Рішення

від 01.11.2016 по справі 914/2213/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016р. Справа№ 914/2213/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі О.Кравець розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "САТО", м.Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

про: стягнення 115 648,00 грн.

За участю представників:

Від позивача: Медвідь В.О. - представник, Якубеня О.І. - директор;

Від відповідача: ОСОБА_4 - представник;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "САТО" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення 115 648,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за умовами договорів оренди №28 та №29 укладених між сторонами 01.01.2016р., відповідач отримав в користування два торгові місця площею по 16 кв.м., які розташовані на міні-ринку «Підземний» за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі продуктами харчування та промисловими товарами.

Згідно умов договору розмір орендної плати в місяць за користування одним торговим місцем становить 1 760,00 грн., яку відповідач повинен був сплачувати до 10 числа поточного місяця.

У зв'язку із введенням в дію нового коефіцієнта нормативної оцінки земель у м.Львові, наказом ТзОВ «САТО» від 15.03.2016р. №11, було затверджено новий розмір орендної плати на міні-ринку «Підземний», а саме 130,00 грн. за м.кв. для фізичних осіб підприємців.

Відповідач погодився із збільшенням розміру орендної плати, оскільки 11.04.2016р. здійснила оплату по договору №28 за квітень 2016р. в сумі 2080,00 грн. та по договору №29 за квітень 2016р. в сумі 2080,00 грн. та

В той же час, всупереч умов договору відповідач не сплатив орендну плату за травень та червень 2016 р. по жодному із договорів, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 8320,00 грн. Претензії щодо погашення боргу, залишені відповідачем без реагування.

За неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачу нараховано пеню в сумі 107 328,00 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 30.08.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 13.09.2016 року.

Проте, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д., розгляд справи 13.09.2016р. не відбувся.

Ухвалою від 03.10.2016р. розгляд справи було призначено на 04.10.2016р.

В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідач.

Відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися із матеріалами справи, оскільки ним не отримано від позивача копії позовних матеріалів, та для залучення адвоката з метою представництва його інтересів.

Представник позивача зазначив, що твердження відповідача не відповідають дійсності оскільки їй було направлено копію позовної заяви з додатками на адресу за якою вона зареєстрована як приватний підприємець - АДРЕСА_2. Докази направлення знаходяться в матеріалах справи.

З метою надання сторонам можливості подати додаткові докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, та можливості ознайомитись з матеріалами справи, в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.10.2016р.

24.10.2016р. представником відповідача було подано клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява підписана неуповноваженою особою, однак 25.10.2016р. дане клопотання було відкликане.

В судове засідання 25.10.2016р. з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В наданих суду поясненнях представник зазначив, що відповідач за умовами договорів оренди №28 та №29 від 01.01.2016р., отримав в користування два торгові місця площею по 16 кв.м., які розташовані на міні-ринку «Підземний» за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі продуктами харчування та промисловими товарами. Сторонами було погоджено в договорі, що розмір орендної плати в місяць за користування одним торговим місцем становить 1 760,00 грн., яку відповідач повинен сплачувати до 10 числа поточного місяця.

Однак, у зв'язку із введенням в дію нового коефіцієнта нормативної оцінки земель у м.Львові, наказом ТзОВ «САТО» від 15.03.2016р. №11, було затверджено новий розмір орендної плати на міні-ринку «Підземний», а саме 130,00 грн. за м.кв. для фізичних осіб підприємців. Відповідач погодилась із збільшенням розміру орендної плати, оскільки 11.04.2016р. здійснила оплату по договору №28 за квітень 2016р. в сумі 2080,00 грн. та по договору №29 за квітень 2016р. в сумі 2080,00 грн. та

В той же час, всупереч умов договору відповідач не сплатив орендну плату за травень та червень 2016 р. по жодному із договорів, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 8320,00 грн. Претензії щодо погашення боргу, залишені відповідачем без реагування. За неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачу нараховано пеню в сумі 107 328,00 грн.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у відзиві на позов. Також представник відповідача просив суд не розглядати подану ним 24.10.2016р. заяву про залишення позову без розгляду, оскільки в ході більш детального з'ясування даного питання, підстави вважати, що позовна заява підписана неуповноваженою особою відпали.

В наданих суду поясненнях представник відповідача зазначив, що за умовами договорів оренди №28 та №29 від 01.01.2016р., його довірителька дійсно отримала в користування два торгові місця площею по 16 кв.м., які розташовані на міні-ринку «Підземний» за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі продуктами харчування та промисловими товарами. Під час дії Договорів Відповідач належним чином користувався орендованими торговими місцями, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату та належним чином виконував умови Договору.

Проте, Позивачем всупереч положень цивільного кодексу та Договору, на підставі наказу ТзОВ «САТО» №11 від 15 березня 2016 року, в односторонньому порядку було підвищено розмір орендної плати з 01.04.2016 для ФОП - 130 грн. за кв.м. На неодноразові застереження Відповідача про приведення даного положення у відповідності до умов договору та положень чинного законодавства Позивач жодним чином не реагував, однак чітко дав зрозуміти, що Відповідач може втратити орендоване торгове місце, якщо не буде платити. У відповідності до прибуткового касових ордерів № 204 та № 205 від 11.04.2016 Відповідачем було сплачено орендну плату за квітень 2016 року у розмірі 2 080,00 грн.

З травня 2016 року Відповідач не змогла внести жодного орендного платежу за користування торговим місцем з вини Позивача, оскільки своїми умисними діями Позивач відмовлявся у прийнятті орендної оплати, що в свою чергу привело до виникнення заборгованості Відповідача за Договором.

10.05.2016р. відповідачем скеровано заяву на адресу Позивача про надання реквізитів ТзОВ «Сато» для проведення орендної оплати, оскільки такі у Договорі відсутні.

Однак, згідно акту про відмову від отримання орендної плати від 11.05.2016 р. та посадові особи ТзОВ «Сато» повторно відмовились отримати оренду плату за травень 2016 року. Наведені факти свідчать про умисне створення Позивачем умов до виникнення та збільшення заборгованості по орендній платі Відповідача.

Виставлені позивачем претензії від 14.06.2016 та від 27.06.2016р., на які він посилається в позовній заяві, не містять повного найменування і поштових реквізитів особи, якій претензія пред'являється, доказів, що підтверджують обставини пред'явлення претензії, розрахунок претензії, що пред'являється у грошовій формі.

Позивач не надав до позову чіткого розрахунку штрафних санкцій - пені. Більше того, при нарахуванні штрафних санкцій, позивачем не враховано, що Договір діє до 31 червня 2016 року, а Позивач здійснює нарахування аж по 26.08.206року.

Представник позивача заперечив твердження представника відповідача, звернув увагу на те, що до справи долучено докази скерування відповідачу проектів доповнення до договорів оренди в частині зміни розміру орендної плати та розрахункових рахунків для внесення орендної плати.

Представником позивач було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів для надання можливості подати додаткові докази по справі.

Ухвалою від 25.10.2016р. суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів у відповідності до ст. 69 ГПК України та оголосив перерву в судовому засіданні до 01.11.2016р.

В судове засідання 01.11.2016р. з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задоволити. Представник відповідача в наданих усних поясненнях погодився з позицією позивача про те, що з травня 2016р. розмір орендної плати становить 2080,00 грн. Проте на думку представника заборгованість виникла саме з вини позивача оскільки останній не надав відповідачу рахунків для сплати орендної плати. Також представник відповідача вважає, що нарахування пені здійснено позивачем невірно, зокрема позивачем не враховано, що Договори діють до 31 червня 2016 року, а Позивач здійснює нарахування пені аж по 26.08.206року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САТО» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір №28 за умовами якого орендодавець надає а орендар приймає в орендне користування торгове місце площею 16 кв.м., розташоване на міні-ринку «Підземний» за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі продуктами харчування у власному павільйоні.

Окрім того, 01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САТО» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір №29 за умовами якого орендодавець надає а орендар приймає в орендне користування торгове місце площею 16 кв.м., розташоване на міні-ринку «Підземний» за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі промисловими товарами у власному павільйоні.

Відповідно до п. 4.1 договорів №28 та №29 сторони погодили, що орендна плата за користування торговим місцем складає в місяць 1 760,00 грн. Орендар зобов'язується щомісячно до 10 числа поточного місяця своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та вартість комунальних послуг.

Однак, наказом генерального директора ТзОВ «САТО» від 15.03.2016р. №11, у зв'язку із введенням в дію нового коефіцієнта нормативної грошової оцінки земель м.Львова з 01.01.2016р., було затверджено з 01.04.2016р. новий розмір орендної плати на міні ринку «Підземний». Зокрема для фізичних осіб-підприємців встановлено орендну плату в розмірі 130,00 грн. за кв.м.

Згідно із положеннями п.4.2 договорів, сторони визначили, що розмір плати може змінюватися у відповідності до зміни цін і тарифів на послуги, енергоносії, газ, водні ресурси та накладні витрати орендодавця, що приводить до автоматичної зміни суми договору.

Позивач вважає, що даним наказом відповідачу було змінено розмір орендної плати до 2080,00 грн. за місяць користування одним торговим місцем, і відповідач погодилась із такою зміною, оскільки 11.04.2016р. здійснила оплату по договору №28 за квітень 2016р. в сумі 2080,00 грн. та по договору №29 за квітень 2016р. в сумі 2080,00 грн.

Представник відповідача в поясненнях наданих в судовому засіданні погодився з позицією позивача, що з квітня 2016р. орендна плата встановлюється в розмірі 130,00 грн. за кв.м. (2080,00 грн. за місяць оренди).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже за умовами договору № 28 відповідач повинен був сплачувати позивачу орендну плату в травні та червні 2016 р. по 2080,00 грн.

Також відповідач згідно умов договору № 29 повинен був сплатити позивачу орендну плату починаючи з квітня 2016року по 2080,00 грн. за місяць оренди.

Оскільки відповідні платежі в травні та червні 2016р. відповідачем здійснені не були, в нього виникла заборгованість по договору №28 в сумі 4 160,00грн. за період травень-червень 2016р. та по договору №29 в сумі 4 160,00 грн. за період травень-червень 2016р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договорів №28 та №29 сторони погодили, що при порушенні порядку та термінів розрахунків передбачених у розділі4 Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 10% від суми заборгованості по орендній платі за кожен протермінований день.

За неналежне виконання умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню по договору №28 в сумі 47 216,00 грн. та по договору №29 в сумі 47 216,00 грн.

Однак, як вбачається з долучених до позовної заяви розрахунків, позивачем нараховано пеню в розмірі 10% від суми заборгованості по орендній платі за кожен протермінований день. Більше того нарахування здійснені з 01.05.2016р., хоча згідно умов договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та вартість комунальних послуг щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із положеннями п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

Пунктом 2.5 даної Постанови Пленуму передбачено, що до пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Судом проведено перерахунок пені за період з 10.05.2016р. по 26.08.2016р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та встановлено, що до стягнення підлягають:

- Пеня по договору №28 в сумі 356,11 грн.

- Пеня по договору №29 в сумі 356,11 грн.

Всього 712,22 грн.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені після закінчення строку дії договору, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В даному випадку зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати виникло в період дії договорів оренди. Право позивача на нарахування відповідачу пені за невиконання зобов'язання в частині сплати орендної плати також виникло в період дії договорів оренди. Станом на дату прийняття рішення суду, відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті орендної плати.

Таким чином, позивач правомірно нараховував відповідачу пеню на суму невиконаного зобов'язання, яке існувало навіть після закінчення строку дії договору. Такі нарахування здійснені в межах 6-ти місячного строку, як це передбачено ст. 232 ГК України

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги у підлягають до задоволення частково в сумі 9032,22грн. з яких: 8320,00грн - боргу та 712,22 грн - пені. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 135,48 грн.

Керуючись ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТО" (790320, м.Львів, вул. Дж.Вашингтона,11/11, Кож ЄДРПОУ: 23887891) -8320,00грн - боргу та 712,22 грн - пені, 135,48 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2016р .

Суддя Запотічняк О.Д.