Ухвала

від 03.07.2012 по справі 1-56/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 11-2390/628/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: сі. 185 ч. 1 КК ОСОБА_1

України Доповідач в апеляційній

інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"03" липня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.

суддів Літвінцева В.М., Єльцова В.О.,

за участю прокурора Свищ Л.А.,

розглянула кримінальну справу за апеляцією із змінами прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 16 березня 201,2 року, яким:

ОСОБА_3. 24.06.1992 року

народження, раніше судимий,

засуджений за ст. 185 ч1І КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн. із сплатою його в слідуючі терміни: - до 10.04.2.012 року 200 грн.; - до 10.05.2012 року 250 грн.; - до 10.00.2012 року - 200 грн.; - до 10.07.2012 року - 200 гри.

Із засудженого ОСОБА_4 стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_5 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджений за те, що він на початку грудня 201 1 року, перебуваючи в будинку потерпілого ОСОБА_5 по вуд. Колгоспній, 6 в с. Капустино Шполянського району Черкаської області, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з-під подушки в кімнаті гроші в сумі 250 грн., заподіявши останньому матеріальних ;битків на вказану суму.

Не заперечуючи доведеності вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, прокурор в своїй апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що у разі вчинення особою злочину в період іспитового строку, то покарання необхідно призначати згідно до положень ст. 71 КК України, проте судом першої інстанції ці вимоги закону враховані не були. Просить винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 71 КК України ухвалити рішення про самостійне виконання покарання за вироком Шполянського райсуду Черкаської області від 19.10.2011 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 289 ч.1, 309 ч.1 309 України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та постановленим вироком, а в решті вирок залишити без змін.

В послідуючих змінах до першопочаткової апеляції прокурор, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а зокрема: відповідно до ч.2 ст.297 КК України на початку судового слідства якщо у справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява. У даній справі потерпілим було заявлено цивільний позов на суму 250 грн. (а.с. 28). Проте, в порушення вищезазначених вимог суд не оголосив позовну заяву потерпілого по справі. Крім того, порушуючи вимоги ст. 298 КК України судом не було з"ясовано у підсудного по справі чи він визнає заявлений потерпілим цивільний позов. А тому, прокурор просить, вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому склад суду.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора в зміненому вигляді, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції прокурора, колегія суддів приходить до наступного.

Так, у відповідності до вимог ст. 322 КІІК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Як випливає із матеріалів справи, зокрема, протоколу судового засідання та вироку місцевого суду, ці вимоги закону при розгляді справи по суті дотримані не були.

У відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України, розгляд справи по суті проводився у спрощеному порядку. При цьому був допитаний підсудний, потерпілий та досліджені матеріали справи, які характеризують особу засудженого ОСОБА_4 Але, як слідує з матеріалів справи ( див. а.с. 44) відповідно до протоколу судового засідання підсудному на той час ОСОБА_4 головуючим по справі були роз'яснені вимоги ст. 299 КПК України, яка визначає обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, а не вимоги ч.3 ст. 299 КПК України. Як вбачається зі змісту ч.3 ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують у часники судового розгляду визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Проте, в порушення вищезазначених вимог закону, судом першої інстанції взагалі не вияснялося питання з приводу заявленого потерпілим ОСОБА_5 в ході проведення досудового слідства цивільного позову ( див. а.с. 28 в мат. справи), не вияснялося питання в частині того чи визнає ОСОБА_4 позов потерпілого по справі, його відношення до цього, а також у самого потерпілого ОСОБА_5II. не вияснялося питання в частині відшкодування матеріальної шкоди та її розміру, що на думку колегії суддів є істотним порушенням місцевим судом кримінально-процесуального закону, що в свою чергу тягне безумовне скасування вироку суду першої інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до положень п. 13 ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» за № ІЗ від 02.07.2004 р., суд повинен не тільки роз'яснити у судовому засіданні потерпілому та його представникові права, передбачені ст.ст. 49, 52, 521, 87, 871, 88, 267, 348, 384 КПК, а й забезпечити можливість їх реального здійснення. Потерпілому, який одночасно є і цивільним позивачем, роз'яснюються також права останнього, передбачені ст.ст. 50, 268 КПК. Якщо під час досудового слідства потерпілий не заявив цивільного позову, суд повинен роз’яснити йому право зробити це в судовому засіданні, але до початку судового слідства. Але судом першої інстанції зазначені вимоги закону належним чином не були виконані.

Вказані порушення закону при винесенні вироку є істотними, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне вирок місцевого суду скасувати із-за істотного порушення судом норм кримінально-процесуального закону (самої процедури розгляду справи із застосуванням положень ст. 299 КПК України), а справу направили на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначену вище неповноту судового слідства, дані належну оцінку доказам у справі і прийняти рішення, яке відповідало б вимогам закону.

Керуючись ст .ст. 365, 366, 367, 374 КПІК України, колегія суддів. -

ухвалила:

Апеляцію прокурора в її зміненому вигляді, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - задовольнити.

Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 16 березня 2012 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.

Головуючий

Судді