3/140ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05.04.07 Справа № 3/140ад.
Суддя господарського суду Луганської області Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора м. Красний Луч в інтересах держави в особі Краснолуцького міського центру зайнятості, м. Красний Луч Луганської області
до Міського комунального підприємства "Житлове експлуатаційно-ремонтне управління № 1", м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 4971 грн. 95 коп.
у присутності представників сторін:
від заявника: Майборода О.О.,
від позивача –Толстих М.С. (дов. від 13.07.06 № 07/06-1595),
від відповідача – Зайцева Л.М.,
встановив:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості 4971 грн. 95 коп.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.04.06 відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзивом на позов від 02.04.07 позов визнав повністю та повідомив про часткову оплату заявленої до стягнення суми за платіжними дорученнями від 13.02.07 № 35 на суму 500 грн. та від 02.04.07 № 114 на суму 1000 грн.
Позивач заявою від 04.04.07 уточнив, що заявлена у позові сума складається з суми недоїмки - 3714 грн. 71 коп. та пені - 1257 грн. 24 коп., що утворилась за період з 01.06.05 до 01.01.07, відповідач частково оплатив недоїмку за платіжними дорученнями від 13.02.07 № 35 на суму 500 грн. та від 02.04.07 № 114 на суму 1000 грн. та на час розгляду справи недоїмка за заявлений період складає 2214 грн. 71 коп та пеня- 1257 грн. 24 коп..
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників заявника та сторін, суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Краснолуцькому міському центрі зайнятості.
На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.
Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.
Враховуючи вищевикладене, заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 4971 грн. 95 коп., у тому числі недоїмки - 3714 грн. 71 коп. та пені - 1257 грн. 24 коп., що утворилась за період з 01.06.05 до 01.01.07.
Відповідач позов визнав, повідомивши про часткову оплату заявленої недоїмки на суму 1500 грн..
Оцінивши доводи заявника, сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.
За результатами проведеної позивачем перевірки за період з 01.06.05 по 31.12.06 встановлено, що за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) у сумі 9286 грн. 55 коп., у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня у сумі 1257 грн. 24 коп., про що складений акт перевірки від 23.01.07 № 9.
Крім того, при прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2006 рік (а.с. 6) встановлено, що за відповідачем станом на 18.01.07 утворилась недоїмки - 9286 грн. 55 коп.
Заборгованість зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі 5571 грн. 84 коп. (5150 грн. недоїмки та 421 грн. 84 коп. пені) вже стягнуті з відповідача на користь позивача за рішенням господарського суду від 09.09.05 по справі № 4/447. Решта несплаченої заборгованості складала 1257 грн. 24 коп. - пені та 3714 грн. 71 коп. - недоїмки, з якої 1500 грн. - оплачена відповідачем за платіжними дорученнями від 13.02.07 № 35 на суму 500 грн. та від 02.04.07 № 114 на суму 1000 грн., тому позов в цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення. На час розгляду справи недоїмка за заявлений період складає 2214 грн. 71 коп. та пеня - 1257 грн. 24 коп., що підтверджено матеріалами справи, та визнано відповідачем.
Згідно зі ст. ст. 112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.
З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення частково, у сумі недоїмки - 2214 грн. 71 коп та пені - 1257 грн. 24 коп..
У задоволені решти позову слід відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112,136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Міського комунального підприємства "Житлове експлуатаційно-ремонтне управління № 1", м. Красний Луч, вул.Хасанова,28, код 32446593,
- на користь Краснолуцького міського центру зайнятості, Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон 4, буд. 9"А", код 13391968, недоїмку у сумі 2214 грн. 71 коп. та 1257 грн. 24 коп. –пені.
3. У задоволені решти позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.04.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 623693 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Доманська М.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні