Рішення

від 24.10.2016 по справі 910/16334/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016Справа №910/16334/16 За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛМА КОНСТРАКШН"

про стягнення боргу 15 492,03 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Ральченко Ю.Г. за довіреністю № 752 від 14.09.2016

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛМА КОНСТРАКШН" (відповідач) про стягнення боргу 15 492,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16334/16 та призначено розгляд справи на 26.09.2016 о 10:20 год.

26.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору.

Судове засідання, призначене на 26.09.2016, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 28.09.2016 після виходу судді Гумеги О.В. з лікарняного призначено розгляд справи на 24.10.2016. о 11:240 год.

В судове засідання, призначене на 24.10.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 24.10.2016, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 08.09.2016. про порушення провадження у справі № 910/16334/16 та вимоги ухвали суду від 28.09.2016 про призначення до розгляду справи № 910/16334/16 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/16334/16 від 08.09.2016 та від 28.09.2016 були направлені відповідачу за адресою 01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, 28 вказаною у позовній заяві, та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Будівельна компанія "ОЛМА КОНСТРАКШН".

Судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 наведеної постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.10.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.10.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.05.2014 між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (оператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛМА КОНСТРАКШН" (абонент, відповідач) була укладена угода № 6457299 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (надалі -Угода) відповідно до п. 2.1 якої, оператор надає абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку (надалі послуги зв'язку), а абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в Угоді.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату.

Згідно п. 3.4.1 Угоди після укладання замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в мережі оператора і послуги зв'язку.

Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони погодили, що абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів у мережі оператора.

Відповідно до п. 3.4.2 Угоди оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.

30.05.2014, 31.07.2014, 20.11.2014, 17.02.2015, сторонами Угоди підписано і скріплено їх печатками замовлення, відповідно до яких було визначено телефонні номери за якими надаються послуги мобільного стільникового зв'язку та особовий рахунок 6457299 за яким здійснюються розрахунки.

За твердженнями позивача для оплати наданих послуг ним було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури, які в порушення умов Угоди відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість з оплати наданих послуг в розмірі 15492,03 грн.

На підтвердження своїх доводів позивачем подано до суду рахунки-фактури: №7-25469937 від 30.11.2014, №8-29205216 від 31.12.2014, №9-602080 від 31.01.2015, №10-3342293 від 28.02.2015, №11-6631275 від 31.03.2016, №12-6757865 від 30.04.2015, №13-10955505 від 31.05.2015, № 14-12041113 від 30.06.2015, №15-17312402 від 31.07.2015, №16-19120477 від 31.08.2015, №17-20624262 від 30.09.2015, № 18-22847444 від 31.10.2015, № 18-22847444 від 31.10.2015, № 19-255866580 від 30.11.2015, № 20-27663767 від 31.12.2015, №21-1358062 від 31.01.2016, № 22-3010081 від 29.02.2016, №23-4991235 від 31.03.2016, № 24-7443841 від 30.04.2016, №25-9291133 від 31.05.2016, № 26-11274813 від 30.06.2016.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Виходячи із змісту правовідносин сторін спору, останні є відносинами з надання телекомунікаційних послуг, тому права і обов'язки сторін визначаються, зокрема, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України, Законом України "Про телекомунікації" та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги надаються за умов укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (п. 1 ч. 2 названої статті).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що згідно замовлень до вказаної угоди абоненту були виділені персональні SІM - картки з телефонними номерами, що відповідає п. 3.4.1 укладеної угоди та свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань за спірною угодою.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено, за неоплату наданих оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту , який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно з рахунками-фактурами № №7-25469937 від 30.11.2014, №8-29205216 від 31.12.2014, №9-602080 від 31.01.2015, №10-3342293 від 28.02.2015, №11-6631275 від 31.03.2016, №12-6757865 від 30.04.2015, №13-10955505 від 31.05.2015, № 14-12041113 від 30.06.2015, №15-17312402 від 31.07.2015, №16-19120477 від 31.08.2015, №17-20624262 від 30.09.2015, № 18-22847444 від 31.10.2015, № 18-22847444 від 31.10.2015, № 19-255866580 від 30.11.2015, № 20-27663767 від 31.12.2015, №21-1358062 від 31.01.2016, № 22-3010081 від 29.02.2016, №23-4991235 від 31.03.2016, № 24-7443841 від 30.04.2016, №25-9291133 від 31.05.2016, № 26-11274813 від 30.06.2016 які виставлялись відповідачу утворилась заборгованість в загальній сумі 15492,03 грн., яка станом на час вирішення спору не погашена, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 15492,03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на відповідача.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в сумі 1378 грн .

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛМА КОНСТРАКШН" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 28, ідентифікаційний код 38650813) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, буд. 51, ідентифікаційний код 21673832) 15492 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 03 коп. заборгованості, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2016

Суддя Гумега О.В.