Постанова

від 19.09.2016 по справі 807/206/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/206/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Луцовича М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» до Відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, третя особа на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Буд» про визнання дій протиправними та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» (далі - позивач, ПАТ «Комерційний інвестиційний банк») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції (далі - відповідач, Відділ ДВС Свалявського РУЮ), третя особа на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Буд» (далі - ТОВ «Карат Буд»), якою просило суд зобов'язати відділ ДВС Свалявського районного управління юстиції зняти арешт з наступного майна, що належить ТОВ «Карат Буд», 89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, сан. ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 32787071, а саме: транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi A3 1.6 Attracti реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою Відділу ДВС Свалявського РУЮ від 03.11.2015 року накладено арешт на майно боржника, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТОВ «Карат Буд», у тому числі і на транспортні засоби марки Ford Focus, реєстраційний номер AO 9449 AO, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер AO 5492 АВ, 2005 року випуску, що належать на праві власності ТОВ «Карат Буд», які хоч і належать останньому, проте перебувають у заставі у позивача. Відтак, вважає, що у випадку арешту такого майна банк, незважаючи на зареєстровані обтяження - договори застави буде позбавлений можливості реалізації вказаних автомобілів у випадку невиконання ТОВ «Карат Буд» своїх зобов'язань перед банком.

05 липня 2016 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача, відповідно до якого останній позовні вимоги підтримує повністю та просить суд розгляд справи провести без участі його представника.

Відповідач, одночасно з письмовими запереченнями проти позову, подав клопотання про розгляд справи без участі представника відділу. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до поданих письмових заперечень проти адміністративного позову, відповідач зазначає, що на виконанні у відділі ДВС Свалявського РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №112-5/16 від 05.10.2015 року (ВП №48924859) з примусового виконання виконавчого листа №807/2875/13-а, виданого 06.05.2015 року Закарпатським окружним адміністративним судом. На підставі заяви стягувача від 05.10.2015 року державним виконавцем 06.10.2015 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку з тим, що боржником в наданий строк для самостійного виконання сума не сплачена, 21.10.2015 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника. Однак, у зв'язку з відсутністю коштів у боржника, державним виконавцем 03.11.2015 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідач зазначає, що державним виконавцем при проведенні виконавчих дій не накладався арешт окремо на транспортні засоби, які зареєстровані за боржником та знаходяться в банківській заставі. Отже, вважає дії проведені державним виконавцем відділу такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

В письмовому клопотанні від 05 липня 2016 року представник третьої особи розгляд справи просив проводити за його відсутності у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому їх представниками були подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Як вбачається із матеріалів справи, між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ТОВ «Карат Буд» було укладено кредитний договір № 02-1/3о-90-11 від 28 грудня 2011 року. З метою забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору було укладено договори застави транспортних засобів марки Ford Focus, реєстраційний номер AO 9449 AO, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер AO 5492 АВ, 2005 року випуску належних ТОВ «Карат Буд» та додаткові договори до Договору застави (а.с. 8-25).

Згідно вищевказаних договорів, у відповідності до статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» 13 червня 2013 року та 17 вересня 2013 року були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідні обтяження автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер AO 9449 AO, 2008 року випуску, а також автомобіля марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер AO 5492 АВ, 2005 року випуску належних ТОВ «Карат Буд» (а.с. 27-32).

Разом з тим, на виконанні відділу ДВС Свалявського РУЮ перебувало виконавче провадження № 48924859 щодо стягнення з ТзОВ «Карат Буд» податкового боргу у сумі 162719,15 грн., яке відкрито на підставі виконавчого листа виданого Закарпатським окружним адміністративним судом № 807/2875/13-а від 06.05.2015 року.

Так, державним виконавцем 06.10.2015 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.74).

21.10.2015 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, яка надіслана фінансовим установам для виконання. Згідно повідомлення банків у боржника відсутні кошти для стягнення боргу по виконавчому листу (а.с.79).

03.11.2015 року державним виконавцем в забезпечення виконання рішення суду винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.83).

Дослідивши письмові докази, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Суд при вирішенні даного спору, керувався наступним.

Спірні правовідносини в даній адміністративній справі регулюються Законом України «Про заставу», Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Суд вважає, що оскаржувана постанова порушує права позивача щодо першочергового задоволення вимог за рахунок майна, що перебуває у заставі, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, а згідно із статтею 58 цього ж Закону, якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, і порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійним судом.

Згідно із статтею 54 частиною 1 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, а відповідно до статті 54 частини 3 цього ж Закону, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до статті 25 частини 2 абзацу 2 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 6 частини 1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Така реєстрація була здійснена 13 червня 2013 року та 17 вересня 2013 року відповідно (а.с. 27-32).

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у дипозитарних установах.

Суд звертає увагу на те, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком заставодержателя при порушенні умов основного зобов'язання протягом дії договору застави.

Відповідно до статті 57 частини 2 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до статті 20 частини 5 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Судом встановлено, що постановою відділу ДВС Свалявського РУЮ від 06 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження за № ВП № 48924859 по виконанню виконавчого листа № 807/2875/13-а від 06 травня 2015 року виданого Закарпатським окружним адміністративним судом.

У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що діями відповідача були порушені права позивача як заставодержателя згідно укладених між ним та ТзОВ «Карат Буд» договорів застави транспортних засобів марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_4, 2005 року випуску.

Оскільки право застави на транспортні засоби, виникло на підставі належним чином укладеного договору застави до набрання законної сили рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року про стягнення з ТзОВ «Карат Буд» коштів, на момент накладення арешту заставу не було припинено, тому суд резюмує, що відповідачем були порушені умови та порядок звернення стягнення на заставлене майно, визначені статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про заставу», якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, і порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 11 частини 2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, суд приходить до висновку про необхідність скасувати постанову відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції від 03 листопада 2015 року ВП № 48924859 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Карат Буд», 89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, сан. ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 32787071, а саме: транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi A3 1.6 Attracti реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску.

З огляду на вищевказане, зважаючи на вказані норми Законів України, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому підлягає стягненню з відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» до Відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, третя особа на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Карат Буд» про визнання дій протиправними та звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Скасувати постанову відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції від 03 листопада 2015 року ВП № 48924859 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Карат Буд», 89321, Закарпатська область, Свалявський район, с. Солочин, сан. ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 32787071, а саме: транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi A3 1.6 Attracti реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску.

Зобов'язати відділ ДВС Свалявського районного управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi A3 1.6 Attracti реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Карат Буд» та перебуває у заставі публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк».

Стягнути з відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_2