Постанова

від 28.10.2016 по справі 809/1271/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2016 р. Справа № 809/1271/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Пиріг Х.І.,

за участю: представника Івано-Франківської місцевої прокуратури - Журавльової Н.Є.,

представника Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Ковтун Н.О., представника відповідача - Іванціва М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення податкового боргу в розмірі 845774,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з адміністративним позовом до спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення податкового боргу в розмірі 845774,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 845774,55 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю.

Представники прокурора та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.46-48). Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

10.10.1997 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.19-20).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, є платником земельного податку до Івано-Франківської міської ради.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 845774,55 грн., що виник в результаті несплати: у сумі 376066,62 грн. орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,71 га за січень-грудень 2014 року; 469707,93 грн. орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за січень-грудень 2015 року (а.с.15-18).

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою, визначено відповідачем самостійно шляхом подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 та 2015 роки, які подані відповідачем 20.02.2014 та 18.02.2015 (а.с.10-13).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Слід зазначити, що 12.01.2016 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області по справі № 909/925/13, припинено право постійного користування спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки земельною ділянкою 1,71 га на вул. Дністровській, 5 в м. Івано-Франківську.

Визнано таким що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000517 15/04-000203, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №203, виданий Івано-Франківською міською радою народних депутатів 26.02.1998 Івано-Франківському центральному ринку облспоживспілки. Вказане рішення Господарського суду Івано-Франківської області по справі № 909/925/13, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, - набрало законної сили 26.01.2016 (а.с.55-58).

Таким чином, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000517 15/04-000203, як правовстановлюючий документ втратив свою чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Враховуючи зазначене, доводи представника відповідача щодо відсутності факту користування земельної ділянки у періоді, за який подані податкові декларації за 2014-2015 роки є безпідставними.

Відповідно пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем податкових зобов'язань за вересень-грудень 2014 року - у сумі 376066,62 грн., за січень-грудень 2015 року - у сумі 469707,93 грн., з орендної плати за користування земельною ділянкою станом на час розгляду даної справи не сплачено.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, є узгодженими з моменту подання податкових декларацій.

Також судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем уточнюючі декларації щодо коригування попередньо визначених податкових зобов'язань не подавались.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, спільним підприємством "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки не спростовано доводи позивача щодо наявності податкового боргу в розмірі заявленому до стягнення.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки (код 01559620), в дохід бюджету податковий борг в сумі 845774 (вісімсот сорок п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 55 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують спільне підприємство "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки, та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 02.11.2016.