Постанова

від 31.10.2016 по справі 826/10185/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2016 року № 826/10185/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача зняти арешт з майна, а саме: нежитлового будинку площею 141,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 4 літера «В» (далі також - нерухоме майно).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки нерухоме майно повернуто йому у судовому порядку, тобто за позивачем відновлено право власності на нерухоме майно, будь-які обтяження, в тому числі арешт такого нерухомого майна у період володіння ним іншою особою (ЗАТ «Торвекс») також мають бути скасовані (зняті), оскільки їх наявність перешкоджає здійсненню права власності (володіння, користування та розпорядження майном), що суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідач письмових заперечень по суті спору суду не надав, пояснивши при цьому, що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчі провадження відкриті відносно Закритого акціонерного товариства «Торвекс» (код 14362014) на виконанні у нього не перебувають, отже відсутні правові підстави для зняття арешту з нерухомого майна у інший спосіб, ніж той, що визначений статтями 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за спільним клопотанням сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та закритим акціонерним товариством «Торвекс» 13.09.2002 укладався договір №880 купівлі-продажу нежитлового будинку державної власності за конкурсом (з урахуванням змін та доповнень), а саме: нежитлового будинку площею 141,7 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 4 літера «В».

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2011 у справі № 13/165 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до закритого акціонерного товариства «Торвекс» (далі ткож - ЗАТ «Торвекс») про розірвання договору купівлі-продажу, повернення об'єкта продажу, стягнення штрафних санкцій в розмірі 307 500,00 грн, позовні вимоги задоволені повністю: розірваний вищезазначений договір №880 купівлі-продажу нежитлового будинку; зобов'язано ЗАТ «Торвекс» повернути нежилий будинок площею 141,7 м.кв., розміщений за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 4 літера «В» за актом приймання-передачі регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву; стягнуто з ЗАТ «Торвекс» 150 000,00 грн. штрафу та 157 500,00 пені.

У зв'язку з набрання вказаним судовим рішенням законної сили та на його виконання в частині зобов'язання ЗАТ «Торвекс» повернути нерухоме майно, регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції направлявся наказ господарського суду міста Києва, на підставі якого, останнім було складено акт державного виконавця від 19.09.2013, яким зафіксовано, що за вказаною адресою знаходиться 2 поверхова будівля, загальний стан якої незадовільний, а саме: відсутні двері, відсутні вікна, відсутня покрівля даху. У наданий для добровільного виконання строк, боржником рішення суду не виконано, у зв'язку з чим виникає необхідність в організації примусового виконання рішення суду, а саме: передати нежитловий будинок площею 141,7 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 4 літера «В» регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву в особі представника Лазурка Д.С.

В подальшому, на підставі зазначеного, позивач звертався до державного реєстратора із заявами від 09.02.2016 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ЗАТ «Торвекс» та державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права власності на нерухоме майно) за позивачем.

Рішенням державного реєстратора від 11.02.2016 № 28195231, позивачу було відмовлено у скасуванні запису про право власності на нерухоме майно за ЗАТ «Торвекс», оскільки у рішенні господарського суду міста Києва від 06.07.2011 року не прийняте рішення про скасування запису про право власності 5345-11 та скасування реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна 001098 щодо яких було подано заяву про скасування.

Також, рішенням державного реєстратора від 15.02.2016 № 28237575 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки відносно нерухомого майна наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме: арешт нерухомого майна.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майн від 29.02.2016 № 54264444, сформованою на запит позивача, на спірне нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту на підстав постанови Департаменту державної виконавчої служби від 07.04.2008 АА № 871170.

Позивач звертався до відповідача з листом від 28.09.2016 № 30-10/10085, яким враховуючи вищенаведені обставини, просив зняти арешт з належного йому нерухомого майна, на що отримав відповідь від 04.10.2016 № 20.1/8 про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна у інший спосіб, ніж той, що передбачений статтями 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчі провадження відкриті відносно ЗАТ «Торвекс» (код 14362014) на виконанні не перебувають.

Враховуючи вказані обставини, позивач вважаючи, що його права та охоронювані законом інтереси порушені, звернувся до суду з метою їх захисту та поновлення.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон).

Згідно зі статтею 1 Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини 1 статті 61 Закону, у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Як вже зазначалося раніше, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2011 у справі № 13/165 в частині зобов'язання ЗАТ «Торвекс» повернути нерухоме майно, державним виконавцем складався акт передачі від 19.09.2013, яким нерухоме майно передано позивачу.

За приписами статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно частини 9 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну власність, включаючи земельну ділянку.

Частиною 1 статті 60 Закону закріплено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина 2 статті 60 Закону).

Зважаючи на наведене та враховуючи, що у судовому порядку розірваний договір № 880 купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням ЗАТ «Торвекс» взятих на себе договірних зобов'язань і позивачу повернене спірне нерухоме майно, тобто фактично відновлено його право власності на нього, суд дійшов висновку про необхідність зняття з нерухомого майна арешту, накладеного у період здійснення права власності на нього ЗАТ «Торвекс».

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, крім іншого, вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 69-72, 94, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.

Зобов'язати Міністерство юстиції України зняти арешт з майна, а саме: нежитлового будинку площею 141,7 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 4 літера «В».

Присудити на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву понесені ним судові витрати у розмірі 1378,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (м. Київ, Печерський район, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13 код ЄДРПОУ 00015622).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.