Рішення

від 06.09.2013 по справі 310/5665/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5665/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Схід плюс ЗахідВ» про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів за нікчемним правочином, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Схід плюс Захід" про захист прав споживача шляхом стягнення коштів за нікчемним правочином, стягнення моральної шкоди.

У липні 2013р. позивач подала уточнений позов (а.с.49-50), в якому зменшила розмір позовних вимог, просила суд стягнути з ТОВ «Схід плюс Захід» на її користь 60159,05 грн., з яких 10159,05 грн. - матеріальна шкода та 50000 грн. - моральна шкода.

В обґрунтування позову зазначила, що 29.08.2011р. між нею та відповідачем було укладено договір №00883, за умовами якого ТОВ «Схід плюс Захід» зобов'язалося вчинити за рахунок та від її імені певні юридичні дії, направлені на придбання товару, зазначеного в Додатку №1 до договору. До підписання договору, а саме 29.08.2011р., вона сплатила перший реєстраційний внесок у розмірі 1750,50 грн., потім, починаючи з вересня 2011 року по січень 2013 року включно нею сплачувалися щомісячно адміністративні та чисті внески на загальну суму 8292,26 грн. За послуги банку по здійсненню банківських операцій по перерахунку коштів нею було додатково витрачено 116,29 грн. У березні 2013 року вона звернулася до відповідача із заявою про повернення сплачених нею коштів, оскільки п.1.6 розділу 6 Умов програми «Голд Фінанс» ( Додаток №2 до договору) передбачено її право на дострокове повернення чистих внесків. Однак до цього часу відповідач ігнорує її вимоги. Вважає, що договір від 29.08.2011р. був укладений нею під впливом обману та застосуванням відповідачем нечесної підприємницької практики, а тому він є нікчемним. Так, ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживачів в оману або є агресивною. Забороняється як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Саме така пірамідальна схема була створена відповідачем, а тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь за нікчемним правочином матеріальні збитки в загальній сумі 10159,05 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Моральна шкода, яка була спричинена їй відповідачем, полягає у тому, що за час листування з відповідачем вона зазнала чималого нервового хвилювання, що призвело до порушення сну, немотивованих зривів у відносинах з членами родини та близькими, тобто порушенні стосунків з оточуючими людьми. У неї різко підскочив тиск, піднявся рівень цукру у крові, що змусило її звернутися до лікаря ендокринолога та невропатолога.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2, викладені в уточненому позові, підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ( а.с.79). Причини неявки суду не повідомив. Надіслав письмові заперечення проти позову ( а.с.57-67), в яких зазначає, що дійсно 29.08.2011 року з позивачкою був укладений договір про вчинення певних юридичних дій, спрямованих на придбання товару за програмою «Голд Фінанс». 01.03.2013р. цей договір було розірвано по причині несплати позивачем внесків. Зазначають, що договір був укладений правомірно, з додержанням загальних вимог, необхідних для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що 29.08.2011р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Схід плюс Захід» укладено договір №00883, за умовами п.1.1 якого, до обов'язків ТОВ «Схід плюс Захід» ( за договором - адміністратор) відноситься формування групи клієнтів, проведення тендеру на придбання товару на користь ОСОБА_2 ( за договором - клієнт).

Положеннями п.1.3 договору встановлено, що за рахунок клієнтських внесків формується фонд групи клієнтів, з якого здійснюється оплата товару на користь клієнтів групи чи надаються відповідні суми у позику.

Пунктом 1.1. договору також встановлено, що його виконання сторонами здійснюється у відповідності до умов, викладених у Програмі «Голд Фінанс», яку оформлено Додатком №2 до договору, що є невід'ємною його частиною (далі- Програма). У відповідності до п.1.3 Програми послуги, які є предметом договору надаються шляхом формування груп клієнтів Програми, метою яких є придбання товару. Коли фонд групи сформований з чистих внесків клієнтів, є достатнім, адміністратор організовує Асигнаційний Захід ( далі Захід) на отримання товару, в якому можуть прийняти участь ті клієнти, які вчасно та у повному обсязі сплатили свої платежі. Після проведення Заходу клієнти, що отримали дозвіл, який є підставою для надання позики, придбання товару для клієнтів за рахунок фонду групи, та сплатили визначені Правилами платежі, отримують товар або відповідну суму позики, а інші клієнти групи продовжують сплачувати поточні внески для отримання можливості прийняти участь у наступному Заході ( статті 3-5 Програми).

Таким чином, судом встановлено, що за договором від 29.08.2011р. ТОВ «Схід плюс Захід» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів за програмою «Голд Фінанс», які сплачували на рахунок ТОВ «Схід плюс Захід» внески за можливість прийняти участь у Асигнаційному Заході, за наслідками якого один з учасників групи міг отримати у власність товар або відповідну суму позики за рахунок фонду групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Голд Фінанс».

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що договір від 29.08.2011 року було вчинено з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, а тому цей договір є нікчемним відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України . Відповідно до ч. 1 вказаної статті недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На виконання умов договору від 29.08.2011р. позивачка ОСОБА_2 за період з 29.08.2011 по 16.01.2013р. сплатила на банківський рахунок відповідача: реєстраційний платіж - 1750,50 грн., чисті внески в загальній сумі 4722,65 грн., адміністративні витрати в загальній сумі 3570,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій (а.с.9-24) та не заперечується відповідачем. До своїх заперечень відповідач додав довідку про суму сплачених позивачем платежів ( а.с.61).

Крім того, позивачка за перерахунок коштів відповідачу сплачувала банку комісію, що підтверджується наданими копіями квитанцій. За підрахунками суду за вказаний вище період ОСОБА_2 сплатила комісію в загальній суму 67,29 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10110,44 грн. (1750,50+ 4722,65+ 3570+ 67,29=10110,44).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичної особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів"чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

П. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров'я людей продукцією, у випадках передбачених законодавством, а тому підстави для відшкодування відповідачем моральної шкоди у відповідності до вимог передбачених Законом України "Про захист прав споживачів" в даних спірних правовідносинах відсутні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 229,40 грн.

Керуючись статтями 10,15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 215,216 ЦК України, ст. 19 ЗУ « Про захист прав споживачів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Схід плюс ЗахідВ» ( ЄДРПОУ 37667318) на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі суму коштів, сплачених за нікчемним правочином у розмірі 10110,44 грн. ( десять тисяч сто десять гривень сорок чотири копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Схід плюс ЗахідВ» ( ЄДРПОУ 37667318) в дохід держави судовий збір у сумі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні рішення - протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя: ОСОБА_3