Рішення

від 25.10.2016 по справі 910/15311/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016Справа №910/15311/16

За позовом приватного підприємства "КАЛИНТОРГ"

до приватного підприємства "Клер Плюс"

про стягнення 274 475,14 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Рудюк С.А. за дов. № б/н від 09.08.16 р.;

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного підприємства "КАЛИНТОРГ" до приватного підприємства "Клер Плюс" про стягнення 274 475,14 грн., з яких 124 871,11 грн - сума основного боргу, 78 571,79 грн - пеня, 46 570,96 грн - штраф, 19 441,40 грн - інфляційні втрати, 5 019,88 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням грошових зобов'язань за Договором № 112 від 02.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 року порушено провадження у справі № 910/15311/16.

24.10.2016 року позивачем подано детальний розрахунок, згідно якого позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 78 571,79 грн за загальний період з 31.03.2015 року по 15.08.2016 року, 3 % річних в розмірі 5 019,88 грн за загальний період з 31.03.2015 по 15.08.2016 року, інфляційні втрати в розмірі 19 441,40 грн за загальний період з 11.04.2015 року по 15.08.2016 року та штраф в розмірі 46 570,96 грн.

В судовому засіданні 25.10.16р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015 року між приватним підприємством "КАЛИНТОРГ" (постачальник) та приватним підприємством "Клер Плюс" (покупець) укладено Договір №112 від 02.03.2015 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1.Договору постачальник зобов'язався поставити покупцю товар в асортименті та кількості, обумовленим у заявках, по узгодженій ціні, вказаній у Додатках до Договору та відповідних рахунках на оплату, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.3. Договору товаром по Договору є будівельні матеріали (цемент, щебінь гранітний, керамзит, пісок).

Відповідно до п.2.1. Договору орієнтовна загальна вартість товару за даним Договором становить 3 000 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п.6.3. Договору остаточні взаєморозрахунки між сторонами у будь-яких випадках здійснюються протягом 3 банківських днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено в Додатках до цього Договору.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору № 112 від 02.03.2015 року поставлено відповідачу товар на суму 403 054,36 грн , що підтверджується видатковими накладними №РН-0000585 від 26.03.2015 року на суму 38 103,92 грн., №РН-0000592 від 01.04.2015 року на суму 41888,15 грн., №РН-0000601 від 03.04.2015 року на суму 42959,15 грн., №РН-0000606 від 04.04.2015 року на суму 37 889,72 грн., №РН-0000607 від 04.04.2015 року на суму 38 151,53 грн, №РН-0000640 від 23.04.2015 року на суму 42 602,15 грн, №РН-0000683 від 12.05.2015 року на суму 44 030,15 грн, №РН-0000690 від 15.05.2015 року на суму 41 245,54 грн., №РН-0000992 від 10.09.2015 року на суму 35 200,32 грн., №РН-0000593 від 01.04.2015 року на суму 40 983,73 грн.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін, а тому приймаються судом як належні докази виконання позивачем зобов'язання за Договором № 112 від 02.03.2015 року щодо поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачено поставлений позивачем товар на загальну суму 278 183,25 грн , а саме 30.03.2015 року сплачено 35 183,25 грн, 08.04.15 року сплачено 50 000,00 грн., 10.04.15 року сплачено 98 000,00 грн, 14.05.15 року сплачено 50 000,00 грн, 27.07.15 року сплачено 5 000,00 грн, 09.09.2015 року сплачено 40 000,00 грн.

Таким чином неоплаченим залишився товар на загальну суму 124 871,11 грн.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції відповідачем в повному обсязі відповідачем не виконано, доказів оплати поставленого позивачем за договором товару відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 124 871,11 грн - суми основного боргу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 78 571,79 грн за загальний період з 31.03.2015 року по 15.08.2016 року, 3 % річних в розмірі 5 019,88 грн за загальний період з 31.03.2015 по 15.08.2016 року, інфляційні втрати в розмірі 19 441,40 грн за загальний період з 11.04.2015 року по 15.08.2016 року та штраф в розмірі 46 570,96 грн

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням п.6.3. Договору видаткова накладна №РН-0000585 від 26.03.2015 року на суму 38 103,92 грн. мала бути оплачена не пізніше 31.03.2015 року, видаткова накладна №РН-0000592 від 01.04.2015 року на суму 41888,15 грн. не пізніше 06.04.15, видаткові накладні №РН-0000601 від 03.04.2015 року на суму 42959,15 грн., №РН-0000607 від 04.04.2015 року на суму 38 151,53 грн та №РН-0000606 від 04.04.2015 року на суму 37 889,72 грн. не пізніше 08.04.2015 року, видаткова накладна №РН-0000640 від 23.04.2015 року на суму 42 602,15 грн не пізніше 28.04.15 року, №РН-0000683 від 12.05.2015 року на суму 44 030,15 грн не пізніше 15.05.15 року, №РН-0000690 від 15.05.2015 року на суму 41 245,54 грн. - не пізніше 20.05.15р., видаткова накладна №РН-0000992 від 10.09.2015 року на суму 35 200,32 грн. не пізніше 15.09.15р., видаткова накладна №РН-0000593 від 01.04.2015 року на суму 40 983,73 грн. - не пізніше 06.04.15 року.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення оплати, враховуючи те, що прострочення оплати має місце з дня наступного, від останнього дня виконання зобов'язань, та не враховано, що в день часткової оплати сума боргу зменшується.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних за загальний період з 01.04.2015 року по 15.08.2016 року, в зв'язку з чим суд приходить про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних частково в розмірі 4980,02 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за період з 11.04.2015 року по 15.08.2016 року, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат частково в розмірі 17 120,50 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.9.2.Договору за несвоєчасне проведення остаточних взаєморозрахунків покупець оплачує постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент оплати пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умови договору в частині визначення розміру пені обліковою ставкою НБУ, діючої на момент оплати пені від суми заборгованості протирічить Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому не може бути застосовано судом при визначенні розміру відповідальності.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Судом перевірено розрахунок пені за загальний період з 01.04.2015 року по 16.03.2016 року в межах шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України для нарахування пені, з урахуванням проведення часткових оплат, в день проведення яких сума боргу зменшується, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені частково в розмірі 44 492,03 грн.

Згідно з п.9.3. Договору у випадку прострочення покупцем оплати товару на строк більше 20 календарних днів, покупець, окрім пені, передбаченої п.9.2. Договору, додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 20 % від простроченої до сплати вартості товару.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. № 3-88гс11 та є обов'язковою відповідно до приписів ст. 111-28 ГПК України.

Судом перевірено розрахунок штрафу, в зв'язку з чим суд вважає за можливе частково стягнути з відповідача штраф в розмірі 46 570,48 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача адвокатських витрат позивача в розмірі 14 500,00 грн задоволенню не підлягає.

13.08.2016 року між приватним підприємством «Калинторг» (клієнт) та адвокатом Бардадим Руслан Володимимрович (виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги №01-08/13 від 13.08.2016 року.

Відповідно до п.1.2. Договору про надання правової допомоги №01-08/13 від 13.08.2016 року за дорученням клієнта, виконавець зобов'язується надати правову допомогу, в межах дій, що безпосередньо пов'язані з захистом прав та інтересів Клієнта у правовідносинах з приватним підприємством "КЛЕР ПЛЮС", а також захистом прав та інтересів клієнта у всіх без винятку судових установах України в тому числі але не виключно: місцевих господарських судах, господарських судах апеляційної, касаційної інстанції, Верховному суді України за позовом Клієнта до приватного підприємства "КЛЕР ПЛЮС" про стягнення заборгованості.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 13.08.2016р. адвокатом надані послуги: проведення попередньої консультації, юридична консультація, правовий аналіз відносин, що склалися між клієнтом та боржником, підготовка правової позиції у справі, складання позовної заяви про стягнення заборгованості на загальну суму 14 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником .

Як вбачається з протоколів судового засідання від 20.09.2016 року, 25.10.2016 року

у даній справі представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи здійснювала Рудюк Світлана Анатоліївна за довіреністю від 09.08.2016 року, виданою директором приватного підприємства "Калинторг" Пономаренко Т.В. Доказів того, що Рудюк Світлана Анатоліївна є адвокатом, зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, суду не надано. Позовна заява та наявні в матеріалах справи клопотання позивача підписані також від імені Рудюк Світлани Анатоліївни.

За таких обставин, представництво інтересів позивача в суді Рудюк Світланою Анатоліївною свідчить про те, що послуги за Договором надавалися не адвокатом, матеріалами справи не підтверджується надання адвокатських послуг позивачу саме адвокатом.

Одночасно з цим, з акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 13.08.2016р. не вбачається, що зазначені в ньому послуги надавалися саме в межах розгляду даної справи №910/15311/16 та в зв'язку з наявністю заборгованості за Договором №112 від 02.03.2015 року.

Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується надання послуг за Договором про надання правової допомоги №01-08/13 від 13.08.2016 року саме адвокатом, не підтверджується, що позивачу надавалися саме адвокатські послуги, а не юридичні, що не є тотожними поняттями, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати ці витрати позивача судовими, як витрати на оплату послуг адвоката, та покладати їх на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Клер Плюс" (02140, м.Київ, вул.Руденко, будинок 7, квартира 22, код ЄДРПОУ 23736070) на користь приватного підприємства "КАЛИНТОРГ" (08623, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Калинівка, вул. ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 158, код ЄДРПОУ 35325899) 124 871 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят одну) грн 11 коп - суми основного боргу, 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн 02 коп - 3 % річних, 17 120 (сімнадцять тисяч сто двадцять) грн 50 коп - інфляційні втрати, 44 492 (сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто дві) грн 03 коп - пені, 46 570 (сорок шість тисяч п'ятсот сімдесят) грн 48 коп - штрафу, 3570 (три тисячі п'ятсот сімдесят) грн 51 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 28.10.2016