Рішення

від 13.10.2016 по справі 599/1687/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/1687/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р. Провадження № 22-ц/789/1218/16 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1

-адвоката ОСОБА_2, представника

відповідача ОСОБА_3 сільської ради -

сільського голови ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування після померлих батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також брата ОСОБА_8 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що в с.Підгайчики вул.Дружби 140 Зборівського району, земельні ділянки площею 2,86 га та 0,66 га, розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району, посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем, однак у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів їй було відмовлено нотаріусом в оформленні права власності на спадкове майно.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в с.Підгайчики вул.Дружби, 140, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальним розміром 3,52 га, в тому числі рілля 2,86 га кадастровий номер 5122689800:01:001:0574, пасовище 0,66 га кадастровий номер 5122689800:01:001:1370, згідно Державного акта на землю серії ТР № 069644, розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району.

Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 05.02.2015 року виправлено описки, допущені в рішенні суду щодо кадастрових номерів земельних ділянок та щодо найменування по-батькові позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка не брала участі в справі, просить скасувати рішення суду, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, ухваленим у зв'язку з неповним з'ясуванням, обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд невірно встановив обставини справи щодо кола спадкоємців, які залишилися як після померлих батьків, так і після брата позивача, у зв'язку з чим прийшов до безпідставного висновку про наявність у позивача, як спадкоємця другої черги за законом, права спадкування після померлого брата ОСОБА_8, який був одноосібним власником земельних ділянок та який, проживаючи на час смерті разом з батьками прийняв спадщину у вигляді будинку після смерті останніх й у встановлений законом строк не відмовився від неї. Разом з тим, ОСОБА_1, перебуваючи в шлюбі з братом позивача ОСОБА_8, прийняла у встановленому законом порядку спадщину після смерті свого чоловіка, однак ні позивачем, ні судом безпідставно не була залучена до участі в справі й внаслідок ухвалення рішення за позовом ОСОБА_5 до неналежного відповідача (ОСОБА_3 сільської ради) про визнання права власності на усе спадкове майно, незаконно позбавлена права власності на майно, власником якого на час смерті був, у тому числі, її чоловік, чим порушено вимоги ст.ст.1258, 1268 ЦК України. Звертає увагу й на те, що встановлені судом обставини щодо факту проживання ОСОБА_5 на момент смерті зі спадкодавцем не підтверджені належними й допустимими доказами.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради - сільський голова ОСОБА_4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнала, пояснивши, що ОСОБА_5 перед зверненням з даним позовом до суду зверталася в сільську раду з приводу видачі довідки щодо зареєстрованих на час смерті ОСОБА_9 осіб в будинку, де він проживав. Як пояснила позивач, довідка їй потрібна була для звернення до суду з приводу спадкового майна після померлих батьків, у зв'язку з чим сільська рада й не заперечувала відносно її позову, надавши разом з довідкою відповідну заяву. Разом з тим, що стосується брата позивача, то майно, яке належало йому на день смерті, успадкувала його дружина ОСОБА_1, яка з ним постійно проживала без реєстрації у будинку в с.Підгайчики.

Позивач ОСОБА_10, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи за місцем її реєстрації, у судове засідання не з'явилася, що у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що позивач, як така, що постійно проживала зі спадкодавцями на час смерті, прийняла спадщину, однак у зв'язку з тим, що нотаріусом їй відмовлено в отриманні відповідного свідоцтва, згідно з вимогами ст.ст.1216, 1217, 1268 ЦК України її спадкові права підлягають захисту в судовому порядку.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, оскільки такі зроблені без всебічного й повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, судом встановлено, що 10.04.1993 року померла мати позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, 22.04.1993 року - батько ОСОБА_7, а 04.04.2014 року - брат ОСОБА_8 (а.с.6-8).

Після їх смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами в с.Підгайчики вул.Дружби,140, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальним розміром 3,52 га, в тому числі, рілля 2,86 га з кадастровим номером 6122689800:01:001:0574 та пасовище 0,66 га з кадастровим номером 6122689800:01:001:1370, розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради (а.с.13-16).

Крім цього, в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що батьки позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 і її брат ОСОБА_8 постійно проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку, який відносився до категорії колгоспного двору. Як пояснила, представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради - сільський голова ОСОБА_4, на час смерті батьків в даному будинку залишився проживати їх син ОСОБА_8

Даних про те, чи складалися померлими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6Й заповіти, матеріали справи не містять.

На час смерті батьків, позивач ОСОБА_5 з ними не проживала, й у встановленому законом порядку з відповідною заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не зверталася. Також, не зверталася вона й до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після померлих батьків (а.с.18)

Разом з тим, як вбачається з долученого до апеляційної скарги свідоцтва про шлюб, виданого ОСОБА_3 сільською радою Зборівського району Тернопільської області, 14.07.2006 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с.34).

Відповідно до довідок ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 01.09.2014 року № 642 та 29.03.2016 року № 276 на день смерті ОСОБА_8 за місцем його реєстрації у житловому будинку, що знаходиться за адресою с.Підгайчики, вул. Дружби 140 Зборівського району Тернопільської області зареєстрованих осіб немає. Заборони (арешту) на спадкове майно немає (а.с.17, 36).

Згідно довідки Виконкому ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 05.04.2016 року № 316 після смерті ОСОБА_8 04.04.2014 року, який був зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 в управління спадковим майном згідно закону вступила його дружина ОСОБА_1, яка проживала разом з ним без реєстрації в одному житловому будинку і доглядала за ним до смерті (а.с.35).

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У відповідності до ст.1261 ЦК України у першу чергу право спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

За ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно п.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України (шість місяців з часу відкриття спадщини) він не відмовився від неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно вимог ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ст.ст.57, 58 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Визнаючи за позивачем право на власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батьків і брата позивача, суд першої інстанції на вищевказані положення закону уваги не звернув, зокрема, не з'ясував, хто зі спадкоємців за законом першої черги прийняв спадщину після померлих батьків, чи є спадкоємці за законом першої черги після померлого брата позивача, чи прийняли вони спадщину та чи не відмовлялися у встановленому законом порядку від неї.

З врахуванням встановлених в ході апеляційного розгляду справи обставин, підтверджених належними й допустимими доказами, й зокрема, що після смерті батьків спадщину у вигляді будинковолодіння прийняв їх син ОСОБА_8; позивач ОСОБА_11 (яка проживала окремо) з заявою про прийняття спадщини не зверталася, як і не зверталася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини; спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_1, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину й не відмовлялася від неї, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи вимоги спадкоємця другої черги за законом ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на усе спадкове майно, що належало померлим батькам і братові, судом першої інстанції порушено права й законні інтереси спадкоємця першої черги за законом - дружини померлого ОСОБА_1, а тому, вимоги апеляційної скарги останньої є обгрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

За вказаних обставин висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_5 колегія суддів вважає такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та не підтверджені належними й допустимими доказами.

У відповідності до п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права.

З врахуванням того, що незалучення до участі в справі спадкоємця за законом першої черги ОСОБА_1 призвело до порушення її права на спадкове майно та до неправильного вирішення спадкового спору, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням колегією суддів нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.57, 58, 60, 305 ч.2, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1, 2, 3, 4, 313, 314 ч.2; 316 ч.1; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1258, 1261 ч.1, 1262, 1267 ч.1, 1268 ч.ч.1, 3; 1269 ч.ч.1,2; 1270 ч.1, 1272 ч.1, 1273 ч.1 Цивільного кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2014 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Б. Щавурська

Судді : Н.Є.Фащевська

ОСОБА_12