Постанова

від 11.09.2015 по справі 804/9075/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 р. Справа № 804/9075/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» про стягнення податкового боргу в сумі 81548, 32 грн.,

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» про стягнення податкового боргу у розмірі 81548,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на податковому обліку в Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 60019,91грн. та з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 21528,41 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 804/9075/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2015.

Представник позивача у судове засідання 11.09.2015 не прибув, надав до суду клопотання від 06.08.2015 № 48867/15 про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, які містяться в матеріалах справи. У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що категорично не погоджується із заявленою до стягнення сумою податкового боргу, оскільки акти перевірок, на які посилається податковий орган в адміністративному позові та винесені на підставі цих актів податкові повідомлення - рішення ним не отримувалися; суми грошового зобов’язання частково оплачені, на підтвердження чого надані платіжні доручення; пеня нарахована неправильно, а тому відповідач з нею погоджується в частині. Окрім того, у підприємства відсутня комп’ютерна техніка, що унеможливлює перевірку доводів заявленого контролюючим органом адміністративного позову. Також, представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне підприємство «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» (далі - ПП «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж») (код ЄДРПОУ 31102544) зареєстроване як юридична особа 11.09.2000 за номером 12301200000002868, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.07.2015, зробленого судом, взято на податковий облік органами державної податкової служби 21.09.200 за № 1400, перебуває на обліку в Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 13.12.2012 № 200089642.

У позовній заяві вказано, що на момент звернення до суду відповідач має податковий борг всього у сумі 81548,32 грн., у тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 60019,91 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21528,41 грн.

З матеріалів справи встановлено, що заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість утворилася у зв’язку з наступним.

Самостійно визначеного грошового зобов’язання з ПДВ у податкових деклараціях:

- від 20.01.2015, в якій визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 19440,00 грн.;

-від 18.02.2015, в якій визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 572,00 грн.;

-від 19.02.2015 із самостійно нарахованою сумою у розмірі 770,00 грн.;

-від 19.03.2015, в якій підприємством задекларовано суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 2155,00 грн.,

- від 08.05.2015 уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ, в якому сума узгодженого грошового зобов’язання задекларована у розмірі 1967,00 грн. (з яких 1910,00 грн., 57,00 грн.-штраф);

-від 22.06.2015, в якій платником визначено суму грошового зобов’язання на рівні 1538,00 грн.;

-від 07.04.2015, податкова декларація в якій сума грошового зобов’язання визначена у розмірі 1310,00 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.36.1., п.п.36.2. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Також, 10.10.2014 посадовими особами відповідача було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складений акт від 10.10.2014 №2918/151/31102544. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.12.2014 №0004552201, за яким підприємству збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 54524,40 гн., вказана сума була частково сплачена у розмірі 33346,47 грн., непогашеною залишилася сума у розмірі 21177,93 грн. Податкове повідомлення - рішення від 22.12.2014 № НОМЕР_1 було отримано платником, що підтверджується матеріалами справи.

30.07.2014 посадовими особами податкового органу складений акт документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» №2234/2201, на підставі вказаного акту винесене податкове повідомлення - рішення від 01.09.2014 №0003602201, яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 44116,25 грн., з яких частково оплачено підприємством суму у розмірі 41106,03 грн., тому з вказаної суми непогашеною залишилася частина у розмірі 3010,22 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано платником, що підтверджується матеріалами справи.

26.11.2014 позивачем складений акт камеральної перевірки №3628/151/31102544, на підставі якого податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0004271501, яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 170,00 грн.. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем.

26.02.2015 складений акт камеральної перевірки №674/151/31102544, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 12.03.2015 №0002051501, за яким ПП «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» нараховане грошове зобов’язання з ПДВ у сумі 1020,00 грн., яке отримано посадовою особою відповідача - бухгалтером підприємства.

У зв’язку з несплатою грошових зобов’язань з ПДВ у встановлені законодавством строки, відповідачу, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня у розмірі 6 889,76 грн.

Заборгованість з податку на прибуток утворилася, у зв’язку з неповною сплатою самостійно визначеного грошового зобов’язання зі вказаного виду податку, яке нараховано підприємством у податковій декларації від 02.03.2015 № НОМЕР_2 на рівні 22348,00 грн., з яких сплачено 2831,19 грн., таким чином непогашеною залишилася сума у розмірі 19516,81 грн., на яку відповідно до ст.129 ПК України нарахована пеня у розмірі 2011,60 грн.

Щодо твердження відповідача про безпідставність накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого зобов’язання у вересні 2014 року з огляду на те, що податковий орган міг виявити це порушення ще під час перевірки підприємства у липні 2014 року, суд зазначає, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки відповідача на підставі акта від 10.10.2014 №2918/151/31102544 винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0004552201, яке отримано відповідачем, не оскаржене та частково оплачене, відтак непогашена сума грошового зобов’язання у розмірі 21177,93 є узгодженою. На підставі акта перевірки від 30.07.2015 № 2234/2201 позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.09.2014 № НОМЕР_3, за яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 44116,25 грн., з яких підприємством частково оплачена сума в розмірі 41106,03 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення отримано платником, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 11.04.2014. Означене податкове повідомлення -рішення не було оскаржено ПП «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж», а тому грошове зобов’язання за ним, на час звернення з вказаним позовом, є узгодженим.

Суд зазначає, що предметом даного позову є стягнення заборгованості з платника податків, а не з’ясування правомірності винесених податковим органом податкових повідомлень - рішень, зобов’язання за якими є узгодженими та частково погашеними платником. Із цих же підстав судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо безпідставності винесення податкового повідомлення - рішення від 12.03.2015 №0002051501.

Твердження відповідача щодо не отримання підприємством позивача податкового повідомлення - рішення від 12.12.2014 № НОМЕР_4 спростовуються наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому про отримання кореспонденції 26.12.2014 поставила свій підпис бухгалтер підприємства ОСОБА_2

Статтею 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Якщо згідно з нормами цієї статті ПК України, сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В ході судового розгляду судом встановлено, що із заявленої до стягнення суми відповідачем погашено суму у розмірі 1538,00 грн. по податковій декларації від 02.03.2015 №9079621436.

Щодо решти наданих відповідачем платіжних доручень на підтвердження погашення податкового боргу, а саме: від 17.03.2015 № 516 на суму 1020,00 грн., від 25.02.2015 № 406 на суму 572,00 грн., від 17.03.2015 № 517 на суму 5000,00 грн., від 26.03.2015 №560 на суму 2155,00 грн., від 09.04.2015 №606 на суму 10000,00 грн., від 28.04.2015 №640 на суму 1310,00 грн., судом встановлено, що вказані суми зараховані контролюючим органом, згідно з вимогами п. 87.9 ст. 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, який утворився у ПП «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» до жовтня 2014 року.

Означеною нормою ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідачем не сплачені узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 58481,91 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств на суму 21528, 41 грн. Всього непогашеною лишаються сума у розмірі 80010,32 грн., яка у відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України є податковим боргом.

Підпунктом 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Статтею 19-1 ПК України визначені функції контролюючих органів, серед них зокрема: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 ПК України позивачем було сформовано раніше та направлено відповідачу податкову вимогу від 27.11.2013 № 182-15 на суму 121723,36грн., яку отримано 06.12.2013 бухгалтером ОСОБА_2, що підтверджується підписом вказаної особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення

Як передбачено положенням п.59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога на заявлену до стягнення у вказаному адміністративному позові суму податкового боргу окремо не формувалася, з огляду на те, що податковий борг не переривався.

З наведеного вбачається, що Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов’язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19-1 ПК України, визначені функції контролюючих органів, серед них зокрема: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Суд зазначає, що заборгованість ПП «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.2 ст.87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пунктів 95.1., 95.2. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010.

Як встановлено п. 95.5. ст. 95 ПК України, вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги те, що податковим органом кошти відповідача сплачені на підставі вищеперерахованих платіжних доручень, зараховані в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, який виник у відповідача в минулих податкових періодах, та часткового погашення заявленого до стягнення податкового боргу (1538,00 грн. по податковій декларації з ПДВ від 22.06.2015 № НОМЕР_5), суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів з Приватного підприємства «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» з рахунків підприємства у банках підлягає частковому задоволенню у розмірі 80010, 32 грн.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» про стягнення податкового боргу у розмірі 81548, 32 грн. задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Керуюча компанія «Нікаелектромонтаж» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 31102544; Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 74) на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 80010 (вісімдесят тисяч десять) грн. 32 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1