Рішення

від 27.10.2016 по справі 910/15754/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016Справа № 910/15754/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі Військова частина) до товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр Україна" (далі Товариство) про стягнення 425 171,62 грн.,

за участі представників:

позивача: Мойсея Л.О. за довіреністю від 12 жовтня 2016 року № 116/12/16289,

відповідача: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2016 року Військова частина звернулась до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 серпня 2015 року між ним та Товариством було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 116/6/15/2. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов`язання по поставці товару виконав не в повному обсязі, Військова частина, посилаючись на статті 16, 509, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 217, 230-232 Господарського кодексу України (далі ГК України), просила суд стягнути з Товариства 183 204,03 грн. пені та штраф у розмірі 241 967,59 грн., нараховані на вартість непоставленого товару в розмірі 3 456 679,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 серпня 2016 року порушено провадження у справі № 910/15754/16. Розгляд даної справи призначено судом на 22 вересня 2016 року.

Ухвалою суду від 22 вересня 2016 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2016 року.

За наслідками розгляду справи 13 жовтня 2016 року суд виніс ухвалу про продовження строку розгляду спору на п`ятнадцять днів та відкладення розгляду справи на 27 жовтня 2016 року.

Під час судового засідання 27 жовтня 2016 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові.

Відповідач у призначені судові засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 Постанови.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 29 серпня 2016 року, про відкладення розгляду справи від 22 вересня 2016 року та 13 жовтня 2016 року надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2015 року між сторонами було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 116/6/15/2, за умовами якого Товариство зобов`язалось поставити у 2015 році авіаційно-технічне майно шини та камери гумові, нові, код 22.11.1 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 у передбаченій специфікацією кількості, а Військова частина прийняти та оплатити його вартість.

Даний правочин підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками. Строк дії даного договору до 31 грудня 2015 року, та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 10.1 цієї угоди).

У пункті 3.1 вказаного договору сторонами погоджено його ціну 4 847 959,88 грн., у тому числі ПДВ 807 993,31 грн., яка може бути зменшена за їх взаємною згодою.

Відповідно до пункту 4.1 цього правочину розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Військовою частиною коштів за фактично поставлені товари щодо кожного окремого найменування товару протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання поставленого товару.

Пунктом 5.1 даної угоди встановлено термін поставки товарів до 1 листопада 2015 року включно.

Відповідно до складеної та підписаної до договору специфікації сторони погодили закупівлю наступного товару: авіаційні шини 480х200 м. 14А в кількості 38 штук, вартістю 1 638 750,00 грн., авіаційні шини 720х320 м. 3А 38 штук, вартістю 1 817 929,88 грн., авіаційні шини 595х185 м. 14А 20 штук, вартістю 241 280,00 грн. та авіаційні шини 865х280 м. 1А 20 штук, вартістю 1 150 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство у встановлений договором строк взяті на себе за вказаною угодою зобов`язання по поставці товару виконало не в повному обсязі, здійснивши поставку в кількості 20 штук: авіаційних шин 865х280 м. 1А, вартістю 1 150 000,00 грн., та авіаційних шин 595х185 м. 14А, вартістю 241 280,00 грн., що підтверджується відповідними копіями актів приймання із видатковими накладними від 15 вересня 2015 року № 25 та від 1 жовтня 2015 року № 31. Авіаційних шин кількістю по 38 штук 480х200 м. 14А, вартістю 1 638 750,00 грн. та 720х320 м. 3А, вартістю 1 817 929,88 грн. відповідачем поставлено не було. Загальна вартість непоставленого позивачу товару склала 3 456 679,88 грн.

З метою позасудового врегулювання спору позивач звертався до Товариства з претензією від 16 листопада 2015 року № 116/6/20927, в якій містилася вимога сплатити штрафні санкції. Проте дана претензія була залишена відповідачем поза увагою.

У зв`язку з порушенням Товариством термінів поставки товару та не досягненням між сторонами згоди щодо їх перенесення, Військова частина листом від 25 грудня 2015 року № 116/6/24184 повідомила відповідача про розірвання договору від 19 серпня 2015 року № 116/6/15/2.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Судом встановлено, що вартість непоставленого Товариством товару за вказаним договором становила 3 456 679,88 грн., а тому позивач набув права на стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених даною угодою.

Відтак Військова частина просила суд стягнути з Товариства 183 204,03 грн. пені та 241 967,59 грн. штрафу, нарахованих на суму непоставленого товару за період з 1 листопада 2015 року по 25 грудня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року у справі № 3-4гс10).

Судом встановлено, що Військова частина відноситься до суб`єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18 травня 2006 року № 497/06 та довідкою від 25 жовтня 2016 року № 116/14/4/4622 за підписом помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за даною угодою Товариство сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставлених товарів за кожний календарний день прострочення поза встановлені договором терміни поставки товарів, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної суми.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення Військовою частиною вищевказаних штрафних санкцій за обрахований позивачем період, суд вважає його арифметично вірним, а позовні вимоги про стягнення з відповідача вищевказаних сум такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр Україна" (02121, місто Київ, вулиця Вірменська, будинок 9, ідентифікаційний код 39811611) на користь Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 19, ідентифікаційний код 22991037) 183 204 (сто вісімдесят три тисячі двісті чотири) грн. 03 коп. пені, 241 967 (двісті сорок одну тисячу дев`ятсот шістдесят сім) грн. 59 коп. штрафу, а також 6 377 (шість тисяч триста сімдесят сім) грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 1 листопада 2016 року

Суддя Є.В. Павленко