Постанова

від 04.08.2011 по справі 2а-10300/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2011 року № 2а-10300/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт ОСОБА_1" про стягнення заборгованості у розмірі 221 994,69 грн. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекції у Солом'янському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт ОСОБА_2»про стягнення на користь державного бюджету України заборгованість у розмірі 221 994,69 грн, а саме: з податку на додану вартість у сумі 221 994,69 грн та податку на прибуток підприємства у сумі 670,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача виникла заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, у сумі 221 994,69 грн., яка останнім не погашена, що є підставою для її стягнення в судовому порядку.

В судовому засіданні представник ДПІ у Солом'янському районі міста Києва позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач до суду не прибув, про судове засідання був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 35, 37 КАС України, заперечень проти позову не надав.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі по тексту позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт ОСОБА_2»(далі по тексту відповідач) про стягнення на користь державного бюджету України заборгованість у розмірі 221 994,69 грн, а саме: з податку на додану вартість у сумі 221 994,69 грн та податку на прибуток підприємства у сумі 670,35 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт ОСОБА_2», ідент. код 34771983, перебуває на обліку платників податків у ДПІ Солом'янського району міста Києва з 14.12.2006.

Позивач зазначає, що згідно з довідкою від 06.04.2011, № 52/19-060 заборгованість відповідача перед бюджетом по сплаті податкових забов'язань становить 221 994,69 грн., з яких заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств - 670,35 грн; заборгованість по ПДВ - 221 324,34 грн (210 785,34 грн. -недоїмка, 10 539,0 грн -штрафні санкції).

Вказана заборгованість відповідача по податковим зобов'язанням утворилась наступним чином.

Позивачем було проведено невиїзні перевірки щодо податкової звітності з податку на додану вартість відповідача та щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток.

В результаті проведення вказаних перевірок позивачем було складено 4 акти: Акт № 8196/152-34771583 від 31.05.2010, Акт № 9097/151-34771983 від 22.06.2010, Акт № 12897/151-34771983 від 03.09.2010 та Акт № 2324/15-1-34771983 від 11.03.2011, якими встановлено заниження відповідчем податкового зобов'язання з ПДВ та порушення п. п. 4.14 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаних актів позивачем було встановлено відповідачеві податкові зобов'язання на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень: № 0015441501/0 від 11.03.2011 (код платежу 11021000), № 0031661501/1 від 03.04.2010 (код платежу 11021000), № 0022111501/0 від 22.06.2010 (код платежу 11021000), № 0028331504/0 від 31.05.2010 (код платежу 14010100 ПДВ).

Податкові повідомлення-рішення були розміщені позивачем на дошці оголошеня у зв'язку з поверненним їх до ДПІ з відміткою про незнаходження відповідача за адресою, що підтверджується актами № 3955/15-2 від 11.06.2010, № 1566/15-1 від 04.04.2011.

Відповідно до положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III (далі по тексту Закону № 2181-III), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Враховуючи, що відповідачем не оскаржувалися вищезазначені рішення в судовому або адміністративному порядку, вказані податкові зобов'язання є узгодженими.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки то відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено відповідачеві першу № 1/3037 від 30.06.2010 та другу № 2/3717 від 03.09.2010 податкові вимоги, які повернулись до ДПІ з відмітками незнаходження відповідача за адресою, що підтверджується актами № 4903/24-30 від 04.08.2010 та № 6157/24-30 від 08.10.2010.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались.

Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з обліковою карткою відповідача, сума заборгованості останнього нарахована в розмірі 221 654,69 грн., з яких 210785,34 грн. податкові зобов'язання з ПДВ та 10 869,35 штрафні санкції (670,35 грн. за платежем податок на прибуток, 10 539,0 грн. -ПДВ).

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно із п. 11 ст. 10 цього ж Закону державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків, є примусовим стягненням згідно із п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт ОСОБА_1» (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, ідент. код 34771983 ) на користь держави до державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 670,35 грн. (шістсот сімдесят гривень 35 коп.) на р/р № 31118009700010, одержувач ВДК у Солом'янському районі міста Києва, ідент. код. 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт ОСОБА_1» (03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 19, ідент. код 34771983 ) на користь держави до державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 220 984,34 грн (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 34 коп.) на р/р № 31110029700010, одержувач ВДК у Солом'янському районі міста Києва, ідент. код. 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.Б. Федорчук