ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 жовтня 2016 року 08:15 №826/5595/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Союз Атлант» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне підприємство «Союз Атлант» (надалі - позивач або ПП «Союз Атлант») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2015 за № 0006802207 і № 0006812207.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків акта ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 03.11.2015 № 38/26-58-22-07-11/34353548, складеного за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ПП «Союз Атлант» податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками товарів (ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун», ТОВ «Центрбудкомплект»). На переконання позивача, акт перевірки не містить жодних належних доказів нереальності (безтоварності) господарських операцій позивача з його контрагентами. Натомість наявні у ПП «Союз Атлант»» первинні документи свідчать, що зазначені господарські операції дійсно мали місце та спричинили реальні зміни у майновому стані обох сторін.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та подав до канцелярії суду письмові заперечення проти позову та документи на їх обгрунтування.
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, суд, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думки представників сторін, пояснення свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У жовтні 2015 року працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 21.10.2015 № 1363 та направлення від 21.10.2015 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Союз Атлант» з питань дотримання вимог податкового, законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.05.2014 при взаємовідносинах з ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун», ТОВ «Центрбудкомплект», за результатами якої складений акт від 03.11.2015 № 38/26-58-22-07-11/34353548 (далі - акт перевірки).
Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив допущення позивачем ряду порушень вимог податкового законодавства, а саме: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження товариством податку на прибуток на загальну суму 1 004 487,20 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 428 961,06 грн., за 2014 рік - 575 526,20 грн., та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за перевіряємий період всього на загальну суму 1 165 344 грн. (в тому числі за січень, лютий, травень, червень, липень, жовтень - грудень 2013 року, березень-листопад 2014 року, січень і лютий 2015 року). Суть даних правопорушень полягає у неправомірному формуванні позивачем показників витрат та податкового кредиту з ПДВ за рахунок витрат на придбання товарів у постачальників ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун», ТОВ «Центрбудкомплект», які, на думку перевіряючого, здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам у вигляді мінімізації податкових зобов'язань та формування «технічного податкового кредиту».
Такі висновки працівника відповідача ґрунтуються на наступних обставинах: відсутність у названих підприємств трудових ресурсів та основних фондів; не підтвердження за даними АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» відповідності придбаного та реалізованого контрагентами позивача товару; відсутність станом на момент проведення позапланової виїзної перевірки контрагентів позивача за своїм місцезнаходженням (згідно інформаційних баз даних податкових органів); анулювання свідоцтв про реєстрацію платниками ПДВ вказаних підприємств; наявність протоколів допитів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де останні повідомили, що зареєстрували на своє ім'я ТОВ «Монада 2012» і ТОВ «Карат 2012» за грошову винагороду, з подальшою передачою повноважень на ведення діяльності цих товариств ОСОБА_4; наявність витягу з кримінального провадження № 32015250000000063, згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 та інші невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла у незаконному формуванні податкового кредиту суб'єктами господарської діяльності реального сектору економіки, та в період 2012 -2014 років створили (придбали) суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Креатив-Техно», чим вчинили фіктивне підприємництво.
11.11.2015 відповідач на підставі вказаного акта перевірки прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення:
- за № 0006802207 (форми «Р»), яким визначив позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 255 609 грн., в тому числі 1 004 487 грн. за основним платежем, 251 122 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- за № 0006812207 (форми «Р»), яким визначив позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 456 680 грн., в тому числі 1 165 344 грн. за основним платежем, 291 336 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Протягом періоду з 24.12.2015 по 28.12.2015 працівниками Головного управління ДФС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв'язку з надходженням скарги ПП «Союз Атлант» від 20.11.2015 на податкові повідомлення-рішення від 11.11.2015 № 0006802207 і № 0006812207, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємодіносинам з ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун», ТОВ «Центрбудкомплект» за період з 01.01.2013 по 31.05.2015. Результати такої перевірки були оформлені актом від 05.01.2016 № 1/26-15-13-04-04-15/34353548, що містить висновки про податкові порушення ПП «Союз Атлант», аналогічні висновкам акта від 03.11.2015 № 38/26-58-22-07-11/34353548.
За результатами подальшої процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, зазначені податкові повідомлення-рішення від 11.11.2015 були залишені без змін на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 18.01.2016 № 593/10/26-15-10-06-35 про результати розгляду первинної скарги та рішення Державної фіскальної служби України від 24.03.2016 № 6431/6/99-66-10-01-01-25 про результати розгляду скарги.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 11.11.2015 № 0006802207 і № 0006812207 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами та свідками докази і пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.
Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.
Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014, та з 01.03.2014 - наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962.
Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 та постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 по справі № 2а-16024/11/2670).
За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).
Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.
Як вбачається зі змісту поданого позову та акта перевірки, ПП «Союз Атлант» є серійним виробником акумуляторних батарей свинцевих стартерних для військової бронетехніки та автотранпсорту, що сертифіковані у встановленому законом порядку. Виробництво акумуляторних батарей здійснюється з використанням власних виробничих потужностей, що знаходяться за адресою орендованого приміщення: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20, та згідно затверджених технічних умов (ТУ У 31.4-34353548-001:2011 «Батареї акумуляторні»). Зокрема, протягом перевіряємого періоду ПП «Союз Атлант» здійснювало господарську діяльність саме з виробництва вказаної продукції, що відповідає основному виду діяльності позивача згідно даних ЄДРПОУ.
Суд встановив укладання між ПП «Союз Атлант» (в особі директора Скляренка А.Б.), як покупцем, і суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Агроприладсервіс» (в особі директора ОСОБА_6), ТОВ «Евертон-2012» (в особі директора ОСОБА_6), ТОВ «Ітако Групп-33» (в особі директора ОСОБА_4.), ТОВ «Карат 2012» (в особі директора ОСОБА_3.), ТОВ «Креатив-Техно» (в особі директора ОСОБА_7), ТОВ «Монада 2012» (в особі директора ОСОБА_2.), ТОВ «Ост Креатив Груп» (в особі директора ОСОБА_6), ТОВ «Роял Стоун» (в особі директора ОСОБА_8) ТОВ «Центрбудкомплект» (в особі директора ОСОБА_9), як постачальниками договорів поставок товару, а саме:
- договорів № 3 від 23.11.2013 з ТОВ «Монада 2012», за умовами якого постачальник передає у власність покупця товар (свинцевий лист) згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Асортимент, кількість та ціна твоару визначаються у накладних.
Згідно ст. 2 і 3 цього договору поставка кожної партії товарів здійснюється на підставі та у відповідності з погодженим сторонами замовленням (останнє передається покупцем постачальнику у будь-якій зрозумілій формі, в тому числі шляхом заповнення бланку замовлення, факсом, телефоном, електронною поштою). Товар доставляється за рахунок постачальника та його транспортом у стандартній упаковці. Відпуск тоарів здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Товар оплачується покупцем за попередньо погодженими цінами, в порядку післяплати (протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад).
- договір № 04/11-3 від 04.11.2013 з ТОВ «Ост Креатив Груп», за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію (вироби свинцеві), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість;
- договір № 13/12 від 13.12.2013 з ТОВ «Евертон-2012», за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (вироби свинцеві), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість;
- договір № 25/06 від 25.06.2014 з ТОВ «Ітако Групп-33», за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (протикражні засоби), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість. Поставка товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2010» на умовах DDP-склад покупця, в той же день безпосереднього замовлення (письмово чи в усній формі засобами телефонного зв'язку) цієї продукції покупцем;
- договір № 24/07 від 24.07.2014 з ТОВ «Роял-Стоун», за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (вироби свинцеві), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість;
- договір № 2107 від 21.07.2014 з ТОВ «Карат-2012», за умовами якого за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар (протикражні засоби), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість. Поставка товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2010» на умовах DDP-склад покупця, в той же день безпосереднього замовлення (письмово чи в усній формі засобами телефонного зв'язку) цієї продукції покупцем;
- договір № 0408 від 04.08.2014 з ТОВ «Креатив Техно», за умовами якого за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар (протикражні засоби), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість. Поставка товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2010» на умовах DDP-склад покупця, в той же день безпосереднього замовлення (письмово чи в усній формі засобами телефонного зв'язку) цієї продукції покупцем;
- договір № 07/08/14-1 від 07.08.2014 з ТОВ «Центрбудкомплект», за умовами якого за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (вироби свинцеві), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість;
- договір № 27/01 від 27.01.2015 з ТОВ «Агроприладсервіс», за умовами якого за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар (протикражні засоби), а покупець, в свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість. Поставка товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2010» на умовах DDP-склад покупця, в той же день безпосереднього замовлення (письмово чи в усній формі засобами телефонного зв'язку) цієї продукції покупцем.
На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаним договором поставок, позивач надав суду копії наступних документів: рахунків-фактур; видаткових накладних, датованих січнем, лютим, травнем-липнем, листопадом жовтнем, груднем 2013 року, березнем-листопадом 2014 року та січнем-лютим 2015 року (в тому числі накладних складених від імені ТОВ «Монада 2012» за підписом директора ОСОБА_2 всього на загальну суму 1 869 812,40 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Ост Креатив Груп» за підписом директора ОСОБА_6 всього на загальну суму 1 174 048,80 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Евертон-2012» за підписом директора ОСОБА_6 всього на загальну суму 1 231 416,76 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Ітако Групп-33» за підписом директора ОСОБА_10 всього на загальну суму 110 982,24 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Роял-Стоун» за підписом ОСОБА_8 всього на загальну суму 110 482,32 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Карат-2012» за підписом директора ОСОБА_3 всього на загальну суму 113 650,80 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Креатив-Техно» за підписом директора ОСОБА_7 всього на загальну суму 962 408,40 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Центрбудкомплект» за підписом директора ОСОБА_9 всього на загальну суму 973 267,60 грн. (з ПДВ), від імені ТОВ «Агроприладсервіс» за підписом директора ОСОБА_6 всього на загальну суму 445 992 грн. (з ПДВ), - згідно яких предметом поставок визначені свинцеві вироби в асортименті (листи, зливки, труби та ін.), фурнітура, домішки сурм'янисті. Як пояснив представник позивача - директор Скляренко А.Б. у в тексті своїх додаткових письмових пояснень (вих. № 48 від 25.10.2016), отримання товарів від постачальників за вказаними накладними здійснювалося ним особисто; податкових накладних, - виписаних від імені ТОВ «Монада 2012 на користь позивача, що підписані ОСОБА_2, виписаних від імені ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Евертон2012» і ТОВ «Агроприладсервіс», що підписані ОСОБА_6, виписаних від імені ТОВ «Ітако Груп-33», що підписані ОСОБА_4, виписаних від імені ТОВ «Роял-Стоун», що підписані директором ОСОБА_8, виписаних від імені ТОВ «Карат-2012», що підписані директором ОСОБА_3, виписаних від імені ТОВ «Креатив Техно», що підписані директором ОСОБА_7, виписаних від імені ТОВ «Центрбудкомплект», що підписані ОСОБА_9; виписок банків по особовому рахунку ПП «Союз Атлант» за 2013 - 2014 роки, де наявні відомості про перерахування позивачем сум коштів на користь постачальників в якості оплати за товари згідно виставлених цими контрагентами рахунків-фактур, що також підтверджено актом перевірки позивача; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постальниками» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 в розрізі по кожному контрагенту-постачальнику, - згідно яких на кінець періоду позивачем обліковується дебіторська заборгованість за договором з ТОВ «Агроприладсервіс» у розмірі 200 692,80 грн. (вартість оплатеного наперед товару) та кредиторська заборгованість перед ТОВ «Монада 2012» у розмірі 5 899,23 грн. (як пояснив представник позивача в тексті додаткових пояснень від 25.10.2016, виникнення вказаної суми заборгованості було зумовлено відсутністю у ПП «Союз Атлант» достатнього обсягу обігових коштів. У питанні погашенні дебіторської заборгованості ПП «Союз Атлант» вжито заходів щодо її стягнення шляхом звернення до Господарського суду Черкаської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника ТОВ «Агроприладсервіс» та включення до Реєстру вимог кредиторів у межах справи про банкрутство № 925/853/16).
Згідно письмових пояснень представника позивача № 18 від 12.05.2016, придбані ПП «Союз Атлант» свинцеві вироби доставлялися постачальниками на склад підприємства по місцю розташування виробництва (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20) за їх рахунок з використанням автомобільного транспорту останніх.
Оприбуткування сировини і матеріалі на підприємстві здійснювалося згідно видаткових накладних постачальників. Вказані товарно-матеріальні цінності зберігалися на складі до моменту їх передачі у виробництво продукції шляхом переробки. Кількість свинцевих виробів передавалися у відповідності до технологічних карток на відповідний виріб про що робилися записи в картці складського обліку матеріалів (форма М-12). Ведення таких карток з метою обліку переданих та списаних зі складу товарно-матеріальних цінностей визначено наказом ПП «Союз Атлант» № 0307 від 03.07.2006, що не суперечить вимогам Закону № 996-ХІV.
Попередньо вказаний товар закуповувався постачальниками у ПП «Герас-98» (не платника ПДВ без оформлення податкових накладних). На підтвердження наведених обставин позивач надав до матеріалів справи: копію листа-відповіді ПП «Герас-98» від 18.04.2016 № 18/4 на запит адвоката ОСОБА_11 (представника позивача) з питання реалізації свинцевих виробів ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Ост Креатив Груп» і ТОВ «Центрбудкомплект» та доданих до нього документів (копії договорів поставок, план-схему приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 209/1; копію наказу ПП «Союз Атлант» № 0307 від 03.07.2006 «Про передачу та списання ТМЦ»; копії технологічних карток на вироби та картки складського обліку матеріалів за 2013 - 2015 роки; роздруківку оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 за 2014 рік.
Згідно письмових пояснень представника позивача № 17 від 12.05.2016, придбані у контрагентів-постачальників товари (свинцеві вироби та протикражні засоби (свинцевих пломб і зливків, у складі яких наявний більший вміст свинцю) були використані для виробництва акумуляторних батарей свинцевих стартерних для військової бронетехніки та автотранспорту (а саме зі свинцевих виробів виготовлялися складові акумуляторів - свинцеві платистини ін.). Вироблені акумуляторні батареї обліковувалися на рах. 26 «Готова продукція». Для цього ПП «Союз Атлант» окрім власних виробничих потужностей та трудових ресурсів (більше 10 чоловік), має ліцензію серії АВ № 614600 від 05.04.2012 на право придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), знищення, використання прекурсорів (списку № 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». При цьому, наявність дозволу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» від 20.06.1995 № 440 на готові вироби із свинцю не потребується. На підтвердження фактів наявності у підприємства технічних можливостей для провадження господарської діяльності з виробництва акумуляторних батарей та економічної доцільності на укладання спірних договорів позивач надав суду наступні документи: копії сертифікатів відповідності на продукцію ПП «Союз Атлант» - акумуляторні батареї свинцеві стартерні, узгоджених та затверджених технічних умов «Батареї акумуляторні», ліцензії серії АВ № 614600; роздруківку оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «Основні засоби» за період з 01.01.2013 по 31.05.2015; копії договору оренди № 39/2010 року від 26.07.2010, укладеного між ПП «Союз Атлант» (як орендарем) і ДП дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва УААН (як орендодавцем) щодо платного строкового користування майданчиком прилеглим до складу мінереральних добрив та отрутохімікатів площею 1000 кв.м. за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 20 для розміщення виробничого приміщення, додаткової угоди та первинних документів до нього; копії затверджених штатних розписів; відомості про кількість виробленої продукції з поставлених спірних партій свинцевих виробів в розрізі по кожному постачальнику сировини; копію наказу ПП «Союз Атлант» від 21.04.2006 про облікову політику підприємства; копії договорів та первинної документації по взаємовідносинам ПП «Союз Атлант» з третіми особами-постачальниками аналогічної та іншої сировини для виробництва продукції, покупцями продукції (в тому числі військими підприємствами і відомствами), розробниками веб-сайту, виконавцями послуг по розміщенн інформації про ПП «Союз Атлант» як виробника продукції; копії фотозабражень технологічного процесу виробництва акумуляторних батарей.
З тексту акта ГУ ДФС у м. Києві № 05.01.2016 № 1/26-5-13-04-04-15/34353548 вбачається, що оприбуткування та облік придбаних товарів вівся позивачем з використанням субрахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировини й матеріали на складі», та з відображенням результатів господарських операцій на рахунках 23 «Виробництва», 26 «Готова продукція», 901 «Собівартість реалізованої готової продукції».
На спростування реальності вказаних господарських операцій відповідачем були надані до матеріалів справи копії таких документів:
- листа Департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 № 7/778-16 з відомостями про те, що підприємства ПП «Союз Атлант», ПП «Герос-98», ТОВ «Агроприладсервіс» (датовані до 01.02.2015), ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Груп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун», ТОВ «Центрбудкомплект» до Міністерства за отриманням дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання свинцю або ліцензій на поводження з брухтом свинцю не зверталися;
- витяг з кримінального провадження № 32014250000000085 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014250000000085 від 20.06.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Згідно фабули провадження, ОСОБА_4 протягом 2012-2015 років здійснювала протиправну діяльність, пов'язану з ухиленням від сплати податків, а також наданням послуг по завищенню податкового кредиту з ПДВ і «конвертації» безготівкових коштів у готівку для суб'єктів господарювання, зареєстрованих як на території Черкаської області, так і за її межами. З метою власного збагачення за рахунок несплати податків та надання послуг з «конвертації» коштів, ОСОБА_4 створила на території Черкаської області та міста Києва ряд суб'єктів господарської діяльності, зареєструвавши їх на ім.'я осіб із свого найближчого оточення, серед яких: ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3), ТОВ «Агроприладсервіс» (код ЄДРПОУ 39331670), ТОВ «Евертон-2012» (код ЄДРПОУ 38511285), ТОВ «Ітако Групп-33» (код ЄДРПОУ 38959062), ТОВ «Креатив-Техно» (код ЄДРПОУ 39276070), ТОВ «Ост Креатив Груп» (код ЄДРПОУ 38831841), ТОВ «Роял Стоун» (код ЄДРПОУ 39151819), ТОВ «Центрбудкомплект» (код ЄДРПОУ 39286733) та деякі інші. Таким чином, за рахунок удаваних взаємовідносин з іншими підприємствами, підконтрольними ОСОБА_4 здійснено ухилення від сплати податків на суму 3,5 млн. грн. Крім того, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному формуванні податкового кредиту суб'єктами господарської діяльності реального сектору економіки, за періоди 2012-2014 років створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи): ТОВ «Креатив - Техно» (код ЄДРПОУ 39276070), ТОВ «Монада 2012» (код ЄДРПОУ 38305571), ТОВ «Карат-2012» (код ЄДРПОУ 38305566) чим вчинили фіктивне підприємництво;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 21.05.2015, складеного працівником СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014250000000085 від 20.06.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. В ході допиту ОСОБА_7 не підтвердила взаємовідносини ТОВ «Креатив-Техно» з ПП «Союз Атлант», та зазначила, що ведення фінансово-гсоподарської діяльності товариства здійснювала особисто, офіс товариства знаходився у місті Києві;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 09.07.2015, складеного працівником СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області в рамках кримінального провадження № 32014250000000085. В ході проведеного допиту ОСОБА_4 повідомила, що вона представляла інтереси підприємств ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун» і ТОВ «Центрбудкомплект», зокрема, шляхом ведення бухгалтерського обліку на таких товариствах;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 03.04.2015, складеного працівником СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області в рамках кримінального провадження № 32014250000000085. В ході проведеного допиту ОСОБА_3 пояснила, що вона за пропозицією ОСОБА_4 зареєструвала на своє ім'я ТОВ «Карат-2012» без наміру здійснення підприємницької діяльності. Фактично фінансово-господарською діяльністю на підприємстві займалася ОСОБА_4;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 03.04.2015, складеного працівником СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області в рамках кримінального провадження № 32014250000000085. В ході проведеного допиту ОСОБА_2 пояснив, що він за пропозицією ОСОБА_4 зареєстрував на своє ім'я ТОВ «Монада 2012» без наміру здійснення підприємницької діяльності. Фактично фінансово-господарською діяльністю на підприємстві займалася ОСОБА_4;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 31.03.2015, складеного працівником ГУ Міндоходів у Черкаській області в рамках кримінального провадження № 32014250000000085. В ході провеженого допиту ОСОБА_13 зазначив про свою необізнаність щодо факту перереєстрації на його ім'я ТОВ «Центрбудкомплект», знайомство з ОСОБА_9 не підтвердив;
- протоколів допиту свідка ОСОБА_12 від 21.04.2015, 28.01.2016 та від 10.03.2016, складених працівниками СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області в рамках кримінального провадження № 32014250000000085. В ході проведених допитів ОСОБА_12 зазначив, що він являється директором ПП «Герос-98», головним бухгалтером на цьому підприємстві була ОСОБА_4 В період ведення господарської діяльності (2012 - 2013 роки) ПП «Герос-98» переважно займалося оптовою торгівлею непродовольчими товарами, у своїй діяльності використувало орендовані складські приміщення та транспортні засоби. ОСОБА_12 також підтвердив факт фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Герос-98» з ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Груп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун» і ТОВ «Центрбудкомплект», та показав, що він особисто знайомий з ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Додатково свідок пояснив, що він особисто або в якості експедитора здійснював перевезення товарів (в тому числі свинцевих виробів) до підприємств-покупців (серед них ПП «Союз Атлант» у випадку якого розвантаження товару проводилося за адресою розташування виробничих приміщень: Київська область, с. Новосілки). Завантаження товару здійснювалося на складі магазину за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 209/1, що орендувався ТОВ «Карат-2012». За наслідками перевезень виписувались ТТН;
- висновок експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.04.2016 № 158/257-260/16-23, складеного за результатами проведеної комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи. Згідно цього висновку, встановлено наступне: підписи від імені ОСОБА_2 в договорі № 3 поставку товару від 23.11.2012 та доданих до нього первинних документах за визначеним переліком - виконанені не самим ОСОБА_2, а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_7 в договорі поставки №0408 від 04.08.2014 та доданих до нього первинних документах за визначених переліком - виконанені не самою ОСОБА_7, а іншою особою; в договорі поставки № 2107 від 21.07.2014 відсутній підпис від імені ОСОБА_3, натомість наявний лише відтиск кліше із зображенням підпису (факсиміле підпису);
- протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 21.04.2016, складеного працівником СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області в рамках кримінального провадження № 32014250000000085. В ході проведеного допиту ОСОБА_14 зазначив, що ним як орендодавцем в оренду надавався магазин за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, 209/1 для здійснення діяльності з торгівлі будматеріалами. Договір оренди укалдався з ОСОБА_4, яка діяла від імені ТОВ «Карат -2012».
Оцінивши вказані докази за правилами ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками у зв'язку з наступним.
За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
При цьому, суд відхиляє як нормативно необґрунтовані посилання відповідача на недоведеність реальності господарських операцій з поставок спірних партій товарів через відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування таких товарно-матеріальних цінностей постачальниками. У відповідності до норм чинного законодавства (зокрема, Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306) товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає безпосередньо взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.
Таким чином, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Оскільки у розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, то відсутність у нього ТТН не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016 № К/800/46649/15, від 12.07.2016 № К/800/53345/15, від 27.10.2014 у справі № К/800/28931/14, від 30.10.2014 у справі № К/9991/64001/12 та від 28.10.2014 у справі № К/800/24404/13).
Суд встановив, що в листі слідчого управління фінансових розслідувань ДФС у Черкаській області від 28.08.2015 № 17298/23-00-09-020 та в акті перевірки позивача зафіксовані відомості про випадок викрадення первинних документів ПП «Союз Атлант», що в подальшому пояснює відсутність таких документів.
Також, на думку суду, з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ПП «Союз Атлант» на придбання сировини (свинцевих виробів, фурнітури) і здійсненням ним господарської діяльності з виробництва акумуляторних батарей.
Згідно даних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та даних з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www. sfs.gov.ua), станом момент укладення спірних договорів та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.
При цьому, посилання відповідача на факт порушення контрагентами позивача порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних нормативно та документально не підтверджується. Оскільки у виписаних ТОВ «Агроприладсервіс» (ті, що датовані до 01.02.2015), ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун», ТОВ «Центрбудкомплект» податкових накладних сума ПДВ становила менше 10 тис. грн., що в силу п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України у період до 01.02.2015 не підлягали обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. А за даними акта ГУ ДФС у м. Києві № 05.01.2016 № 1/26-5-13-04-04-15/34353548 податкові накладні ТОВ «Агроприладсервіс» за січень (з сумою ПДВ понад 10 тис. грн.) і лютий 2015 року, по яких позивачем в тому числі сфомований спірний податковий кредит, були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладниху у встановленому порядку.
Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача та його контрагентів-постачлаьників дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання свинцю або ліцензій на поводження з брухтом свинцю, то дані обставини не є такими, що спростовують факти вчинення господарських операцій та створення відповідної продукції.
Оціннючи наявні у матеріалах справи висновки актів перевірок позивача та надані відповідачем матеріали суд врахував наступне.
В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.
Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».
Крім того, як зазначає Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 01.03.2016 № К/800/43042/15, «судам слід враховувати, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.».
У контексті з вищенаведеним суд відхиляє посилання відповідача на дані показників податкової звітності та обставини неподання контрагентами позивача податкової звітності за певні звітні періоди як підставу для висновку про нереальність спірних господарських операцій.
В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, зокрема, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що наявні у справі копії протоколів допиту свідків, складених під час досудового розслідування кримінального провадження № 32014250000000085, не відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, оскільки за обставин, які склалися у даній справі, наслідками неправомірних дій чи бездіяльності особи є вирок суду про притягнення учасника (учасників) спірних правочинів до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.
Водночас суд враховуючи відсутність наразі вироку суду за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № 32014250000000085 та відповідно до норми ст.ст. 77, 78 і 141 КАС України, з метою повного і всебічного розгляду справи викликав та допитав 14.06.2016 і 14.07.2016 у судовх засіданнях в якості свідків ОСОБА_3 (директора ТОВ «Карат-2012»), ОСОБА_8 (директора ТВ «Роял-Стоун»), ОСОБА_6 (директора ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012») та ОСОБА_4 (директора ТОВ «Ітако Групп-33»).
Зокрема, у відповідних судових засіданнях ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 підтвердили факт фінансово-господарських взаємовідносин між ПП «Союз Атлант» та ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун» і ТОВ «Центрбудкомплект». Свідки поснили, що фактично ведення бухгалтерського обліку та вирішення питань організаційного характеру при укладанні договорів і вчиненні господарських операцій здійснювала ОСОБА_4 за дозволом директорів названих товариств як в оційному, так і неофіційному порядку. ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 пояснили, що договори та первинні документи по операціях з ПП «Атлант Союз» підписували вони самі, та в деяких випадків ОСОБА_4 з використанням кліше підпису, про що перші були обізнані.
ОСОБА_4 пояснила, що закупівля свинцю у вигляді готових виробів здійснювалося нею у юридичних осіб (ПП «Герос-98», ПП «Універсал») та фізичних осіб-підприємців, які не були платниками ПДВ. Придбані свинець та інші товари зберігался на території магазину-складу, що орендувався ТОВ «Карат-2012» у м. Черкаси по вул. Чехова. Навантажувальні роботи та транспортування свинцю на адресу ПП «Союз Атланта» здійснювалося в орендованому транспорті та з використанням працівників ТОВ «Карат-2012» та/або інших фізичних осіб у неофіційному порядку. ОСОБА_4 підтвердила особисте знайомство з керівником ПП «Союз Атлант» Скляренком А.Б., та зазначила, що на прохання останнього організувала для підприємста поставки свинцю для виготовлення продукції.
Також, 14.07.2016 в судовому засіданні представник позивача Скляренко А.Б. пояснив, що познайомився з ОСОБА_4, як колишнім працівником конструкторського заводу, задовго до створення ПП «Союз Атлант», з метою її знань і досвіду у галузі технології виготовлення комплектуючої (свинцевої пластиним) до акумуляторної батареї. В подальшому після створення власного підприємства, яке спеціалізувалося на виготовлені свинцевих акумуляторних батарей, Скляренко А.Б. звернувся до ОСОБА_4 по допомогу у пошуку постачальників сировини для укладання договорів поставок.
Крім того, з метою з'ясування фактичних обставин справи, Окружний адміністративний суд міста Києва суд телефонограмою від 27.05.2016 та судовими повістками від 27.05.2016 та 14.06.2016 викликав у судові засідання ОСОБА_7 (директора ТОВ «Креатив-Техно») ОСОБА_2 (директора ТОВ «Монада 2012») та ОСОБА_9 (директора ТОВ «Центрбудкомплект») для дачі пояснень по суті спірних господарських операцій з ПП «Союз Атлант», однак вказані особи до суду не прибули (зокрема: ОСОБА_7 з причини відсутності її на території України, причини відсутності інших осіб не відомі). У зв'язку з цим суд розглядав дану справу з урахуванням наявних у ній матеріалів та свідчень, наданих ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 у судових засіданнях під присягою у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні матеріали справи, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, надані в судових засіданнях, суд приходить до висновку про підтвердження фактів наявності у позивача первинних документів (в тому числі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних), фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання свинцевих виробів та іншої сировини та зв'язку між фактом придбання таких товарів і подальшою господарською діяльністю, що в свою чергу є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено дотримання ПП «Союз Атлант» законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат і податку на додану вартість в ціні товарів, придбаних у ТОВ «Агроприладсервіс», ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Карат 2012», ТОВ «Креатив-Техно», ТОВ «Монада 2012», ТОВ «Ост Креатив Груп», ТОВ «Роял Стоун» і ТОВ «Центрбудкомплект», що були віднесені до складу податкового кредиту підприємства за перевіряємий період, та як наслідок про протиправність здійснених відповідачем нарахувань сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 11.11.2015 за № 0006802207 і № 0006812207.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов приватного підприємства «Союз Атлант» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 11.11.2015 за № 0006802207 і № 0006812207.
3. Стягнути судові витрати у сумі 40 684,34 грн. (сорок тисяч шісот вісімдесят чотири гривні 34 копійки) на користь приватного підприємства «Союз Атлант» (код ЄДРПОУ 34353548) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390) за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2016 |
Оприлюднено | 04.11.2016 |
Номер документу | 62369490 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кобилянський К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні