Постанова

від 27.10.2016 по справі 823/1380/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року справа № 823/1380/16

10 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1.,

відповідача - Кондакова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Підкова.Черкаси" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Приватне підприємство "Підкова.Черкаси" подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Черкаській області "Про проведення фактичної перевірки" № 344 від 22.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у порушення вимог статті 80 Податкового кодексу України, відповідач, при винесенні оскаржуваного наказу, не зазначає підстав для проведення фактичної перевірки. Зі змісту наказу видається за неможливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, спірний наказ не містить конкретики відносно того, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана.

Окрім того, направлення на перевірку та оскаржуваний наказ пред'явлені для ознайомлення бармену - ОСОБА_3, який в трудових відносинах з ПП "Підкова.Черкаси" не перебуває, так як за адресою АДРЕСА_1 здійснює також свою господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з якою ОСОБА_3 і уклав цивільно-правовий договір.

Також позивач зазначає про те, що в направленні на проведення фактичної перевірки містяться виправлення у реквізитах, а саме: дати наказу "Про проведення фактичної перевірки", не зазначено тривалість перевірки, що є обов'язковим реквізитом передбаченим п. 82.3 статті 82 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов Головне управління ДФС у Черкаській області просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідач діяв у відповідності до вимог Конституції України, Податкового кодексу України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки до Головного управління звернулася особа, щодо проведення перевірки кафе-бару "Підкова" за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю терміналу у приміщенні вказаного закладу, невидачі розрахункового документу при проведенні розрахунку та неоформлених працівників. Також, в базі даних ІС "Податковий блок" наявна інформація про подання позивачем по безготівкових засобах передачі інформації, звіти з нульовими показниками, а саме: за 10.09.2016, за 09.06.2016 та за 01.04.2016. На підставі вказаного відповідачем прийнято оскаржуваний наказ, який містить необхідні посилання на відповідні норми Податкового кодексу та всю необхідну інформацію щодо підстав проведення перевірки.

23 вересня 2016 року посадовими особами відповідача здійснено вихід на господарську одиницю ПП "Підкова.Черкаси" - кафе-бар "Підкова" та вручено копію наказу Головного управління ДФС у Черкаській області № 344 від 22 вересня 2016 року про проведення фактичної перевірки та надано для ознайомлення направлення на проведення перевірки бармену - ОСОБА_3. Таким чином, особа, що здійснила розрахункову операцію допустила ревізорів до проведення перевірки, адже була здійснена контрольно-розрахункова операція до початку проведення перевірки.

Відповідач наголошує, що про взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_3 стало відомо уже після початку проведення перевірки, повідомлення про прийняття працівника на роботу ФОП ОСОБА_1 подала до ДПІ у м. Черкасах 26.09.2016.

За результатом проведеної перевірки ПП "Підкова.Черкаси" посадовими особами відповідача складено акт від 28.09.2016 № 110/23/23/14/40186331, а тому позивач, на думку Головного управління ДФС у Черкаській області, втратив право на оскарження наказу про проведення перевірки, так як перевірка вже відбулася.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Приватне підприємство "Підкова.Черкаси", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 40186331, зареєстроване 21.12.2015, станом на час розгляду справи перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області.

22 вересня 2016 року Головним управління ДФС у Черкаській області на підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України прийнято наказ № 344 про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарської діяльності ПП "Підкова.Черкаси".

23 вересня 2016 року відповідачем на підставі пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та вищевказаного наказу виписані направлення на перевірку № 000240, № 000241, № 000242, № 000243.

23 вересня 2016 року посадовими особами відповідача проведена перевірка господарської одиниці кафе-бар "Підкова", що розташована за адресою АДРЕСА_1, суб'єкта господарської діяльності ПП "Підкова.Черкаси", за результатами якої складений акт, зареєстрований в органі ДФС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 28.09.2016 за № 110/23/23/14/40186331.

28 вересня 2016 року зазначений акт перевірки направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно з пунктом 82.3 статті 82.3 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як свідчать матеріали справи, до Головного управління ДФС у Черкаській області 31.08.2016 надійшло звернення ОСОБА_4 вх. № С/196 щодо проведення перевірки кафе-бару "Підкова" за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю терміналу у приміщенні вказаного закладу, невидачі розрахункового документу при проведенні розрахунку та неоформлених працівників.

Крім того, відповідачем надані пояснення та докази, що в базі даних ІС "Податковий блок" наявна інформація про подання позивачем по бездротових засобах передачі звітів реєстратора розрахункових операцій з нульовими показниками, а саме: за 10.09.2016, за 09.06.2016 та за 01.04.2016.

На підставі вказаних обставин керівник контролюючого органу прийняв рішення про проведення фактичної перевірки, яке оформлене наказом № 344 від 22.09.2016.

Перед початком фактичної перевірки посадовими особами відповідача на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу у кафе-барі "Підкова", де здійснює свою господарську діяльність ПП "Підкова.Черкаси" була проведена контрольна розрахункова операція, а саме, посадовими особами відповідача придбано пиво, горішки та вино на загальну суму 54,00 грн. Бармен ОСОБА_3 здійснив розрахунок в безготівковій формі (із застосуванням платіжної картки) через банківський термінал. Вказане підтверджується рахунком офіціанта кафе "Підкова" від 23.09.2016 та чеком з терміналу "Приватбанк" від 23.09.2016.

Після чого, ОСОБА_3 пред'явлено направлення на перевірку від 23.09.2016 № 000240, № 000241, № 000242, № 000243, копію наказу про проведення фактичної перевірки № 344 від 22.09.2016 та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Доказом вказаного є підпис на вищевказаних направленнях ОСОБА_3

Отже, враховуючи вище викладене у відповідача були наявні правові підстави для прийняття рішення щодо проведення фактичної перевірки позивача.

При вирішенні спору суд також враховує, що в абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року у справі № 3/35-313 (№ 2-зп) зазначено, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Також, в п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, оспорюваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом його виконання, оскільки за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, контролюючим органом складено акт перевірки № 110/23/23/14/40186331 від 28 вересня 2016 року.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 24 грудня 2010 року, визначено, що у разі якщо перевірка проведена, предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.

Таким чином, суд зазначає, що податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 01.11.2016.