Рішення

від 24.10.2016 по справі 916/1919/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р.Справа № 916/1919/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя - Волков Р.В.

суддя Степанова Л.В. та суддя Літвінов С.В.

при секретарі судового засідання Бобошко А.В.,

За позовом: ANB International Corporation (Корпорація АНБ Інтернешнл Корпорейшн)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма „КиївВ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - „Фірма „КиївВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)

про визнання недійсним п.1.1.2 Статуту ТОВ „Фирма „КиївВ»

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від третьої особи: ОСОБА_2 (за довіреністю);

встановив:

Позивач, ANB International Corporation (Корпорація АНБ Інтернешнл Корпорейшн) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма „КиївВ» про визнання недійсним п.1.1.2 Статуту ТОВ „Фирма „КиївВ» .

В обґрунтування своїх вимог посилається на незаконність п.4.1 протоколу загальних зборів учасників фірми „КиївВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю від 27.06.2013 р. № 3, яким ТОВ „КиївВ» визначено правонаступником вказаної фірми в частині прав і дозволів з будівництва та експлуатації нерухомості на Грецькій площі 1, м.Одеса, в тому числі дозволи на будівництво, земельного сервітуту, договору оренди земельної ділянки, договорів на поставку за даною адресою електроенергії, води, теплової енергії. Вказує на неможливість правонаступництва щодо вказаних зобов'язань, наявність законодавчих заборон та інші зазначені у позовній заяві обставини.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фирма „КиївВ» , позовні вимоги визнав, погодився з доводами позивача про незаконність передачі прав та дозволів у такий спосіб, зазначив про недійсність оскаржуваного пункту Статуту через його невідповідність вимогам чинного законодавства. Також повідомив про те, що договорів на поставку електроенергії, води, теплової енергії за адресою Грецька площа,1 м. Одеса, яка вказані у п.1.1.2 Статуту, взагалі не існувало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

ANB International Corporation є одним з учасників відповідача згідно з п.1.2 Статуту останнього.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» , у справах про визнання недійсним статуту відповідачем є господарське товариство, залучати до участі у справі всіх учасників (акціонерів) товариства немає необхідності.

Аналогічна позиція викладена у п.5.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносинВ» , відповідно до якої відповідачем у справі про визнання недійсним статуту, його частини або змін до нього є господарське товариство, а не його учасники. Тому залучення господарським судом до участі у справі про визнання недійсним статуту господарського товариства учасників цього товариства не є обов'язковим.

У пункті 1.1.2 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю „Фирма „КиївВ» зазначено, що воно є правонаступником Фірми „КиївВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) (код 20946498) в частині прав і дозволів з будівництва та експлуатації нерухомості на, в тому числі дозволи на будівництво, земельного сервітуту, договору оренди земельної ділянки, договорів на поставку за даною адресою електроенергії, води, теплової енергії.

Статут відповідача було затверджено протоколом № 3 Загальних зборів учасників „Фірми „КиївВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) від 27.06.2013 р., у п.4.1 якого також було зазначено про вказане правонаступництво.

Діюче законодавство визначає невідповідність вимогам чинного законодавства як одну з можливих підстав для визнання недійсним статуту або його окремих пунктів. Так, встановивши, що відповідні положення Статуту господарського товариства порушують права та охоронювані законом інтереси учасника господарського товариства, суд повинен прийняти рішення про задоволення позову.

Оскаржуваний пункт Статуту відповідача містить посилання на правонаступництво відносно певних зобов'язань.

Так, в ньому зазначено про правонаступництво в частині прав земельного сервітуту. Разом з цим, відповідно до п.2 ст.101 Земельного Кодексу України, земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Згідно з п.3 ст.102-1 Земельного Кодексу України, право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Аналогічна заборона відчуження сервітуту закріплена у ч.4 ст.403 Цивільного Кодексу України.

Щодо правонаступництва за договором оренди земельної ділянки, то відповідно до ч.1 ст.8-1 „Про оренду земліВ» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

При цьому, частина друга вказаної статті визначає в якості обов'язкової умови згоду орендодавця та інші обставини, докази наявності яких суду під час розгляду справи не представлено.

Суд також зазначає, що оспорюваний пункт Статуту не містить чіткої вказівки на те, про яке саме право йдеться, відсутні реквізити договорів або інші ознаки, за якими їх можливо було б визначити. Вказане стосуються в тому числі формулювання відносно дозволів на будівництво та експлуатацію. Крім такої невизначеності, суд також приймає до уваги пояснення відповідача стосовно того, що вказані договори на поставку за адресою Грецька площа, 1, м. Одеса електроенергії, води, теплової енергії взагалі не існували. Відсутність договорів свідчить про відсутність права, про передачу якого можливо було б стверджувати.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд дійшов до висновку про невідповідність вимогам чинного законодавства пункту 1.1.2 Статуту відповідача та про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.101, 102 Земельного Кодексу України ст. 403 ЦК України, ст.ст.22, 32, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним п.1.1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фирма „КиївВ» (65016, м. Одеса, вул. Костанді,65, код 38786307) затвердженого загальними зборами учасників „Фирми „КиївВ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) від 27.06.2013 р., яке оформлене протоколом №3.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 21.10.2016 року.

Повний текст рішення складений 31 жовтня 2016 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Л.В. Степанова

Суддя С.В. Літвінов