Рішення

від 26.10.2016 по справі 910/16231/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016Справа №910/16231/16

За позовомУкраїнського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство) доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Ойл» простягнення 44 536,02 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Лепесій Д.О. від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український державний геологорозвідувальний інститут (УКРДГРІ) (Державне підприємство) (надалі - «Підприємство») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Ойл» (надалі - «Товариство») про стягнення 44 536,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про виконання робіт №КДО559-04 від 03.11.2014 р. позивач виконав роботи, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 12 990,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 546,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.10.2016 р.

Судове засідання 05.10.2016 р. не відбулося та було перенесено на 26.10.2016 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 30/35, корп. 4, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1001420354, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 р. між Товариством (замовник) та Підприємством (виконавець) був укладений договір на виконання робіт №КДО559-04 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника виконати роботи з наукового дослідження за тематикою «Обґрунтування ресурсної бази Кицівської площі», відповідно до Технічного завдання, визначеного у додатку №1 до цього договору, а замовник зобов'язується належним чином прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кінцевим результатом робіт виконавця за цим договором має бути звіт за результатами наукового дослідження за геологічною тематикою «Обґрунтування ресурсної бази Кицівської площі», що має перелік документів згідно з календарним планом виконання робіт за договором, наведеним у додатку №2 до цього договору.

За змістом п. 2.2 Договору замовник сплачує всю суму ціни договору, що складає 30 000,00 грн. з ПДВ на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 10 банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання уповноваженими представниками сторін визначеного у цьому пункті акту приймання-передачі виконаних робіт та скріплення його печатками сторін.

На виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на загальну суму 30 000,00 грн., що підтверджується актом здавання-приймання геолого-тематичних робіт від 28.11.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 30 000,00 грн.

Договір є договором підряду на проведення проектних робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §4 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 30 000,00 грн., що підтверджується актом здавання-приймання геолого-тематичних робіт від 28.11.2014 р.

Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 2.2 Договору замовник сплачує всю суму ціни договору, що складає 25 000,00 грн. на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 10 банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання уповноваженими представниками сторін визначеного у цьому пункті акту приймання-передачі виконаних робіт та скріплення його печатками сторін.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 30 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн. на підставі Договору за виконані роботи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 12 990,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 546,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 13.12.2014 р. по 30.08.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 12 990,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 546,02 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 30 000,00 грн., інфляційних у розмірі 12 990,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 546,02 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство) задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Ойл» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 30/35, корп. 4; ідентифікаційний код 30019602) на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство) (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-А; ідентифікаційний код 01432032) заборгованість у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 546 (одна тисяча п'ятсот сорок шість) грн. 02 коп., інфляційні у розмірі 12 990 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2016 р.

Суддя В.П. Босий