Постанова

від 01.11.2016 по справі 826/16547/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2016 року № 826/16547/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 0017382205, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» (надалі - позивач або ТОВ «Гарантрембуд») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 0017382205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки від 28.11.2014 № 1730/26-59-22-05/38465674, щодо порушення ТОВ «Гарантрембуд» вимог норм податкового законодавства документально та нормативно не підтверджуються. Натомість у позивача наявні всі необхідні та належним чином складені первинні та інші документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом-субпідрядником (ТОВ «Агва Трейд Юніон») у періоді, що перевірявся, та спростовують факти вчиненого податкового правопорушення (завищення задекларованого показника податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2014 року). З огляду на що, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, та відповідно таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях. В тексті своїх заперечень ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві вказала на законність та обґрунтованість висновків акта перевірки, та відповідно про правомірність винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 17.02.2016 за участю представників сторін суд у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Крім того, у відповідному судовому засіданні суд керуючись ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінив відповідача його правонаступником Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У листопаді 2014 року працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі наказу від 20.11.2014 № 1807 і направлення від 21.11.2014 № 3252/2205 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гарантрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Агва Трейд Юніон» за квітень 2014 року, за результатами якої складений акт 28.11.2014 № 1730/26-59-22-05/38465674 (далі - акт перевірки).

З текстів поданої позовної заяви та акта перевірки вбачається, що працівник контролюючого органу був допущений до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гарантрембуд», та зауваження щодо законності призначення такої перевірки у позивача в межах даного спору відсутні.

Згідно висновків цього акта перевірки працівник податкової інспекції встановив, що в порушення норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Гарантрембуд» завищило податковий кредит за звітний період квітень 2014 року на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 284 521 грн. Епізод даного правопорушення перевіряючий пов'язує з фактом неправомірного врахування позивачем при визначенні об'єкта оподаткування ПДВ витрат на придбання підрядних робіт у ТОВ «Агва Трейд Юніон» (код ЄДРПОУ 38689898), що не підтверджені документально. Зокрема, в ході здійснення позапланової перевірки працівник ДПІ дійшов висновку про нереальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Гарантрембуд» і названим товариством.

Такі висновки працівника відповідача мотивовані наступним: запитувані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Гарантрембуд» з ТОВ «Агва Трейд Юніон» не були надані станом на день закінчення перевірки (тобто, 25.11.2014), а надані 26.11.2014 (лист позивача від 26.11.2014 № 26/11/14-3) документи не були враховані у відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України; за даними інформаційних баз даних податкової інспекції ТОВ «Агва Трейд Юніон» присвоєно стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), згідно поданої податкової звітності не виявлено наявність у названого товариства основних фондів і трудових ресурсів; до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла службова записка підрозділу податкової міліції від 12.06.2014 №2220/ДПІ/26-59-07-02 з висновком про наявність ознак фіктивності ТОВ «Агва Трейд Юніон» і поясненнями ОСОБА_2 про його непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агва Трейд Юніон», номінальним засновником і директором якого він значиться; згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України, основними постачальниками ТОВ «Агва Трейд Юніон» були ПАП Агрофірма «Снов» і ТОВ «Брок Трейд Хаус» щодо яких наявні матеріали перевірки та зустрічної звірки з результатами про не підтвердження задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ; за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатури придбаних ТОВ «Агва Трейд Юніон» товарів номенклатурі реалізованих; відносно ТОВ «Агва Трейд Юніон» наявний акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.08.2014 № 1966/26-59-22-01/38689898 про неможливість проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам з платниками податків за період з 28.05.2013 по 31.05.2014, за висновками якого встановлено відсутність реального здійснення операцій вказаним товариством.

Копії електронної роздруківки акта від 26.08.2014 № 1966/26-59-22-01/38689898 та письмових пояснень ОСОБА_2 надані представником відповідача до матеріалів справи.

15.12.2014 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла спірне у справі податкове повідомлення-рішення за № 0017382205 (форми «Р»), яким визначила ТОВ «Гарантрембуд» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 355 651 грн., в тому числі 284 521 грн. за основним платежем, 71 130 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 та діяв до 01.12.2014, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Судом встановлено, що за даними акта перевірки основним видом господарської діяльності ТОВ «Гарантрембуд» за перевіряємий період була діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель, для чого у позивача наявна ліцензія серії АЕ № 183052, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури згідно певного переліку робіт.

У березні 2014 року між ТОВ «Гарантрембуд» (в особі директора ОСОБА_4), як підрядником, та ТОВ «Агва Трейд Юніон» (в особі директора ОСОБА_2.), як субпідрядником, були укладені однотипні за змістом договори підряду № 206/14-1 від 27.03.2014, № 311 від 11.03.2014, № 227/14-1 від 27.03.2014, № 318/14 від 18.03.2014, № 320/14 від 20.03.2014, № 306/14-1 від 26.03.2014, за умовами яких субпідрядник за дорученням підрядника, на свій власний ризик здійснює, відповідно до умов цих договорів, виконання ремонтно-будівельних робіт на наступних об'єктах підрядника: магазин «Люксоптика» в м. Вінниця, вул. Соборна, 56; магазин «DESEO» в ТЦ «Citi Center» в м. Одеса; магазин «Спортмастер» в ТЦ «Meganom» в м. Сімферополі, Євпаторійське шосе, 8; магазин «INCITY» в м. Дніпропетровськ ТЦ «Караван»; магазин «DESEO» в м. Дніпропетровськ ТЦ «Караван»; магазин «INCITY» в ТЦ «Citi Center» в м. Одеса.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаними договорами субпідряду позивач надав суду копії наступних документів: кошторисів на виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах (додатки № 1 до договорів), актів приймання-передачі матеріалів; наказів ТОВ «Агва Трейд Юніон» про призначення відповідальних виконавців за безпечне проведення робіт, електробезпеку, охорону праці та пожежну охорону на відповідних об'єктах, листів ТОВ «Агва Трейд Юніон» про надання дозволу щодо допуску робітників до виконання робіт на об'єктах, актів виконання ремонтно-будівельних робіт, ремонтних (загальнобудівничих, інженерних) робіт на об'єктах, всього на загальну суму 1 707 125 грн. (в т.ч. ПДВ - 284 520,83 грн.), податкових накладних; робочих проектів внутрішнього елктропостачання та електроосвітлення на об'єктах, розроблені третьою особою (інженер-проектувальник ФОП ОСОБА_5М.); дизайн проектів об'єктів будівництва; аркушів журналів ТОВ «Агва Трейд Юніон» реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та інструктажів з питань пожежної безпеки на об'єктах; оригіналів виписок банку по особовому рахунку ТОВ «Гарантрембуд» за періоди січень-квітень, червень, вересень і жовтень 2014 року.

Як пояснили представники позивача у відповідному судовому засіданні, ТОВ «Агва Трейд Юніон» було залучено ТОВ «Гарантрембуд» в якості субпідрядної організації для виконання окремих видів ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовників позивача.

Згідно акта № 1966/26-59-22-01/38689898 від 26.08.2014, за даними ЄДРПОУ ТОВ «Агва Трейд Юніон» мало право здійснювати наступні види господарської діяльності: електромонтажні роботи (оснвний вид діяльності), будівництво житлових і нежитлових будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, інші будівельно-монтажні роботи та ін.

Додатково на підтвердження наявності економічної доцільності на укладення спірних договорів позивач подав до суду наступні документи: копії договорів підряду №05/03/14 від 05.03.2014, № 13/03/14-1 від 13.03.2014, № 06/03/14 від 06.03.2014, № 13/03/14 від 13.03.2014, укладених між ТОВ «Гарантрембуд» (як підрядником) і ТОВ «Модний континент Україна» (як замовниками) на виконання комплексу будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт на об'єктах: магазини «INCITY» в м. Одеса (ТЦ «Citi Center Котовский») та в м. Дніпропетровськ (ТРЦ «Караван»), «DESEO» в м. Одеса (ТЦ «Citi Center Котовский») та в м. Дніпропетровськ (ТРЦ «Караван»), (зокрема, у відповідності до умов п. 6.14 ст. 6 цих договорів пядряднику надано право на залучення до виконання робіт за договором субпідрядних організацій. У випадку залучення субпідрядників підрядник несе відповідальність за їх дії перед замовником), та первинної документації до них (кошторисів, актів виконання робіт); копії договору будівельного підряду № 27/01-13 від 27.01.2014, укладеного між ТОВ «Гарантрембуд» (як підрядником) і ТОВ «Спортмастер-Україна» (як замовниками) на виконання ремонтно-будівельних та проектних робіт на об'єкті: магазин «Спортмастер», розташований за адресою: м. Сімферополі, Євпаторійське шосе, 8 в ТЦ «Meganom» (зокрема, у відповідності до умов п. 6.4 ст. 6 цього договору підрядник має право залучати для виконання даного договору субпідрядників, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за виконання умов договору будівельного підряду), та первинної документації до них (кошторисів, актів виконання робіт, дизайн проектів магазинів, робочих проектів на виконання окреми робіт), та первинної документації до нього (договірних цін, графіку виконання робіт, дизайн проекту магазину, технічного завдання на проектування та ремонтно-будівельні роботи, робочого проекту на виконання окреми робіт, кошторисів, актів виконаних робіт, видаткових накладних на поставку будматеріалів та обладнання).

З метою з'ясування фактичних обставин справи, Окружний адміністративний суд міста Києва судовою повісткою від 17.12.2015 викликав у судове засідання ОСОБА_2 (директора ТОВ «Агва Трейд Юніон») для дачі пояснень по суті спірних господарських операцій з ТОВ «Гарантрембуд», однак вказана особа до суду не прибула. У зв'язку з цим суд розглядав дану справу з урахуванням наявних у ній матеріалів.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи позивача суд встановив наступне.

В текстах кошторисів та актів виконаних ремонтно-будівельних та інших робіт відсутня інформація про обсяги трудовитрат субпідрядника (витрати праці робітників-будівельників на обсяг робіт, людино-годин).

Факт проведення ТОВ «Гарантрембуд» повного розрахунку за результатами субпідрядних робіт за квітень 2014 року та/або обліку в бухгалтерському обліку сум кредиторської заборгованості перед субпідрядником позивач документально не підтвердив. Зокрема, відповідно до наданих представником позивач оригіналів виписок банку по особовому рахунку ТОВ «Гарантрембуд» за періоди січень-квітень, червень, вересень і жовтень 2014 року зафіксовано перерахування позивачем коштів на користь ТОВ «Агва Трейд Юніон» лише на суму 50 184 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 364 грн.) в якості попередньої оплати за ремонтно-будівельні робот згідно договору № 306/14-1 від 26.03.2014. Жодних інших розрахункових документів та виписок банку за інший період та/або карток і оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», актів звірення взаєморозрахунків та документів офіційної ділової переписки з питання погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Гарантрембуд» перед ТОВ «Агва Трейд Юніон» позивач до суду не подав та про причини відсутності таких документів не повідомив.

Крім того, представник позивача не надав суду письмові пояснення з питання про те, якими критеріями керувалося ТОВ «Гарантрембуд» при виборі в якості контрагента-субпідрядника саме ТОВ «Агва Трейд Юніон» виходячи зі складності об'єктів будівництва та специфіки окремих ремонтно-будівельних робіт. При цьому, документальних доказів отримання субпідрядником на момент укладання спірних договорів субпідряду у встановленому порядку ліцензії на право виконання будівельних робіт, як того вимагало чинне законодавство (ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» 20.05.1999 № 687-XIV ), позичав суду не пред'явив та про наявність таких не повідомив.

Оцінюючи значимість наданих позивачем первинних документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентами, суд в контексті вищезгаданих положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, звертає увагу також на наступні правові позиції Вищого адміністративного суду України. Так, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 № К-25801/08 зазначив, що, згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає Вищий адміністративний суд України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів. Умовою достовірності доказів, як вбачається із зазначеного рішення, щодо придбання (послуг/товарів), вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу (операцій, товарів, робіт, послуг ).

В своїх інших ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14 суд касаційної інстанції вказує на те, що: «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

Виходячи з вищенаведених правових позицій Вищого адміністративного суду України та встановлених у справі обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва оцінює первинні документи надані позивачем по спірним взаємовідносинам з ТОВ «Агва Трейд Юніон» як такі, що містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій.

Також оцінюючи твердження представника позивача про використання результатів придбаних робіт у своїй господарський діяльності, а саме у межах виконання договорів підряду №05/03/14 від 05.03.2014, № 13/03/14-1 від 13.03.2014, № 06/03/14 від 06.03.2014, № 13/03/14 від 13.03.2014, суд зважає на відсутність у матеріалах справи документальних доказів обліку ТОВ «Гарантрембуд» вартості субпідрядних робіт у складі собівартості виконаних ним робіт (наданих послуг) за відповідні звітні періоди. У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між цими документами та спірними господарськими операціями.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за звітний період квітень 2014 року по господарських операціях з ТОВ «Агва Трейд Юніон», та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 0017382205.

При цьому, суд попри наявну правову позицію Вищого адміністративного суду України (ухвала від 02.06.2016 № К/800/8846/14) щодо того, що факт відсутності на момент розгляду справи вироку суду щодо офіційної особи контрагента, сам по собі не може спростовувати достовірність її пояснень стосовно характеру укладеної угоди і фактичного здійснення за цією угодою операцій, при вирішенні даної справи не брав до уваги надану відповідачем копію пояснень ОСОБА_2, оскільки з тексту останіх не можливо встановити дату та працівника правоохоронного органу, який відбирав такі пояснення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову .

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» (код ЄДРПОУ 38465674) на користь Державного бюджету України (отримувач - УДСКУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31218206784007) судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 3 767,81 грн. (три тисячі сімсот шістдесят сім гривень 81 копійка).

3. Стягнення судового збору доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги .

Суддя І.О.Іщук