Рішення

від 26.10.2016 по справі 921/557/16-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 921/557/16-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54А, м. Тернопіль, 46006

до відповідача ОСОБА_1 освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, вул. Б. Хмельницького, 41, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, 47201

про cтягнення заборгованості

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульта, довіреність № 28 від 04.01.2016 р.

Відповідача: ОСОБА_3 - уповноваженої, довіреність №1065/08 від 10.10.2016 р.

В судових засіданнях представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 337 339 грн 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №07/м-011 від 12.10.2015 р. та Договором постачання природного газу №07/м-011 від 29.02.2016 р., зокрема в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений протягом січня-квітня 2016 р. включно природний газ, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.

В підтвердження викладеного надано: Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №07/м-011 від 12.10.2015 р. із додатками до нього, Договір постачання природного газу №07/м-011 від 29.02.2016 р. із додатками до нього; акти приймання - передачі природного газу від 31.01.2016 р., від 29.02.2016 р., від 31.03.2016 р. та від 30.04.2016 р., розрахунок заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних сум, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 07.09.2016 р. на 09:30 год. 28.09.2016 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:15 год. 12.10.2016 р. та, відповідно, на 09:45 год. 26.10.2016 р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

25.10.2016 р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою за №563 від 25.10.2016 р. (вх. №18451) про зменшення позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум пені до 252 645,11 грн та 3 % річних до 18 017,90 грн. В іншій частині позовні вимоги просить залишити без змін.

В судове засідання 26.10.2016 року повноважний представник позивача прибув, просить суд прийняти подану Товариством заяву за №563 від 25.10.2016 р. та, відповідно, позовні вимоги, з врахуванням останньої задовольнити в повному обсязі.

В силу приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням/зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно ч. 3 ст. 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Дослідивши зміст поданої позивачем заяви за №563 від 25.10.2016 р. (вх. №18451) та співставивши зміст останньої із раніше заявленими позовними вимогами, суд розцінює дану заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 333 748 грн 20 коп., з яких: 252 645,11 грн - пеня, 18 017,90 грн - 3% річних та 63 085,19 грн - інфляційні нарахування.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 26.10.2016 р. прибув. Стверджує, що станом на день проведення даного судового засідання відділ освіти Зборівської РДА позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних, з врахуванням прийнятої судом заяви за №563 від 25.10.2016 р., визнає в повному обсязі. Окрім того, зазначає, що відповідачем не ставляться під сумнів правильність проведених позивачем нарахувань заявленої до стягнення суми пені та правомірність позовних вимог в даній частині позову. Поряд із цим, в порядку ст. 22 ГПК України, згідно письмового клопотання б/н від 26.10.2016 р. (вх. №18481) просить зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення суми пені. Стверджує, що відділ освіти Зборівської РДА є бюджетною установою, яка фінансується з державного та місцевих бюджетів, оплата вартості спожитого природного газу здійснюється в межах кошторисних призначень та в межах виділених Фінансовим управлінням коштів. Зауважує, що відповідач неодноразово звертався до Голів Зборівської районної державної адміністрації, Зборівської районної ради, а також Управління освіти та науки Тернопільської обласної державної адміністрації із відповідними листами в яких інформував про додаткову потребу в коштах, зокрема, на оплату енергоносіїв. Звертає увагу суду на те, що при надходженні коштів відповідачем одразу було погашено заборгованість по оплаті вартості спожитого природного газу.

Зважаючи на наведене, просить суд застосувати положення ст. 83 ГПК України та, відповідно, зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення суми пені на 99%.

Присутній в судовому засіданні представник позивача у вирішення даного клопотання покладався на думку суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

12.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", як Постачальником, з однієї сторони, Публічним акціонерним товариством "Тернопільгаз", як Газорозподільним/Газотранспортним підприємством, з другої сторони, та ОСОБА_1 освіти Зборівської РДА, як Споживачем, з третьої сторони, укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №07/М-011 (далі - Договір №1), за умовами якого Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та умовах передбачених Договором (п.1.1 р.1 Договору).

Згідно п. п. 1.2-1.3 р. І Договору №1, передача газу за Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається Сторонами в додатку 1 до Договору. Газорозподільне/Газотранспортне підприємство, через газові мережі якого Постачальник постачає газ Споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску. Взаємовідносини між Постачальником та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між Постачальником та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством.

За підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох днів погоджує з Газорозподільним/Газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу ( п. 2.5 р. ІІ Договору №1).

П. п. 3.1, 3.6-3.8 р. ІІІ Договору №1 сторони передбачили, що договірні обсяги постачання газу Споживачеві наводяться у додатку 3 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством відповідно до п. 2.5 розділу ІІ Договору. Постачальник до п'ятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, надсилає Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання приймання передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником .

Розділом IV Договору №1 сторони врегулювали умови визначення вартості послуг за Договором та порядок розрахунків. Зокрема, розрахунки за реалізований Споживачеві природний газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Розрахунковий період за Договором становить один місяць з 9.00 год. першого дня місяця до 9.00 год. першого дня наступного місяця включно. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду , крім оплати вартості послуг з постачання суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води). Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період для оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці . У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим . У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати постановленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу у п'ятиденний строк з дня отримання такої вимоги. Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок Газорозподільного/Газотранспортного підприємства за договором на розподіл/транспортування природного газу. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (п. п. 4.1, 4.5-4.8 р. IV Договору).

Згідно п. 10.1 р. Х Договору №1, останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2015 р. Договір вважається продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 3 Договору щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк. Усі зміни та доповнення до Договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін (п. 10.2 р. Х Договору №1).

На виконання умов Договору №1 між сторонами у справі був підписаний Додаток 3 "Договірні обсяги постачання природного газу на 2015 рік", яким сторони погодили, що Постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 306,2 тис. куб. м, у т.ч. за місяцями: жовтень - 61,24 тис. куб. м, листопад - 122,48 тис. куб. м та грудень - 122,48 тис, куб. м.

Окрім того, між сторонами у справі був підписаний ще один Додаток №3 до Договору №1 "Договірні обсяги постачання природного газу на 2016 рік", яким сторони погодили, обсяг постачання природного газу Споживачеві для власного споживання на січень місяць 2016 р. - 63,233 тис. куб. м.

Поряд із цим, 29.02.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", як Постачальником, з однієї сторони, та ОСОБА_1 освіти Зборівської РДА, як Споживачем, з другої сторони, укладено Договір постачання природного газу №07/М-011 (далі - Договір №2), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачу природний газ у необхідних для Споживача обсягах (об'ємах), а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1 р. І Договору №2).

Відповідно до п. 1.2 р. І Договору №2, передача газу за Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). ЕІС-код Споживача, перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається Сторонами в додатку 1 до Договору.

Обсяг спожитого (протронспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів Споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору ( п. 2.3 р. ІІ Договору №2).

Згідно п. 3.1 р. ІІІ Договору № 2, договірні обсяги постачання газу Споживачеві наводяться у Додатку 3 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протронспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Оператором ГРМ/ГТС відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ Договору (п. 3.6 р. ІІІ Договору № 2).

Додатком №3 до Договору на постачання природного газу №07/М-011 від 29.02.2016 р. сторони погодили договірні обсяги постачання природного газу на 2016 р. Зокрема, Постачальник зобов'язався здійснити протягом 2016 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 664,2 тис. куб. м, у тому числі за місяцями: березень - 123,2 тис. куб. м, квітень -50,6 тис. куб. м, жовтень - 45,7 тис. куб. м, листопад - 216,6 тис. куб.м та грудень - 228,1 тис. куб. м.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п. п. 3.7-3.9 р. ІІІ Договору №2).

Відповідно до п. п. 4.1-4.2, 4.5- 4.8 р. IV Договору, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюється за цінами та тарифами відповідно до Закону України "Про ринок природного газу". Ціна природного газу з 01.02.2016 р. становить 7 736,20 грн за 1 тис. м 3 , з урахуванням тарифу на транспортування природного газу, податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем плановими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 3 до Договору, протягом місяця поставки газу, але не пізніше останнього дня місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на розрахунковий період, та неотримання рахунку для оплати за використаний природний газ протягом розрахункового періоду, до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим . У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу у п'ятиденний строк з дня отримання такої вимоги. Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

П. 10.1 р. Х Договору №2 визначено, що останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2016 року та поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склалися з 01.02.2016 р.

В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже зазначалось вище, відповідно до умов Договорів №1 та №2 Постачальник зобов'язався забезпечувати Споживачу постачання газу до пунктів призначення, а Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договорами.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладених Договорів, за період з січня місяця 2016 р. по квітень місяць 2016 р. (включно) позивачем поставлено, а відповідачем отримано 321,091 тис. м 3 природного газу на загальну суму 2 594 542 грн 70 коп., зокрема:

- 84,977 тис. мі - у січні місяці 2016 року на суму 742 484,85 грн;

- 123,274 тис. мі - у лютому місяці 2016 року на суму 953 672,32 грн;

- 88,567 тис. мі - у березні місяці 2016 року на суму 686 872,51 грн;

- 27,273 тис. мі - у квітні місяці 2016 року на суму 211 513,02 грн.

Однак, відповідач, в порушення умов договорів та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого природного газу за період з січня по квітень місяць 2016 р. (включно) виконував неналежним чином та з порушенням передбаченого умовами Договору терміну розрахунків. Зокрема, вартість газу отриманого у січні місяці 2016 р. відповідачем оплачено 06.05.2016 р., вартість газу отриманого у лютому 2016 р. - 03.08.2016 р., вартість газу отриманого у березні місяці 2016 р. - 15.08.2016 р., вартість газу отриманого у квітні місяці 2016 р. - 15.08.2016 р.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТзОВ "Тернопільоблгаз"до ОСОБА_1 освіти Зборівської РДА про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання вказаних вище Договорів №1 та №2.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем 321,091 тис. м 3 природного газу на загальну суму 2 594 542 грн 70 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Актів приймання - передачі природного газу за №07/М-011/0116-1401 від 31.01.2016 р., №07/М-011/0216-8072 від 29.02.2016 р., №07/М-011/0316-9874 від 31.03.2016 р. та №07/М-011/0416-10932 від 30.04.2016 р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Присутній в судовому засіданні 26.10.2016 р. повноважний представник відповідача факт отримання протягом січня - квітня місяця 2016 р. (включно) природного газу у наведених вище обсягах та оплати ОСОБА_1 освіти в повному обсязі у визначені позивачем в розрахунку дати підтвердив.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу, позивачем помісячно, з врахуванням сум поставок та передбачених умовами Договорів №1 та №2 термінів здійснення розрахунків, проведених відповідачем оплат, нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 18 017 грн 90 коп. та інфляційні нарахування в загальній сумі 63 085 грн 19 коп.

З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що останні нараховані за період з 11.02.2016 р. по 14.08.2016 р., зокрема, за природний газ переданий у січні 2016 р., згідно акту приймання - передачі від 31.01.2016 р. - за період з 11.02.2016 р. по 28.04.2016 р. в сумі 3 066,09 грн, за газ переданий у лютому 2016 р., згідно акту від 29.02.2016 р. - за період з 11.03.2016 р. по 29.07.2016 р. в сумі 6 360,17 грн, за газ переданий у березні 2016 р., згідно акту від 31.03.2016 р. - за період з 11.04.2016 р. по 14.08.2016 р. в сумі 6 927,28 грн та за газ переданий у квітні 2016 р., згідно акту від 30.04.2016 р. - за період з 11.05.2016 р. по 14.08.2016 р. в сумі 1 664,36 грн.

Судом розглянуто надані позивачем розрахунки 3% річних та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявлених до стягнення сум в межах визначених позивачем періодів.

Згідно проведеного судом перерахунку, правомірним є нарахування 3% річних в загальній сумі 18 067,25 грн. Поряд із цим, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 18 017,90 грн (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Окрім того, згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань, за визначений позивачем період правомірним є нарахування останніх в загальному розмірі 72 115,19 грн. Поряд із цим, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог, до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань, яка визначена позивачем, а саме - 63 085 грн 19 коп. (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи ).

Також, суд відзначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання.

(Судом враховано, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїх постановах №4/719 від 15.11.2010р., №4/720 від 15.11.2010р.)

Окрім того, в силу приписів ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Отже, порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого природного газу, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

В силу ст. ст. 546, 547, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П.п. 6.2.2. п. 6.2. р. VІ Договорів №1 та №2 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору/ів, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов Договорів №1 та №2, зважаючи на допущені відповідачем порушення строків оплати вартості поставленого у період з січня по квітень місяць 2016 р. (включно) природного газу, позивачем за період з 11.02.2016 р. по 14.08.2016 р. нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 252 645,11 грн, з яких: 44 530,50 грн - за зобов'язаннями січня 2016 р. за період з 11.02.2016 р. по 05.05.2016 р., 87 638,05 грн - за зобов'язаннями лютого 2016 р. за період з 11.03.2016 р. по 02.08.2016 р., 99 394,61 грн - за зобов'язаннями березня 2016 р. за період 11.04.2016 р. по 14.08.2016 р. та 21 081,95 грн - за зобов'язаннями квітня 2016 р. за період з 11.05.2016 р. по 14.08.2016 р.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням вартості поставленого природного газу, передбачених умовами укладених Договорів термінів остаточного проведення розрахунків, здійсненнях відповідачем оплат, проведено перерахунок заявлених до стягнення сум.

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми пені, нарахування останньої є правомірним за період з 11.02.2016 р. по 14.08.2016 р. в загальній сумі 231 843,67 грн (44 530,50 грн - за зобов'язаннями січня 2016 р. за період з 11.02.2016 р. по 05.05.2016 р., 85 449,30 грн - за зобов'язаннями лютого 2016 р. за період з 11.03.2016 р. по 02.08.2016 р., 82 804,57 грн - за зобов'язаннями березня 2016 р. за період з 11.04.2016 р. по 14.08.2016 р., 19 059,30 грн - за зобов'язаннями квітня 2016 р. за період з 11.05.2016 р. по 14.08.2016 р. Пеня в сумі 20 801,44 грн нарахована та заявлена до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В силу приписів ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» також визначено, що: В«вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощоВ» .

В чинному законодавстві відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка доказам, якими заявник обґрунтовує клопотання про зменшення неустойки.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що:

- поставлений позивачем згідно Договорів №1 та №2 природний газ був спожитий дитячими дошкільними закладами та загальноосвітніми школами Зборівського району Тернопільської області;

- ОСОБА_1 освіти Зборівської РДА є бюджетною організацією, яка фінансується з державного та місцевих бюджетів, оплата вартості спожитого природного газу здійснюється в межах кошторисних призначень;

- наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії листів за №75/02 від 12.01.2016 р., №91/06 від 13.01.2016 р. та №688/06 від 15.06.2016 р. свідчать про те, що з метою погашення виниклої заборгованості відповідач інформував голів Зборівської районної державної адміністрації та Зборівської районної ради, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації про додаткову потребу в бюджетних коштах на 2016 р.

За даних обставин, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафної санкції (пені), оцінивши надані сторонами докази, зважаючи на те, що штраф (пеня) - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, у відповідності до вимог п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені до 10 % від правомірно нарахованої та стягнути з ОСОБА_1 освіти Зборівської РДА на користь ТзОВ "Тернопільобгаз" 23 184 грн 37 коп. пені (10% від 231 843,67 грн) за неналежне виконання умов договору.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково на суму 23 184 грн 37 коп. В задоволенні вимог щодо стягнення 229 460,74 грн пені суд відмовляє .

Пунктом 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (без врахування зменшеної судом в порядку ч. 3 ст. 83 ГПК України суми пені), в сумі 4 694 грн 20 коп. покладаються судом на відповідача.

Окрім того, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 року установлена у розмірі 1 378 грн 00 коп.

П. 1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору, що підлягає до сплати заявником при поданні до господарського суду позовної заяви із вимогами майнового характеру. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

В силу присів ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог

Як вбачається із матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжного доручення № 541 від 31.08.2016 р. було сплачено судовий збір у розмірі 5 060,10 грн, що становило 1,5% від ціни позову - 337 339,63 грн. Поряд із цим, в судове засідання 26.10.2016 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно якої предметом судового розгляду у справі №921/557/16-г/8, є вимога майнового характеру: стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 333 748,20 грн, за яку належить до сплати 5 006,22 грн, що складає 1,5% від ціни позову.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету, у зв'язку із поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог становить 53,88 грн, для повернення якої позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 43, 44, 49, 69, 78, 82-85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області, вул. Б. Хмельницького, 41, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02145978, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 39555103, 23 184 грн 37 коп. - пені, 18 017 грн 90 коп. - 3% річних, 63 085 грн 19 коп. - інфляційних нарахувань та 4 694 грн 20 коп. - судового збору.

3 . В задоволенні решти частина позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (складення повного рішення) через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 31.10.2016 р.

Суддя І.М. Гирила