Рішення

від 25.10.2016 по справі 920/964/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.2016 Справа № 920/964/16

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Завалій Г.В., розглянувши матеріали справи № 920/964/16:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні

комунакації», м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 16 грн. 75 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: предст. ОСОБА_1 (дов. № 10-19/17-Д/69 від 30.06.2016);

Від відповідача: не прибув;

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 12 на виконання опор ПЛ- 0.4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж в сумі 4 983,84 грн., річні (3%) в сумі 16,75 грн., судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

21 жовтня 2016 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій в зв'язку з частковим погашенням основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 2 508 грн. 43 коп., в тому числі 2 491 грн. 68 коп. основного боргу за договором № 12 на виконання опор ПЛ- 0.4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж та 16 грн. 75 коп. 3% річних.

25 жовтня позивач надав заяву б/н від 25.10.2016 року, в якій у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в повному обсязі за договором № 12 на виконання опор ПЛ- 0.4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж просить суд стягнути 16 грн. 75 коп. 3% річних.

Також, 25.10.2016 року позивач подав заяву б/н від 25.10.2016 року, в якій просить суд долучити до матеріалів справи заяву Державної Казначейської Служби № 02-28/3189 від 25.10.2016 року щодо підтвердження зарахування 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Розглянувши в сукупності подані позивачем клопотання суд приходить до висновку, що в справі відбулося зменшення заявлених до стягнення позовних вимог. Зазначену позицію суд обґрунтовує тим, що предмет спору - це матеріальний об'єкт, з приводу якого відбувається спір між позивачем та відповідачем, наприклад речі, грошові кошти, авторське право інші. В даному випадку предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів.

Відповідно до приписів пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 грн. 75 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору № 12 на виконання опор ПЛ- 0.4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж.

В судовому засіданні позивач просив суд задовольнити зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 25.10.2016 року не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2015 року між сторонами було укладено договір № 12 на використання опор ПЛ-0,4 кВ ПАТ «Сумиобленерго» для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу право користування опорами для підвіски кабелів телекомунікаційних мереж, а відповідач згідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 названого договору зобов'язується сплачувати за використання опор у сумі та в терміни передбачені договором.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що відповідач щомісячно зобов'язується перерахувати грошові кошти позивачу у вигляді оплати за користування опорами для підвішування кабелів телекомунікаційних мереж на ПЛ-0,4 кВ позивачу в розмірі 2492,16 грн., в т. ч. ПДВ 415,36 грн..

Плата за використання опор перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача щомісячно до 20 числа (поточного) місяця, наступного за розрахунковим (п. 2.3 договору).

Як вбачається з пункту 2.4 договору, позивач виставляє рахунок відповідачу в останній календарний день розрахункового місяця. А також в останній календарний день розрахункового місяця надсилає поштою відповідачу акт приймання наданих послуг та рахунок до нього. Відповідач впродовж 7-ми банківських днів, повертає поштою підписаний акт приймання наданих відповідачеві послуг.

У пункті 5.1 договору визначено строк дії цього договору до 31.12.2015 року, але умовами пункту 5.2 договору визначено, що цей договір вважається щорічно продовженим на кожний наступний рік, якщо не менш як за один місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання або перегляд.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг підтверджується матеріалами справи, а саме підписаними сторонами та скріпленими печатками обох сторін ОСОБА_1 прийому надання послуг № 8 від 31.07.2016 року та № 8 від 31.08.2016 року (а.с. 18-19).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору своєчасно не розрахувався за надані послуги, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути 16 грн. 75 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних передбачене діючим законодавством України, відповідачем обґрунтованих заперечень надано не було, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 16 грн. 75 коп.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні комунікації» (42001, АДРЕСА_1, код 38989390) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. І. Сірка, 7, код 23293513) 16 грн. 75 коп. 3% річних, 1 375 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.10.2016 року.

Суддя С.В. Заєць