Постанова

від 11.10.2016 по справі 810/2871/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року           810/2871/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В.,

при секретарі судового засідання Радевич В.О.,

за участю:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостомель авто логістик сервіс" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, ОДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостомель авто логістик сервіс" (далі - відповідач, Товариство), в якому просить стягнути податковий борг щодо орендної плати з юридичних осіб у розмірі 46016,02 грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що станом на 25.08.2016 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 46016,02 грн. по орендній платі з юридичних осіб, підставами виникнення якої є податкова декларація Товариства з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 та податкове повідомлення-рішення №0002281530 від 06.06.2016. ОДПІ зазначає, що вказана заборгованість є узгодженою, однак не погашена відповідачем у зв'язку з чим просить суд задовольнити адміністративний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22227109 від 12.09.2016, Товариство зареєстроване як юридична особа, якій присвоєно ідентифікаційний код: 34023701 (Том 1 а.с. 21-23).

Товариство подало до ОДПІ податкову декларацію з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9019939769 від 18.02.2016, відповідно до якої відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання щодо орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2016 рік у сумі 91186,59 грн. (Том 1 а.с. 10-11).

Крім того, 16.05.2016 позивачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з місцевих податків відповідача щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по орендній платі за землю. Під час перевірки встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України).

За результатами перевірки ОДПІ складено Акт перевірки камеральна перевірка податкової звітності з місцевих податків від 16.05.2016 №452/12-34023701 (далі - Акт перевірки) (Том 1 а.с. 30).

У відповідності до вимог п. 59.5 ст. 59 ПК України ОДПІ направлена платнику рекомендованим листом податкова вимога №660-17 від 21.04.2016. Вказана вимога вважається належним чином врученою відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, у зв'язку з тим, що вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом, повернута поштою у зв'язку з відсутністю юридичної особи за вказаною адресою, копія конверту міститься в матеріалах справи (Том 1 а.с. 13).

На підставі Акту перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 06.06.2016 №0002281200, відповідно до якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 10% грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, за затримку на 2 дні, у розмірі 6141,10 грн. (Том 1 а.с. 12).

ОДПІ направила вищезазначене податкове повідомлення-рішення Товариству, однак до позивача повернувся конверт із довідкою Укрпошти форми "ф.20" із зазначенням причини повернення "за зазначеною адресою не знайдено" (Том 1 а.с. 13).

Відповідно до довідки №1264/17-012 від 25.08.2016 (Том 1 а.с.6) за Товариством рахується податковий борг на загальну суму 46016,02 грн., а саме:

- 614,11 грн. - визначена контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні №0002281530 від 06.06.2016 штрафна санкція за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання в розмірі 6141,10 грн.;

- 7407,51 грн. - залишок самостійно визначеного платником грошового зобов'язання в податковій декларації з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 за лютий 2016 року по строку сплати 01.03.2016 (станом на 29.02.2016 на рахунку платника обліковувалась переплата в розмірі 191,37 грн. за рахунок якої відбулося зменшення визначеного зобов'язання з орендної плати в розмірі 7598,88 грн. за лютий 2016 року);

- 7598,88 грн. - зобов'язання самостійно визначене платником в податковій декларації з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 за березень 2016 року по строку сплати 30.03.2016 рік;

- 7598,88 грн. - зобов'язання самостійно визначене платником в податковій декларації з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 за квітень 2016 року по строку сплати 30.04.2016 рік;

- 7568.99 грн. - зобов'язання самостійно визначене платником в податковій декларації з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 за травень 2016 року по строку сплати 30.05.2016 рік;

- 7568.99 грн. - зобов'язання самостійно визначене платником в податковій декларації з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 за червень 2016 року по строку сплати 30.06.2016 рік;

- 7568.99 грн. - зобов'язання самостійно визначене платником в податковій декларації з плати за землю №9019939769 від 18.02.2016 за липень 2016 року по строку сплати 30.07.2016 рік.

Оскільки станом на 25.08.2016 за Товариством вказаний податковий борг не сплачено самостійно, ОДПІ звернулась із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі поданої відповідачем податкової декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9019939769 від 18.02.2016, а також прийнятого ОДПІ податкового повідомленням-рішенням форми "Ш" від 06.06.2016 №0002281200 (Том 1 а.с. 10-12)..

Одним із основних прав платників податків, закріплених у статті 17 ПК України, є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), а також надані контролюючими органами податкові консультації.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Також, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів в судовому порядку визначений процесуальним законом, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, ПК України визначено вичерпний перелік способів оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, а саме: адміністративний та судовий.

При цьому, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Тобто, з цього дня настає обов'язок платника податків сплатити відповідну суму грошового зобов'язання у порядку визначеному ПК України.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Заборгованість відповідача щодо сплати податкового боргу на загальну суму 46016,02 грн., підтверджується наступними документами: податковою декларацією з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9019939769 від 18.02.2016, податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 06.06.2016 №0002281200 (Том 1 а.с.10-12).

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог, відповідачем не надано доказів про сплату зазначеної суми боргу чи наявності процедури її оскарження, отже в суду є достатньо підстав вважати, що вказана заборгованість є узгодженим грошовим зобов'язанням.

Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання зазначених вимог відповідач не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостомель авто логістик сервіс" (площа Рекунова, буд.2, смт. Гостомель, місто Ірпінь, Київська область,08290, код ЄДРПОУ:34023701) суму податкового боргу в розмірі 46016 (сорок шість тисяч шістнадцять) грн. 02 коп. на користь Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Поштова, буд.2, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, код ЄДРПОУ:39482774).

Копію постанови направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                              Басай О.В.