Рішення

від 13.10.2016 по справі 910/15860/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016Справа №910/15860/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

До 1. Міністерства юстиції України

2. приватного підприємства «СЛАВІЯ»

Про звільнення майна з-під арешту

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Оленко Н.О. (за дов.)

від відповідача-1 Савчук К.П. (за дов.)

від відповідача-2 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Банк «Фінанси та кредит» до Міністерства юстиції України (відповідача-1) та приватного підприємства (далі - ПП) «СЛАВІЯ» (відповідача-2) про:

зняття арешту, накладеного постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49908266 від 25.01.2016, з нерухомого майна, що належить на праві власності приватному підприємству «СЛАВІЯ» та перебуває в іпотеці у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відповідно до іпотечного договору №26029-90310/0514 від 28.05.2014, а саме з: адміністративного будинку (загальна площа 2057,80 кв.м.), розташованого за адресою: вул. Зеленогірська, 8а, м. Київ, реєстраційний № 4487880000; земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку (площею 0,0591 га), кадастровий № 8000000000:72:225:0005, що розташована за адресою: вул. Зеленогірська, м. Київ;

зняття арешту, накладеного постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 51240070 від 27.05.2016, з нерухомого майна, що належить на праві власності приватному підприємству «СЛАВІЯ» та перебуває в іпотеці у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відповідно до іпотечного договору №26029-90310/0514 від 28.05.2014, а саме з: адміністративного будинку (загальна площа 2057,80 кв.м.), розташованого за адресою: вул. Зеленогірська, 8а, м. Київ, реєстраційний № 4487880000; земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку (площею 0,0591 га), кадастровий № 8000000000:72:225:0005, що розташована за адресою: вул. Зеленогірська, м. Київ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що накладення арешту на іпотечне майно в інтересах іншого стягувача порушує переважне право позивача, як іпотекодержателя, на звернення стягнення на предмет обтяження та задоволення законних вимог позивача з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами боржника. Про наявність даних арештів, як зазначає позивач, йому стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.06.2016 № 62097767, відповідно до якої на майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» накладено арешт, а саме:

- 16.02.2016 арешт на все нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження № 13268637 (спеціальний розділ). Підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49908266, виданий 25.01.2016. Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 00015622, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13.

- 31.05.2016 року арешт на все нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження № 14744288 (спеціальний розділ). Підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 51240070, виданий 27.05.2016. Обтяжувач; Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 00015622, країна реєстрації: Україна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 порушено провадження у справі № 910/15860/16, розгляд останньої призначено на 19.09.2016.

19.09.2016 суд відклав розгляд справи до 13.10.2016.

Представник відповідача-1 (Міністерства юстиції України) проти задоволення позову заперечив, вважаючи, що арешт накладено законно, оскільки арешт було накладено за заявою стягувача, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Даним законом допускається звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в іпотеці. Вартість арештованого майна наразі не визначена.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, явку в судове засідання своїх представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Копії ухвал Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 та від 19.09.2016, які надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, а саме: вул. Грушевського, 6, кв. 16, м. Васильків, Васильківський район, Київська область, 08600, яка співпадає з місцезнаходженням приватного підприємства «СЛАВІЯ» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, повернуті до суду не врученими адресату за закінченням терміну зберігання поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.05.2014 публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ФУД» уклали договір про невідновлювальну кредитну лінію № 76-01-14 (далі - Кредитний договір), за яким Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 38333333,18 грн.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору банк має право достроково вимагати повернення виданих кредитних коштів і сплати процентів за увесь період користування кредитом до настання терміну, що вказаний в п. 1.1 Кредитного договору, а позичальник зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити усі проценти протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання вимоги Банку, у випадку порушення будь-яких умов цього договору, в тому числі і щодо несплати або прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, порушень інших умов кредитного договору, а також якщо позичальник в період дії цього договору припускався порушення договірних зобов'язань перед Банком по будь-яких інших договорах.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 28.05.2014 Банк та приватне підприємство «СЛАВІЯ» (іпотекодавець) уклали іпотечний договір № 26029-90310/0514, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 538 (далі - Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є:

адміністративний будинок (загальна площа 2057,80 кв.м.), розташований за адресою: вул. Зеленогірська, 8А, м. Київ, реєстраційний № 4487880000, який належить ПП «Славія» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності б/н від 15.12.2007, що видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - предмет іпотеки-1);

земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку (площею 0,0591 га), кадастровий № 8000000000:72:225:0005, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Зеленогірська, яка належить ПП «Славія» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Савельєвим А.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.11.2007р. за реєстровим номером 9849, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2815465 від 23.04.2013, який виданий реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві (номер запису про право власності 766603, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48372680389) (надалі - предмет іпотеки-2).

Відповідно до п. 6.4.8 Іпотечного договору іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання позичальником будь-яких умов основного зобов'язання, а іпотекодавцем умов Іпотечного договору у тому числі, у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми основного зобов'язання, в т.ч. кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки. Право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває також, якщо іпотекодержатель, відповідно до основного зобов'язання, заявить позичальнику вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку, зазначеного у основному зобов'язанні, а позичальник не виконає зазначене зобов'язання.

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі, надавши ТОВ «ТЕРРА ФУД» 38333333,18 грн..

В свою чергу, позичальник скористався кредитними коштами, однак свої зобов'язання за Кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав.

Банк надіслав позичальнику вимогу про погашення заборгованості № 3-243110/20638 від 23.10.2015, в якій заявив, що у разі непогашення позичальником усієї заборгованості, пені протягом 1 (одного) дня, Банк розпочне процедуру стягнення заборгованості за Кредитним договором у примусовому порядку. Дану вимогу ТОВ «ТЕРРА ФУД» отримав 12.11.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

23.10.2015 Банк надіслав ПП «Славія» вимогу № 3-243110/20616 про повернення заборгованості в розмірі 33391551,78 грн.. Також Банк повідомив, що у разі невиконання даних вимог, Банк розпочне процедуру стягнення на заставлена майно.

Приписами частини 1 статті 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» - іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володіння і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Іпотека, як вид забезпечення виконання зобов'язання, є ефективним способом стимуляції боржника до належного виконання своїх зобов'язань, а в разі їх невиконання є дієвим способом задоволення інтересів кредитора.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: 1) виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (ч. 3 ст. 54 цього Закону). Вказані норми безпосередньо стосуються арешту як складової виконання рішення суду про задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями (лист Верховного Суду України від 01.02.2015 «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна»).

Таким чином, за загальним правилом звернення стягнення на заставлене майно, за виконавчими документами допускається для задоволення вимог стягувачів-заставодержателів.

Виключенням з цього правила є, зокрема, умова, коли право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Частиною 1 статті 585 Цивільного кодексу України визначено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналогічна позиція викладена у статті 3 Закону України «Про іпотеку».

Отже, право застави виникло у позивача з моменту реєстрації Іпотечного договору, а саме 28.05.2014.

Запис про обтяження нерухомого майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 28.05.2014.

Водночас, арешт на нерухоме майно відповідача-2 було накладено органом виконання рішень 16.02.2016 та 31.05.2016, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16.02.2016 за №13268637 та 31.05.2016 за № 14744288.

Згідно з нормами ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Крім того, згідно з п. 3 Іпотечного договору узгоджена сторонами загальна ринкова вартість предмету іпотеки становить 22260000,00 грн.. Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.05.2016 № 2625/2626/16-45 сума заборгованості за кредитним договором №76-01-14 від 28.05.2014, укладеним між Банком з ТОВ «ТЕРРА ФУД» перед АТ «Банк «Фінанси та кредит» станом на 03.12.2015 складає 35260300,04 грн.. Станом на 01.08.2016 заборгованість ще збільшилась і складає суму у розмірі 41508341,05 грн. (заборгованість по тілу та відсоткам) та 8356036,47 гривень пені. Тобто, вартість предмету іпотеки, що належить ПП «Славія» в два рази менша, ніж заборгованість ТОВ «ТЕРРА ФУД» за кредитним договором №76-01-14 від 28.05.2014 перед Банком. У зв'язку із цим коштів, які надійдуть Банку від реалізації предмету іпотеки, не достатньо для задоволення вимог Банку, отже на задоволення вимог інших кредиторів цих коштів не вистачить. Задоволення вимог інших стягувачів, ніж заставодержатель відбувається за рахунок залишку коштів після задоволення вимог заставодержателя відповідно до положень статті 43 Закону України «Про виконавче провадження».

За ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Таким чином, вказаною нормою вказується на право іпотекодержателя на звернення до суду із позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя у зв`язку із невиконанням боржником зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

За змістом частин 6 та 7 ст. 3 Закону «Про іпотеку» якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна.

При цьому не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання боржником на момент пред`явлення відповідної вимоги (лист Верховного Суду України від 01.02.2015 «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна»).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачі порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зняти арешт, накладений постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 49908266 від 25.01.2016, з нерухомого майна, що належить на праві власності приватному підприємству «СЛАВІЯ» та перебуває в іпотеці у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відповідно до іпотечного договору №26029-90310/0514 від 28.05.2014, а саме з: адміністративного будинку (загальна площа 2057,80 кв.м.), розташованого за адресою: вул. Зеленогірська, 8а, м. Київ, реєстраційний № 4487880000; земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку (площею 0,0591 га), кадастровий № 8000000000:72:225:0005, що розташована за адресою: вул. Зеленогірська, м. Київ;

Зняти арешт, накладений постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 51240070 від 27.05.2016, з нерухомого майна, що належить на праві власності приватному підприємству «СЛАВІЯ» та перебуває в іпотеці у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відповідно до іпотечного договору №26029-90310/0514 від 28.05.2014, а саме з: адміністративного будинку (загальна площа 2057,80 кв.м.), розташованого за адресою: вул. Зеленогірська, 8а, м. Київ, реєстраційний № 4487880000; земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративного будинку (площею 0,0591 га), кадастровий № 8000000000:72:225:0005, що розташована за адресою: вул. Зеленогірська, м. Київ.

Стягнути з Міністерства юстиції України (вул.. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код 00015622) на користь публічного акціонерного товариства (Банк «Фінанси та кредит» (вул. Артема, 60, м. Київ, 04050, код 09807856) 1378,00 грн. судового збору.

Стягнути з приватного підприємства «СЛАВІЯ» (вул. Грушевського, 6, кв. 16, м. Васильків, Васильківський район, Київська область, 08600, код 24887172) на користь публічного акціонерного товариства (Банк «Фінанси та кредит» (вул. Артема, 60, м. Київ, 04050, код 09807856) 1378,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 02.11.2016.

Суддя С. А. Ковтун