Постанова

від 27.10.2016 по справі 823/1015/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1015/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастаро» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастаро» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ТОВ «Бастаро» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 25 березня 2016 року № 0000172301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що не здійснює роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Бастаро» задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд встановив, що ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бастаро» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час обчислення акцизного податку на реалізовані нафтопродукти через АЗС, розташовані за адресами: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104/1; м. Черкаси, вул. Смілянська, 164/1, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 64; м. Черкаси, вул. Одеська, 3 за період з 01 по 31 грудня 2015 року, за результатами якої склала акт від 09 березня 2016 року № 29/23-01-22-01/39684995.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2016 року № 0000172301, яким нарахував податкові зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 197855 грн. 00 коп., з яких 158281 грн. 00 коп. за основним платежем та 39571 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Бастаро» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бастаро», суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача із реалізації нафтопродуктів через АЗС є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п. 3.1 акту перевірки від 09 березня 2016 року № 29/23-01-22-01/39684995 за період з 01 по 31 грудня 2015 року ТОВ «Бастаро» задекларувало акцизний збір на реалізовані нафтопродукти через АЗС, розташовані за адресами: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104/1; м. Черкаси, вул. Смілянська, 164/1, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 64; м. Черкаси, вул. Одеська, 3 у розмірі 40335 грн. 00 коп. Відповідач встановив заниження позивачем акцизного збору на 158286 грн. 00 коп.

Під час проведення перевірки було встановлено, що протягом грудня 2015 року позивач реалізував через АЗС нафтопродуктів на загальну суму 3972380 грн. 08 коп. Розрахунок за нафтопродукти здійснювався готівкою, платіжними картками та талонами Авіас.

Відповідач вважає, що реалізація нафтопродуктів у зазначений спосіб є роздрібним продажем кінцевому споживачу.

Такий висновок обґрунтований тим, що відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, згідно з п. 216.9 ст. 216 ПК України, є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМ України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі - Правила), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку.

Розрахунки за продані нафтопродукти, згідно з п.10 Правил, здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155:

талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому;

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2004 року № 620).

Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються інструкцією, яка затверджується спільним наказом Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури.

З огляду на вказані норми права відповідач вважає, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова (в тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів)), а такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком. Із такими висновками погодився суд першої інстанції.

Колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені висновки відповідача та суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками акцизного податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

Перелік операцій, які є об'єктами оподаткування акцизним податком, визнаний у п. п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Відповідач, згідно з актом перевірки від 09 березня 2016 року № 29/23-01-22-01/39684995, вважає, що ТОВ «Бастаро» здійснює операції, які є об'єктом оподаткування акцизним податком, передбачені пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Згідно вказаної норми права об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Зміст зазначеної операції визначений у абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, яка передбачає, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне) цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає, що підакцизні товари можуть реалізовуватися як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, так і для комерційного використання та по-різному врегульовує питання щодо віднесення операцій з поставки нафтопродуктів відповідним покупцям до об'єктів оподаткування акцизним податком.

У зв'язку з цим суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизних товарів, ведуть окремий облік товарів, реалізованих для особистого та комерційного використання. Зазначене підтверджується формою розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14.

У вказаному розрахунку зазначається як загальна вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, в тому числі у мережі громадського харчування, так і вартість реалізації товарів для комерційного використання.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу та суду першої інстанції про те, що реалізація підакцизних товарів через АЗС здійснюється виключно кінцевому споживачу та є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Зазначений висновок підтверджується також тим, що фактична передача нафтопродуктів через АЗС здійснюється кінцевому споживачу, проте покупцем переданого товару (особою, якій здійснюється реалізація нафтопродуктів) може виступати юридична особа або фізична особа-підприємець, яка придбала нафтопродукти для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Як раніше зазначалося, відповідно до абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, обов'язковими ознаками операції з реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є їх продаж кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Бастаро» посилалося на те, що операції з продажу нафтопродуктів, щодо яких відповідач здійснив донарахування акцизного податку, передбачали реалізацію товару суб'єктам господарювання для комерційного використання.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду перелік суб'єктів господарювання, що здійснювали закупівлю палива для комерційного використання, який містив відомості про дати господарських операцій та суму доходів від реалізації нафтопродуктів.

Також ТОВ «Бастаро» надало суду реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2015 року, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, реєстри чеків від контрагентів. Зазначені документи підтверджують придбання нафтопродуктів саме тими суб'єктами господарювання, які зазначені у відповідному переліку, та саме для комерційного використання (використання у власній господарській діяльності).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що дії податкового органу щодо нарахування акцизного податку на загальну вартість всіх нафтопродуктів, які були реалізовані через АЗС без урахування п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, незаконними, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 25 березня 2016 року № 0000172301 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Бастаро» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 серпня 2016 року, та є підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Бастаро» задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастаро» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 25 березня 2016 року № 0000172301.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Файдюк В.В.