Рішення

від 25.10.2016 по справі 910/14320/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14320/16 25.10.16 р.

За позовом Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Складське господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Найснет плюс"

про стягнення 38 364,04 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Шиш О.В. - директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Складське господарство" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Найснет плюс" про стягнення 38 364,04 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2016 р.

29.08.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.08.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.08.2016 р. представник позивача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 30.08.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, у судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2016 р.

Ухвалою суду від 04.10.2016 р. розгляд справи відкладено на 18.10.2016 р.

18.10.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.10.2016 р. по справі оголошувалась перерва до 25.10.2016 р.

25.10.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання та заперечення.

Представник позивача у судове засідання 25.10.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 25.10.2016 р. представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 25.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.09.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Найснет плюс» (надалі - відповідач, Виконавець) та Відокремленим підрозділом «Складське господарство» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - позивач, Замовник) укладено договір №1-9/15/13-145-11-15-00384 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовникові послуги, зазначені в Технічному завданні (додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: Поточний ремонт будівлі "База гідросилового обладнання" (інв.№4004) Южно-Українського відділення ВП «Складське господарство». Кількісні характеристики послуг, що надаються за умовами цього Договору) визначається у Технічному завданні (додаток №1) та Графіку виконання робіт (додаток №3).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна цього Договору (згідно Додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору) становить 165 833 грн. 33 коп без ПДВ, крім того ПДВ 20% становить 33 166 гри. 67 коп. Ціна договору разом з ПДВ становить 199 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.9. Договору, датою переходу права власності на результат робіт від Виконавця до Замовника є дата підписання Замовником акта приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в).

У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом:оплати Замовником після пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг (надалі - рахунок) та після підписання Сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3. Термін оплати протягом 45 робочих днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк (термін) надання послуг визначається календарним графіком (Додаток №3).

Згідно з п. 12.3. Договору, здавання - приймання виконаних ремонтних робіт (згідно з Календарним графіком (Додаток №3) оформляється актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 підписаними обома сторонами, які протягом 5 днів з моменту завершення робіт подається Виконавцем Замовнику в 4-х примірниках.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтями 626-629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає про порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 27 032,89 грн. пені та 11 331,15 грн. штрафу.

Пунктом 8.2. Договору сторони домовились, що за порушення строків надання послуг по Договору Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості не наданих в строк послуг за кожний день прострочення. За прострочення надання послуг понад тридцять днів, Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно наданих послуг.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 231 Господарського кодексу встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як зазначає позивач, роботи за Договором мали бути закінчені відповідачем у грудні 2015 року, натомість, такі роботи було виконано лише у травні 2016 р., що підтверджується Актом №1-23 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 р., підписаним 30.05.2016 р.

З урахуванням викладеного, позивачем нараховано відповідачу 27 032,89 грн. пені за період з 16.12.2015 р. по 30.05.2016 р., та 11 331,15 грн. штрафу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що всі роботи за Договором були виконані у грудні 2015 р. та оформлені відповідним Актом приймання виконаних робіт. Такий Акт направлявся позивачу електронною поштою, проте позивач відмовився від підписання Акту.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження виконання робіт саме у грудні 2015 року.

Посилання відповідача на направлення позивачу Акту приймання виконаних робіт у грудні 2015 р. електронною поштою не підтверджується жодними доказами та не може прийматись судом до уваги.

У той же час, судом встановлено, що у матеріалах справи міститься лист позивача від 31.03.2016р. №45/4-282 (доданий до клопотання відповідача від 24.10.2016 р.).

У вказаному листі позивач зазначає, що Акт виконаних робіт відповідачем вперше був наданий до підписання 03.03.2016 р., проте позивач відмовився від підписання Акта, посилаючись на необхідність перерахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.

Факт виконання робіт за Договором станом на 03.03.2016 р. позивачем не заперечується.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем станом на 03.03.2016 р. роботи за Договором були виконані у повному обсязі, з боку позивача будь-як заперечення щодо обсягу чи якості робіт станом на 03.03.2016 р. були відсутні.

Статтею 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою .

Судом встановлено, що позивачем не було виявлено недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, відтак, у позивача не було правових підстав для відмови від підписання Акту, наданого відповідачем 03.03.2016 р.

Відтак, датою приймання позивачем виконаних відповідачем робіт за Договором являється 03.03.2016 р.

З урахуванням встановлених при розгляді даної справи обставин, судом здійснено власний розрахунок суми пені за Договором за період з 16.12.2016 р. по 03.03.2016 р., відповідно до якого сума пені складає 12 788,01 грн. Розрахунок штрафу у розмірі 11 331,15 грн. являється правильним та арифметично вірним.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 788,01 грн. пені та 11 331,15 грн. штрафу.

У той же час, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи обставини даної справи, майновий стан сторін, обставини та причини прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором, а також вартість виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити суму нарахованого відповідачу штрафу до 6 000,00 грн.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 788,01 грн. пені та 11 331,15 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами не спростованими у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог про стягнення решти суми пені (14 244,88 грн.) належить відмовити з підстав їх необґрунтованості. Суму штрафу суд зменшує до 6 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір суд покладає на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Найснет плюс" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 34-А; код ЄДРПОУ 35726575) на користь Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Складське господарство" (34400, Рівненська обл., м. Вараш; код ЄДРПОУ 36217282) 12 788 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп. пені, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 14 244,88 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 01.11.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна