Ухвала

від 31.10.2016 по справі 200/17646/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1295/16 Справа № 200/17646/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційну скаргу директора Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2016 року, про накладання арешту на майно, -

встановила:

Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді провідного фахівця МРЕВ м. Дніпродзержинська, будучи посадовою особою, в період 2014-2015 р.р. в офіційні документи вніс недостовірні відомості при реєстрації автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO», тобто, порушив порядок, який регламентує реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів по заяві ОСОБА_10 від 5 квітня 2015 р., оскільки попередня реєстрація автомобіля вже була здійснена, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_1 . Проте, зазначене вище свідоцтво було видане після звернення ОСОБА_10 до органів МРЕВ.

Крім того, ОСОБА_11 в період 2013-2015 р.р. в порушення вимог КМУ від 7 вересня 1998 р. «Про затвердження «Порядку державної реєстрації (пререєстрації), знгяття з обліку автомобілів, автобусів …», здійснив реєстрацію ряду транспортних засобів.

За даним фактом органом досудового розслідування внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження за №1201604016000000186 від 01 липня 2016 р. за ч. 1 ст. 366 КК.

Під час проведення обшуку у Регіональному сервісному центрі МВС України у Дніпропетровській області виявлено наказ № 25 о/с від 25.07.2016 р. тимчасово виконуючого обов`язки директора Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_12 по особовому складу, яким призначалися на посади провідних спеціалістів-адміністраторів територіальних сервісних центрів працівники без звільнення з попередньої посади та місця роботи, в той час, коли за підписом виконуючого обов`язки директора Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_8 до територіальних сервісних центрів було направлено наказ № 25 о/с від 25.07.2016 р. від його імені, яким особи, які призначалися на посади звільнялися з попередніх посад.

За даним фактом органом досудового розслідування також внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження за №42016040000000887 від 12 жовтня 2016 р. за ч. 1 ст. 366 КК.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 та накладено арешт на майно виявлене та вилучене 11 жовтня 2016 року під час обшуку в будівлі Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області за адресою: пр. Праці, буд. 16, м. Дніпро.

Слідчий суддя, прийшов до висновку про необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів, так як, органом слідства доведено, що вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються.

Заявник - директор Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_8 не згоден з даним рішенням.

В апеляції просить його скасувати, постановити нове, яким відмовити слідчому в задоволенні клопотання про накладання арешту.

Вважає рішення незаконним, а висновки такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Зазначає про порушення права на захист, оскільки судовий розгляд проведений без участі представника Регіонального сервісного центру, який належним чином про місце, дату та час розгляду повідомлений не був.

Вказує, що під час проведення обшуку в супереч вимогам ст. 168 КПК вилучено комп`ютерну техніку, відеорегестратор, відеокамери, мікрофон, дозвіл на вилучення яких слідчим суддею не наданий. Стверджує, що в результаті вилучення системних блоків регіональний центр не може здійснювати повноцінно свою діяльність, та під загрозою зриву опинилось проведення конкурсу на зайняття вакантних посад.

Вважає необгрунтованими твердження суду в частині наявності двох наказів №25 о/с від 25 липня 2016 року наданих спеціалістом центру ОСОБА_14 , про те, що на них було створено два проекту наказу у чорновому варіанті. Також не взято до уваги, що начальникам територіальних сервісних центрів РСЦ МВС в Дніпропетровській області було направлено лише витяг з наказу №25 о/с від 25.07.2016 р., на підставі якого за результатами конкурсу було призначено на посади державних службовців співробітників центру, а інших наказів під № 25 о/с керівництвом центру згідно журналу обліку наказів РСЦ МВС не видавалось.

Безпідставним вважає вилучення особової справи ОСОБА_8 , системного блоку, монітору, оскільки дане майно не має ніякого відношення до даного провадження.

Під час апеляційного розгляду представник регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_7 підтримала доводи апеляції та просила ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладання арешту.

Прокурор заперечував проти доводів апеляції та просив залишити її без задоволення, а ухвалу без змін.

Слідчий ОСОБА_15 в судовому засіданні вказала про те, що висновки суду є законними та обґрунтованими, звернула увагу на той факт, що під час обшуку вилучена комп`ютерна техніка, монітор, приховані відеокамери, мікрофон, які підпадають під ознаки злочину передбаченого ст. 359 КК, також в ході обшуку виявлений наказ, яким призначалися на посади провідні спеціалісти територіальних сервісних центрів без звільнення з попередньої посади, у зв*язку з чим 12 жовтня 2016 р. внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 366 КК.

В судових дебатах учасники підтримали такі ж позиції.

Заслухав суддю-доповідача, думки учасників судового процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх разом з доводами апеляції, колегія прийшла до наступного.

Приймаючи рішення про накладення арешту суд першої інстанції повинен керуватися вимогами ст. ст. 167, 170, 171 КПК.

Відповідно до вказаних норм процесуального закону, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Із матеріалів, які надійшли до суду апеляційної інстанції, видно, що органом досудового слідства проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №1201604016000000186 від 01 липня 2016 р. за попередньою кваліфікацією, передбаченою ст. 366 ч. 1 КК про те, що ОСОБА_9 перебуваючи на посаді провідного фахівця МРЕВ м. Дніпродзержинська, будучи посадовою особою, в період 2014-2015 р. вніс в офіційні документи недостовірні відомості.

Слідчим суддею 11 жовтня 2016 року прокурору надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення свідоцтва про реєстрацію, заяви ОСОБА_10 , журналу реєстрації, особисті справи ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , документів, що містять підписи останніх.

В ході обшуку було виявлено та вилучено системні блоки, монітор, приховані відеокамери, мікрофон. Застосування таких засобів, на думку слідства, може підпадати під ознаки злочину, передбаченого ст. 359 КК. А накази, на підставі яких провідні спеціалісти територіальних сервісних центрів призначались на посади без їх звільнення з попередньої посади, підпадає під ознаки ст. 366 ч. 1 КК, про що 12 жовтня 2016 р. було внесено відомості до ЄРДР за вказаним кримінальним законом.

Вимогами ч. 2 ст. 168 КПК передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюються лише в разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Враховуючи той факт, що під час обшуку слідчим було виявлені речі і документи, що утворюють склад кримінального правопорушення, беручи до уваги покази свідка ОСОБА_14 (а.с. 19-23), про те, що обидва накази ним підготовлені на портативних комп`ютерах, у зв`язку з чим для підтвердження та встановлення вказаних фактів, прокурором правомірно вилучено вказану техніку, оскільки були достатні підстави, вважати, що дані речі можуть бути предметом злочину, та містять інформацію про спосіб його скоєння, через, що доводи апеляції щодо неправомірного вилучення майна спростовані наведеними даними.

Доводи заявника про перешкоджання діяльності Центру в результаті вилучення майна колегія суддів вважає безпідставними, оскільки прокурором вилучені лише копії журналів, наказів, книги реєстрації вихідної пошти, які не можуть перешкоджати нормальній діяльності центру. Крім того, із тверджень прокурора та слідчого в судовому засіданні вбачається, що регіональній центр в достатній мірі забезпечений комп`ютерною технікою, у зв`язку з чим, доводи щодо зупинення діяльності через відсутність техніки є такими, які не відповідають дійсності.

Доводи заявника, щодо неправомірного вилучення особової справи ОСОБА_8 спростовані матеріалами справи. Із них вбачається, що вилучення проводилось на підставі рішення слідчого судді, про що вказано у відповідній ухвалі від 11 жовтня 2016 року про надання дозволу на вилучення останньої.

Доводи щодо недостовірності висновків суду в частині наявності двох наказів №25 о/с від 25 липня 2016 р., спростовуються наданими матеріалами, оскільки прокурором під час проведення обшуку виявлено та вилучено зазначені накази, які різні за змістом. Видно, що вони містять суперечливу інформацію, на що слідчим суддею була звернута увага.

Звертається увага на те, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею проводилось в порядку, передбаченому вимогами ст. 172 ч. 2 КПК, і що такий порядок був виправданий необхідністю забезпечення арешту майна. Тому посилання апелянта про порушення його права на участь в судовому засіданні - безпідставні.

Колегія відмічає, що на даній стадії суд позбавлений можливості надати правову оцінку наявності чи відсутності складу злочину по даному факту, на, що вказував заявник, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази, з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею вірно було враховано, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, тому правомірно взято до уваги, наявність правових підстав до арешту майна, можливість використання його як доказу в даному кримінальному провадженні.

Посилання заявника на відсутність повідомлення про підозру у вчиненні злочину, а тому безпідставність арешту, є необґрунтованими, оскільки його відсутність не позбавляє права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази при проведенні досудового слідства.

Таким чином, сукупність даних, на які послався суд першої інстанції при накладенні арешту на майно приводить колегію суддів до висновку про їх законність і обґрунтованість. Підстав для задоволення апеляції заявника колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляцію директора Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 та накладено арешт на майно виявлене та вилучене 11 жовтня 2016 року під час обшуку в будівлі Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області за адресою: пр. Праці, буд. 16, м. Дніпро без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4