Постанова

від 31.10.2016 по справі 820/5648/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 жовтня 2016 р. № 820/5648/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 ВП№3287606 від 14.11.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зобов'язати Фрунзенський відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ЄДРПОУ 34952422, зняти арешт та скасувати заборони з ОСОБА_2, що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна запис від 16.11.2012 року за №13260969 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження рухомого майна запис від 16.11.2012 року за №13261036.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому стало відомо, що 14.11.2012 року була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 32087606, старшим державним виконавцем Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3. Постановою накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2. Дана постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 32087606 була зареєстрована Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 16.11.2012 року за №13260969 внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, а саме зареєстровано обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_2, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код відсутній. Сума заборгованості не вказана. Також дана постанова була зареєстрована Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 16.11.2012 року за №13261036 внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстровано обтяження на все рухоме майно ОСОБА_2, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код відсутній. Сума заборгованості складає 19423,35 грн. Згідно вказаної вище постанови у ЄДРВП 32087606 боржником є: ОСОБА_2, місце мешкання: АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код відсутній. При цьому, прізвище, ім'я та по батькові позивача збігаються з ПІБ боржника за виконавчим провадженням ВП 32087606, але позивач і боржник є дві різні фізичні особи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 31.10.2016 року подав клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зняття арешту, не заперечує. В частині стягнення з Фрунзенського ВДВС міста Харків ГТУЮ в Харківській області на користь позивача судових витрат, зазначив, що заперечує, при цьому жодних пояснень з цього приводу не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_2 судом встановлено, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.11.2012 року в межах виконавчого провадження №32087606, старшим державним виконавцем Ющук М.Є. Фрунзенського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми стягнення відносно боржника ОСОБА_2, вказане обтяження зареєстровано 16.11.2012 року за №13260969.

Також, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.11.2012 року в межах виконавчого провадження №32087606, старшим державним виконавцем Ющук М.Є. Фрунзенського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на все рухоме майно в межах суми стягнення.

Судом встановлено, що у вказаних записах про арешт майна боржника держаним виконавцем не було вказано ідентифікаційний код боржника, при цьому зазначено, що боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо ідентифікаційного коду боржника.

При цьому, з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що 14.10.2014 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.10.2014 року в межах виконавчого провадження №40593920, старшим державним виконавцем Згоннік Л.М. Фрунзенського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на все рухоме майно в межах суми стягнення відносно боржника ОСОБА_2, код: НОМЕР_1, АДРЕСА_2.

З наведеного слідує, що виконавче провадження №32087606 стосувалось боржника ОСОБА_2, код: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Натомість, позивачем у даній справі є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: 61070, АДРЕСА_3.

Тобто вказані постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.11.2012 року в межах виконавчого провадження №32087606 були винесені відносно іншої особи, при цьому були порушені права позивача.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься відповідь Головного територіального управління юстиції у Харківській області №07-23/07-31/11258 від 28.04.2016 року на звернення представника позивача, відповідно до змісту якої вбачається, що вирішити питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: 61070, АДРЕСА_3 не виявляється можливим, оскільки Фрунзенським ВДВС ХМУЮ арешт на майно не накладався.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для реєстрації Фрунзенським ВДВС ХМУЮ арешту нерухомого та рухомого майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: 61070, АДРЕСА_3, факт наявності яких міститься у відповідних витягах.

Враховуючи, що постанова старшого державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 ВП№3287606 від 14.11.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує права позивача, останній звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із ст. 52 Закону №606- XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності із ст. 57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими ч.2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606- XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно положень ст.59 Закону № 606-XIV у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, в наданій відповіді Головного територіального управління юстиції у Харківській області №07-23/07-31/11258 від 28.04.2016 року зазначено, що вирішити питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: 61070, АДРЕСА_3 не виявляється можливим, оскільки Фрунзенським ВДВС ХМУЮ арешт на майно не накладався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на виконанні у Фрунзенському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, а нині у Фрунзенському відділі Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області відсутні виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача, в тому числі і шляхом його арешту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту. Також відповідачем не надано доказів стягнення з позивача виконавчого збору та відкриття з цього приводу виконавчого провадження, що також обумовлювало би залишення в силі накладеного на його майно арешту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту. Також відповідачем не надано доказів стягнення з позивача виконавчого збору та відкриття з цього приводу виконавчого провадження, що також обумовлювало би залишення в силі накладеного на його майно арешту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, судом було встановлено, що арешт було накладено на майно, що не належало боржнику за виконавчим провадженням. Вказаними діями було порушено права позивача, закріплені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Окремо суд зазначає, що 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII, та відповідно втратив чинність Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XI.

В Законі України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII питання зняття арешту з майна урегульовані ст.59, а саме, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34952422) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 61024, АДРЕСА_4) судовий збір у розмірі 1102,42 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 ВП №3287606 від 14.11.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов'язати Фрунзенський відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 34952422, зняти арешт та скасувати заборони з ОСОБА_2, що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна запис від 16.11.2012 року за №13260969 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження рухомого майна запис від 16.11.2012 року за №13261036.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фрунзенського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34952422) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 61024, АДРЕСА_4) судовий збір у розмірі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві гривні 42 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 01.11.2016 року.

Суддя Полях Н.А.