Ухвала

від 25.10.2016 по справі 760/18203/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-кс/760/14375/16

(№760/18203/16-к)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25. 10. 2016 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016100090009976 від 27 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016100090009976 від 27 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України.

Слідчий в поданому клопотанні просив слідчого суддю накласти арешт на майно, яке перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 8000000000:69:242:0028, площею 0,074 га., та житловий будинок розміщений на даній земельній ділянці, загальною площею 89.1 м.кв., житлова площа 56.9 м.кв.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016100090009976 від 27 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 25.08.2016 до Солом`янського УП із заявою звернувся представник Громадської організації «Товариство бджолярів міста Києва» (ідентифікаційний код юридичної особи 22906118), ОСОБА_6 , який повідомив про неправомірні дії з боку невстановлених осіб, які полягають у підробці та використанні, невстановленою особою, завідомо підробленого офіційного документу, який став підставою визнання права власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Будучи допитаним в якості свідка, голова «Товариства бджолярів м. Києва» ОСОБА_7 , у 1985 році садиба по АДРЕСА_1 рішенням виконкому Жовтневої районної Ради м. Києва № 328 передана у користування Товариству бджолярів м. Києва. Дана садиба зареecтрована за померлими громадянами, після смерті яких спадкоємців у померлих не було. З того часу члени товариства постійно користувались даною садибою (будинок з земельною ділянкою) і за власний кошт підтримували в належному стані. Право користування садибою протягом часу починаючи з 1985 року не оспорювалось та не заперечувалость. В червні 2016 року, ОСОБА_8 (голова товариства бджолярів м. Києва) знаходився біля своєї пасіки, що розташована на території садиби по АДРЕСА_1 , до нього підійшов громадянин, як пізніше з`ясувалося ОСОБА_9 і заявив що садиба належить йому та пред`явив вимогу звільнити земельну ділянку від пасік членів товариства бджолярів. ОСОБА_10 спочатку не повірив ОСОБА_9 , оскільки для нього, як і для мешканців сусідніх домоволодінь, є очевидним, що ніяких фактичних власників домоволодіння по АДРЕСА_1 з 1985 року не було Однак, звернувшись до адвоката, товариству бджолярів м. Києва стало відомо що відповідно Рecстру прав власності на нерухоме майно жилий будинок по АДРЕСА_1 до даних був придбаний ОСОБА_9 11.11.2014 р., після цього на будинок були накладені ряд обтяжень, а 31.03.2016 р., на підставі Рішення Київміськради за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яку також закладено в іпотеку.

В 2005 році «Товариство бджолярів м. Києва» зверталося до Господарського суду Києва із позовом до Київміськради. До участі у справі залучалися в якості 3-х осіб КМБТ, та управління земельних ресурсів КМДА Справа (№ 3/113).

Згідно письмовому поясненню КМБTI (відповідно до рішення у справі ку113 що набрало законної сили) право власності на будинок по АДРЕСА_1 було зареестроване за громадянами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ..

Станом на 2005 рік обидві ці особи давно померли і спадщина за ними ніким оформлена не була. Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинк від 2014р. (наданого ОСОБА_9 ) ОСОБА_9 придбав спірний буднок у ОСОБА_13 (що мешкає за адресою АДРЕСА_2 ) якому в свою чергу спірний будинок «нібито» належав на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2007 року.

В 2005-2007 роках здійснити реєстрацію переходу права власності без отримання довідки-характеристики на житловий будинок неможливо, а отримати довідку-характеристику без виходу техніка БТI на місце огляду об`єкту також неможливо. Те ж саме стосувалося і технічного паспорту на будинок. Жодні особи, що представлялися б власниками, спадкоемцями, техніками БТI з 1985 року по 2016 рік на території садиби АДРЕСА_1 не зявлялися, члени Товариства бджолярів і їх майно постійно перебували на території садиби. Власники сусідніх садиб можуть це підтвердити, що садибою АДРЕСА_1 з 1985 року по липень 2016 року користувались і відвідували виключно пасічники - члени товариства бджолярів.

На переконання заявника правовстановлюючі документи на підставі яких було переоформлено право власності з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є підробними, або їх не існyє взагалі і реєстрація права власності за ОСОБА_13 в реєстрі прав на нерухоме майно здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_14 на підставі підробного договору купівлі продажу. Громадянин ОСОБА_13 не міг бути власником житлового будинку по АДРЕСА_1 на законних підставах, а тому не міг розпоряджатися нею і відчужувати її. На даний момент ОСОБА_9 вчинив дії по незаконному захопленню садиби по АДРЕСА_1 та вигнання з її території членів товариства бджолярів міста Києва та знищення їх майна (в т.ч. вуликів).

Згідно матеріалів провадження встановлено, що дійсно приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_14 було посвідчено договір купівлі продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 від 11.11.2014 року укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 ..

На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до договору купівлі-продажу від 11.11.2014 укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , щодо об`єкту нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 . В ході вивчення вилученої документації, встановлено, що нотаріус ОСОБА_14 , під час посвідчення договору враховувала як підтвердження права власності, договір купівлі-продажу цього ж об`єкту від 29.10.2007, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_16 ..

Крім цього в ході ознайомлення в БТІ м. Києва з правоустановчими документами, технічною документацією на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 644,7 кв.м., кадастровий № 8000000000:69:242:0028, площею 0,074 га., встановлено, що відомості, щодо перереєстрації 09.11.2007 за ОСОБА_13 зазначеної земельної ділянки відомості відсутні. Таким чином є підстави вважати, що вилучена в нотаріуса довідка в ході проведеного тимчасового доступу до документів, №134-650 за реєстровим №20448 є підробленою. Зазначена довідка є необхідною для підтвердження права власності при здійсненні відчуження нерухомого майна яке відсутнє в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому встановлено, що ОСОБА_9 ймовірно будучи причетний до вчинення даного кримінального правопорушення, припинив дію фіктивної іпотеки №875 від 09.06.2016, в яку умисно заклав об`єкт нерухомого майна з метою не відчуження останнього. 26.10.2016 об 13:12 год., приватним нотаріусом ОСОБА_17 , припинено обтяження відповідно до рішення №32052883, чим знято заборону на відчуження нерухомого майна, з метою перереєстрації права власності. Цього ж дня, близько о 14.17 год., на підставі договору купівлі-продажу №2017 від 26.10.2016, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_17 , зареєстровано право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 8000000000:69:242:0028, площею 0,074 га., та житловий будинок розміщений на даній земельній ділянці, загальною площею 89.1 м.кв., житлова площа 56.9 м.кв., власник ОСОБА_5 .

Відомості про право власності підтверджується довідкою №71627052 з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно.

Крім цього, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 є довіреною особою ОСОБА_9 , у зв`язку із чим перереєстрував право власності на об`єкт нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що існує ймовірність відчуження нерухомого майна, з метою вжиття всіх заходів для забезпечення дієвості кримінального провадження, конфіскації майна підозрюваного, слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 8000000000:69:242:0028, площею 0,074 га., та житловий будинок розміщений на даній земельній ділянці, загальною площею 89.1 м.кв., житлова площа 56.9 м.кв.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1