Постанова

від 25.10.2016 по справі 52/134

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа№ 52/134

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Кирищюк В.П. - представник за дов. №91/2016/10/1719 від 17.10.2016 року;

від відповідача : Бойков О.С. - представник за дов. б/н від 13.06.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року

у справі № 52/134 (судя: Чебикін С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу " 3-й Радянський"

про стягнення 205059,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу " 3-й Радянський" (далі - відповідач) про стягнення 152 327,28 грн основного боргу, 45 677,40 грн інфляційних втрат та 7054,73 грн 3 % річних. гарячій воді № 1533211 від 07.12.1999 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1533211 від 07.12.1999 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року у справі № 52/134 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року у справі №910/10868/16 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права

Так, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про обов'язковість реєстрації розпоряджень КМДА щодо встановлення тарифів.

Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи та відмовив у залученні КМДА до розгляду справи в якості третьої особи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від .12.09.2016 року у справі № 52/134 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" прийнята до провадження.

У судовому засіданні 25.10.2016 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року по справі №52/134 залишити без змін а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

07.12.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом " 3-й Радянський" (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1533211 (далі- договір), відповідно до умов якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим договором.

Згідно п. 2.2.1. договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1. договору).

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору споживач (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту №1 за адресою: вул. Жилянська, №63 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 3 додатку № 4 до договору сплату абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) (п.1 додатку №2 до договору).

Так, предметом спору є вимоги позивача про стягнення 150215,31 грн основного боргу, 45677,40 грн інфляційних втрат та 7 054,73 грн 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1533211 від 07.12.1999 року за період з 01.02.2006 року по 01.02.2009 року.

Укладений між сторонами договір № 1533211 від 07.12.1999 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Зобов'язання щодо постачання теплової енергії відповідачу виконано належним чином, що в тому числі підтверджується відсутністю між сторонами розбіжностей щодо обсягів поставленої теплової енергії у спірний період (контррозрахунок відповідача).

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії є господарською діяльністю, яка полягає у надані теплової енергії споживачам за допомогою технічних засобів транспортування з обов'язком останніх щомісячно оплачувати теплопостачальній організації фактично отриману теплову енергію.

При цьому вартість теплової енергії, яка є грошовим виразом витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал ) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових визначається тарифом, що забезпечує відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Тариф повинен враховувати повну собівартість теплової енергії з забезпеченням рівня рентабельності не нижче граничного або порядок компенсації теплопостачальній організації її витрат у разі встановлення тарифів нижче собівартості теплової енергії та граничного рівня рентабельності (ст. 20 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляд інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року було визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 року такими, що порушують ст. 6 п.п. 1,6; ст. 20 п. 2; ст. 30 п.п. 3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст. 32 п. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643, на підставі яких було нараховано спірну заборгованість.

Вказану постанову залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 року у справі № 2-а-118/11 (Провадження № 2-а/761/4/2014), залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31.08.2009 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 979 від 31.08.2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 980 від 31.08.2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; № 981 від 31.08.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1141 від 30.09.2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 978, № 979, № 980 та №981"; № 1192 від 15.10.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1193 від 15.10.2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 978, № 979, № 980"; № 1292 від 17.11.2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 1332 від 30.11.2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; № 1333 від 30.11.2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1334 від 30.11.2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 1335 від 30.11.2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 978, № 979"; № 191 "Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року N 978, N 979"; № 392 від 31.05.2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1164 від 24.12.2010 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року №978, № 979, від 14.08.2009 року №902, від 02.03.2010 року №114"; № 1221 від 29.12. 2010 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури"; № 1222 від 29.12.2010 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України"; № 1241 від 30.12.2010 року "Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року №978 та від 31.08.2009 року №979"; № 75 від 25.01.2011 року "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221"; № 80 від 25.01.2011 року "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 №758 та від 29.12.2010 №1220"; № 99 від 27.01.2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; № 101 від 27.01.2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2011 року № 234); № 857 від 31.05.2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; № 858 від 31.05.2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення"; № 859 від 31.05.2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами".

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" державна реєстрація нормативно-правових актів проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.

Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 (далі-положення), надано право Міністерству юстиції України та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Постановою Верховного Суду України від 28.11.2011 року підтверджено обов'язковість реєстрації нормативно-правових актів, які видаються органами виконавчої влади, зокрема КМДА, та які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про обов'язковість реєстрації розпоряджень КМДА щодо встановлення тарифів.

Так, тарифи, встановлені розпорядженням №1245 від 20.06.2002 року, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними мають застосовуватись у цій справі при розрахунку вартості теплової енергії.

Тарифи застосовані позивачем при нарахуванні заборгованості за теплову енергію, які є незареєстрованими у встановленому порядку розпорядженнями КМДА та такими, що у судовому порядку визнано незаконними та нечинними з моменту їх прийняття, не можуть бути застосовані у визначенні вартості поставленої теплової енергії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.03.2013 року).

Враховуючи наявний в матеріалах справи контррозрахунок за тарифами визначеними розпорядженнями КМДА № 1245 від 20.06.2002 року зареєстрованому в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 року за № 46/429 та № 2249 від 10.12.2004 року зареєстрованому в Київському міському управлінні юстиції 28.12.2004 року: за № 63641 якими встановлювався тариф 54,42 грн за 1 Гкал. без ПДВ та як правильно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача перед ПАТ „Київенерго" відсутня, а наявна переплата в розмірі 47 017,52 грн а тому відсутні підстави для нарахувань інфляційних втрат та 3% річних.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи та відмовив у залученні КМДА до розгляду справи в якості третьої особи, з огляду на наступне.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Так, матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів в розумінні ст. 43 Господарського процесуального кодексу України для правильно вирішення даного спору.

Щодо залучення в якості третьої особи КМДА то питання чинності тарифів без реєстрації вже було вирішено в судовому порядку (докази наявні в матеріалах справи) а прийняте рішення не вплине на її права та обов'язки.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року у справі №52/134 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 року у справі №52/134 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №52/134 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун