Ухвала

від 02.11.2016 по справі 812/347/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року справа №812/347/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 812/347/16 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2015 рік у розмірі 43928,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Відділення) звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі - СТОВ "Зоря") про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований у Відділенні з 02.11.2009 за № 44/209/13.

Відповідно до положень статей 19, 20 Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N 875-XII), Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем подано Звіт 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік. Із звіту вбачається, невиконання нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів у 2015 році, у зв'язку з чим нарахована адміністративно господарська санкція у розмірі 43836,62 грн. яку відповідач повинен був сплатити до 15 квітня 2016 року. У зв'язку з порушенням строків сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня у сумі 92,07 грн.

Вказані кошти позивач просив суд стягнути з СТОВ "Зоря".

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року в задоволенні позовних вимог Відділення було відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції вмотивована тим, що відсутні підстави для стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки на останнього не покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. При цьому обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом наведено, що судом першої інстанції до уваги було прийнято те що, відповідач у 2015 року шляхом надання звітів (форми 3-ПН) «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» інформував Відділення про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів, як підтвердження вжитих відповідачем усіх можливих заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, повністю проігнорувавши норму статті 19 Закону N 875-XII, яка передбачає можливість відповідача на самостійне здійснення працевлаштування осіб даної категорії та необхідність виконання нормативу. Тобто, відповідач не використав усіх можливих заходів, не здійснив самостійний пошук безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування. Суб'єкти, визначені статтею 18 Закону N 875-XII, лише сприяють у працевлаштуванню інвалідів, а безпосередньо їх працевлаштування здійснюють роботодавці. Штрафні санкції, відповідно до статті 20 Закону N 875-XII, роботодавці зобов'язанні сплачувати незалежно від положень, викладених у статті 18 даного Закону.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря", ідентифікаційний код 03738373) є юридичною особою та зареєстроване у якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 02.11.2009 за № 44/209/13, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 02.11.2009 № 56 (а.с. 15).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів СТОВ "Зоря", за 2015 рік від 15.01.2016 форми № 10-ПІ, наданого до Відділення, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 71 особу, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 2, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону N 875-XII (осіб) - 3, фонд оплати праці штатних працівників складає 3112,40 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 43837,00 грн. (а.с. 16).

За несвоєчасну сплату СТОВ "Зоря" адміністративно-господарських санкцій за 2015 рік Відділенням нараховано підприємству адміністративно-господарську санкцію у розмірі 43836,62 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 92,07 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову (а.с. 23).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п. 1.1 п. 5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон N 875-XII.

За змістом статті 20 Закону N 875-XII Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону N 875-XII передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону N 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 19 Закону N 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 3 статті 19 Закону N 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону N 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що Закон зобов'язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону N 875-XII.

Судами також встановлено, що СТОВ "Зоря" подавало у 2015 році до Білокуракинського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" протягом 7 місяців (з червня по грудень) 2015 року. У додаткових вимогах до вакансії в звітності з січня по травень 2015 року було вказано: місце проживання претендента - с.Демянівка, Шовкунівка та смт.Білокуракине.

Факт подачі вказаної звітності підтверджено листом Білокуракинського районного центру зайнятості № 16/5-764 від 04.05.2016, у якому також зазначено, що про факти відмови СТОВ "Зоря" у працевлаштуванні інвалідів Білокуракинському РЦЗ невідомо (а.с.51-65).

При цьому матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів протягом січня-червня 2015 року, коли на підприємстві працювало 3 інваліди.

Інформація про наявність на підприємстві робочого місця для працевлаштування інваліда у СТОВ "Зоря" у 2015 році була надана зразу, як тільки звільнився працівник з обмеженими можливостями:

- Білокуракинському районному центру зайнятості, поданням з червня 2015 року, а далі щомісячно звітності за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" з відображенням у графі 1 назва професії - підсобний робітник , та у розділі 4 наявність вільного робочого місця (вакантної посади) для окремої категорії громадян - інваліда, та направленням листа Директору Білокуракинського районного центру зайнятості Н.О. Журбі від 30.06.2015 за №287 з повідомленням про те, що на підприємстві є 1 вакансія для інвалідів (а.с. 72-79);

- Управленню праці та захисту населення Білокуракинської РДА направленням листа від 30.06.2015 за №284 з повідомленням про наявність вільного робочого місця для інваліда, та проханням направити на працевлаштування інвалідів, які мешкають на території Дем'янівської сільської ради (а.с.81);

- голові Дем'янівської сільської ради Панченко О.С. направленням листа від 30.06.2015 за №285 з повідомленням про наявність вільного робочого місця для інваліда, та проханням направити на працевлаштування інвалідів, які мешкають на території Дем'янівської сільської ради (а.с.82);

- Білокуракинської районної громадської організації інвалідів "Святителя Луки" направленням листа від 30.06.2015 за №286 з повідомленням про наявність вільного робочого місця для інваліда, та проханням направити на працевлаштування інвалідів, які мешкають на території Дем'янівської сільської ради (а.с.83).

На вищевказані листи відповідачу надавались відповіді, в яких зазначено, що інваліди, які б бажали працювати на СТОВ "Зоря" протягом 2015 року не зверталися (а.с.84-87).

Таким чином, Відповідачем приймалися заходи з працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 18-1 Закону України N 875-XII вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН) інформував центри зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів, брав участь у ярмарку вакансій для осіб з обмеженими можливостями.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що відсутні підстави для стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки на останнього не покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. При цьому обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України, позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про передчасність та безпідставність з'явлення пені до стягнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи Позивача стосовно наявності у Відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному Позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 812/347/16 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2015 рік у розмірі 43928,69 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов