, 04 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 16,5% (подвійна облікова ставка становила 33%)/365 днів в році * 35 днів прострочення = 103 581, 04 грн * 33% / 365 днів * 35 днів прострочення = 3 277, 70 грн.

З 29.07.16 по 02.09.16 сума боргу складала 103 581, 04 грн * ставка НБУ, яка діяла на період прострочення складала 15,5% (подвійна облікова ставка становила 31%)/365 днів в році * 36 днів прострочення = 103 581, 04 грн * 31% / 365 днів * 36 днів прострочення = 3 167, 03 грн.

Отже, по накладній № 3752 від 05.04.16 пеня складає 8 385, 81 грн.

Загальна сума пені складає 17 822, 07 грн.

Беручи до уваги той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, до задоволення підлягає сума пені, вказана позивачем, а саме 17 728, 45 грн.

Що стосується відповідальності відповідача за порушення строків виконання грошового зобов'язання у вигляді 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 9.3 договору), суд зазначає наступне.

Визначена сторонами відповідальність у вигляді 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення за своєю правовою природою є відповідальністю за користування чужими коштами.

Частина 2 ст. 536 Цивільного кодексу України вказує на те, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розрахунок здійснюється за формулою: сума боргу * 0,1% * кількість днів прострочки.

Перевірка розрахунку здійснюється за періоди визначені позивачем.

По накладній № 3014 від 21.03.16 на суму 61 022, 05 грн (період прострочки з 19.04.16 по 02.09.16, кількість днів прострочки 137 днів): 61 022, 05 грн * 0,1% * 137 = 8 360, 02 грн.

По накладній № 3561 від 31.03.16 на суму 10 179, 84 грн (період прострочки з 03.05.16 по 02.09.16, кількість днів прострочки 123 днів): 10 179, 84 грн * 0,1% * 123 = 1 252, 12 грн.

По накладній № 2974 від 18.03.16 на суму 2 634, 00 грн (період прострочки з 23.05.16 по 02.09.16, кількість днів прострочки 103 днів): 2 634, 00 грн * 0,1% * 103 = 271, 30 грн.

По накладній № 3752 від 05.04.16 на суму 103 581, 04 грн (період прострочки з 05.06.16 по 02.09.16, кількість днів прострочки 90 днів): 103 581, 04 грн * 0,1% * 90 = 9 322, 29 грн.

Загальна сума відсотків складає 19 205, 74 грн. Як вбачається з перерахунку, проведеного судом, сума відсотків є аналогічною тій, яку просить стягнути позивач, відповідно, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем проведено розрахунок інфляційних втрат. Зважаючи на той факт, що в період прострочення виконання грошового зобов'язання мала місце дефляція, з суми основного боргу відмінусовано інфляційні нарахування. Тому, сума основного боргу зменшилась на 461, 04 грн, відповідно складає 172 955, 89 грн.

Позивачем обмежено строк нарахування інфляційних втрат, а саме травень 2016 року - липень 2016 року. Так як суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, до уваги береться період визначений позивачем.

Перевіряючи правильність розрахунку інфляційних втрат судом взято до уваги наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено зі по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року № 52/30).

Інфляційні втрати розраховуються за формулою: сума боргу * індекс інфляції - сума боргу.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3014 від 21.03.16 в сумі 61 022, 05 грн відповідач повинен розрахуватися 18.04.16, відповідно інфляційні втрати слід розраховувати за травень 2016 року (індекс інфляції 100, 1 %), червень 2016 року (99, 8 %), липень 2016 року (99,9 %).

По накладній № 3014 від 21.03.16 інфляційні втрати становлять: 61 022, 05 грн * 100,1 % - 61 022, 05 грн = 61, 02 грн (за травень); 61 022, 05 грн * 99,8 % - 61 022, 05 грн = - 122, 04 грн (за червень); 61 022, 05 грн * 99,9 % - 61 022, 05 грн = - 61, 02 грн (за липень).

Отже, по накладній № 3014 від 21.03.16 інфляційні втрати = - 122, 04 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3561 від 31.03.16 в сумі 10 179, 84 грн відповідач повинен розрахуватися 30.04.16, відповідно інфляційні втрати слід розраховувати за травень 2016 року (індекс інфляції 100, 1 %), червень 2016 року (99, 8 %), липень 2016 року (99,9 %).

По накладній № 3561 від 31.03.16 інфляційні втрати становлять: 10 179, 84 грн * 100,1 % - 10 179, 84 грн = 10, 18 грн (за травень); 10 179, 84 грн * 99,8 % - 10 179, 84 грн = - 20,36 грн (за червень); 10 179, 84 грн * 99,9 % - 10 179, 84 грн = - 10, 18 грн (за липень).

Отже, по накладній № 3561 від 31.03.16 інфляційні втрати = - 20, 36 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній № 2974 від 18.03.16 в сумі 2 634, 00 грн відповідач повинен розрахуватися 20.05.16, відповідно інфляційні втрати слід розраховувати за червень 2016 року (99, 8 %), липень 2016 року (99,9 %).

По накладній № 2974 від 18.03.16 інфляційні втрати становлять: 2 634, 00 грн * 99,8 % - 2 634, 00 грн = - 5,27 грн (за червень); 2 634, 00 грн * 99,9 % - 2 634, 00 грн = - 2, 63 грн (за липень).

Отже, по накладній № 2974 від 18.03.16 інфляційні втрати = - 7, 90 грн.

За отриманий товар по видатковій накладній № 3752 від 05.04.16 в сумі 103 581, 04 грн відповідач повинен розрахуватися 02.06.16, відповідно інфляційні втрати слід розраховувати за червень 2016 року (99, 8 %), липень 2016 року (99,9 %).

По накладній № 3752 від 05.04.16 інфляційні втрати становлять: 103 581, 04 грн * 99,8 % - 103 581, 04 грн = - 207, 16 грн (за червень); 103 581, 04 грн * 99,9 % - 103 581, 04 грн = - 103, 58 грн (за липень).

Отже, по накладній № 3752 від 05.04.16 інфляційні втрати = - 310, 74 грн.

Загальна сума інфляційних втрат складає - 461, 04 грн. Сума ідентична тій, що вказана позивачем у розрахунку. Відповідно підлягає вирахуванню з суми основного боргу.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Беручи до уваги вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3 208, 35 грн.

Однак, суд не вбачає в наявності правових підстав для стягнення суми судового збору, вказаної позивачем з наступних підстав.

В даному випадку, після зменшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову, а саме 209 890, 08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 становить 1 378,00 грн.

Відповідно 1,5 відсотка ціни позову у даній справі становить 3 148, 35 грн, що є судовим збором у даній справі, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Одночасно, суд вказує на приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", згідно яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення зайво сплаченої суми судового збору, відповідно у суду відсутні правові підстави на вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" , ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 11, 22, 204, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 614, 626-629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тексіка" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мебтис" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 209 890, 08 грн заборгованості, з яких: 172 955, 89 грн - основний борг за поставлений товар (з урахування індексу інфляції), 17 728, 45 грн - пеня, 19205, 74 грн - сума відсотків - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Мебтис", вул. Сонячна, 14, с. Черніїв, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77460 (ідентифікаційний код 33071911) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тексіка", вул. Генерала Наумова, 23 Б, м. Київ, 03164 (ідентифікаційний код 32252472) - 172 955, 89 грн (сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн 89 коп.) - основного боргу за поставлений товар (з урахування індексу інфляції), 17 728, 45 грн (сімнадцять тисяч сімсот двадцять вісім грн 45 коп.) - пені, 19 205, 74 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ять грн 74 коп) - суму відсотків за користування чужими коштами, 3 148, 35 грн (три тисячі сто сорок вісім грн 35 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.16

Суддя Т. В. Стефанів