Рішення

від 03.11.2016 по справі 229/2619/16-ц

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/2619/16-ц

Провадження №2/229/1157/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКОМ "АГРОКАРСМОБІЛ" про визнання договору лізингу недійсним та стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати договір майнового лізингу № 888-767 з додатками від 07 червня 2016року недійсним; стягнути з відповідача кошти в сумі 45000грн та судовий збір в сумі 551,20грн.

Обгрунтовує свої вимоги таким. 07 червня 2016року між ним та відповідачем було укладено договір майнового лізингу № 888-767, згідно якого предметом лізингу є автомобіль Фіат Комбі.

Відповідно до умов договору відповідач бере на себе зобов"язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування позивачу на умовах передбачених договором.

В усній формі представник відповідача роз"яснила, що він повинен спочатку сплатити передплату за траспортний засіб 45 000грн шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, після чого з ним буде укладено договір лізингу і протягом декількох днів відповідач передасть в користування предмет лізингу. В той же день ним було сплачено на рахунок 45000грн.

Однак, представником не було роз"яснено призначення платежу, який виявився вартістю фінасування, тобто винагородою лізингодавцю за організаційні заходи, пов"язані з підготовкою та укладенням договору. Зі слів представника компанії, він вважав, що це часткова оплата вартості транспортного засобу.

В договорі це передбачено, але у нього не було можливості детально ознайомитися з умовами договору до його підписання, так як представник компанії не надала достовірної інформації, завірила в тому, що всі істотні умови договору вона пояснила та спонукала підписати договір швидше, мотивуючи тим, що на неї чекають інші особи, які бажають укласти договір лізингу. Протягом обіцяних днів предмет договору так і не був переданий. Він неодноразово дзвонив до компанії, але вирішити питання так і не вдалося.

Вважає, що під час попередніх переговорів представником компанії введено його в оману щодо умов виконання договірних зобов"язань.

Після підписання та вивчення змісту договору стало зрозуміло, що сплачені кошти не повернуть, та можливості розірвати договір немає, оскільки договір зовсім не передбачає можливості розірвання ініціативи лізингоодержувача без втрати коштів, що є порушенням прав позивача, як споживача.

Умовами укладеного договору лізингу також передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів, визначені у графіку лізингових платежів у додатку 2,3 до цього договору, які є його невід"ємною частиною (п.8.1. договору). Однак екземпляр додатків йому не надали.

За реквізитами, наданими представником відповідача, ним було сплачено 45 000грн на рахунок відповідача з призначенням платежу "Сплата вартості фінансування згідно Договору № 888-767" на підставі п. 5.4 Договору лізингу.

Відповідно до чинного законодавства послуги з фінансового лізингу можуть надаватися тільки юридичною особою, що має статус фінансової установи, господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) , може бути визнаний судом недійсним.

Відповідач уклав з ним договір фінансовго лізингу за відсутності обсягу цивільної дієздатності, що є необхідною умовою для чинності правочину згідно ч. 2 ст. 203,227 ЦК Україним та ввів його в оману щодо свого права на укладання договору без відповідного дозволу (ліцензії).

Із даних у Державному реєстрі фінансових установ на офіційному сайті Нацкомфінпослуг, станом на дату підписання Договору відомості про внесення до реєстру та видачу ліцензії відповідачу - відсутні. Вважає, що відповідач не мав права на здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг. Має місце умисне замовчування представником компанії відсутності у відповідача статусу фінансової установи та відсутності ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу , у зв"язку з чим остання ввела його в оману щодо прав ТОВ "УКРКОМ"АГРОКАРСМОБІЛ" на укладення договору майнового лізингу.

Вважає, що відповідач вчинив з ним правочин з використанням нечесної підприємницької практики, що свідчить про його недійсність. Крім того, договір фінансового лізингу від 07 червня 2016року не був завірений нотаріально, що робить його нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просить їх задовольнити з підстав викладених в позові. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений.

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 07 червня 2016року позивач та відповідач уклали договір майнового лізингу № 888-767 , згідно якому лізингодавець зобов"язується придбати та передати на умовах майнового лізингу у користування майно, а лізингоодержувач зобов"язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

п. 2.2. договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів згідно з графіком сплати лізингових платежів (додаток №3 до договору) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання -передачі предмету лізингу за формою, встановленою лізингодавцем.

п.2.3 договору передбачено, що замовлення предмету лізингу відбувається з моменту підписання лізингоодержувачем Специфікації.

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що предметом лізингу є автомобіль Fiat Doblo Combi , вартість предмету лізингу на момент укладання данного договору та розмір першого лізингового платежу вказуються в додатку №2 до данного догвору, який є його невід"ємною частиною.

Відповідно до п.5.1 договору предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця першого лізиногового платежу за передачу предмета лізингу та витрат за послуги реєстрації у відповідних органах державної реєстрації транспортних засобів. (а.с.8 -15)

На виконання умов договору майнового лізингу позивач сплатив 07 червня 2016року відповідачеві грошові кошти в розмірі 45 000,00 грн. як сплата вартості фінансування, що підтверджується квитанцією № QS000127686901 від 07.06.2016 року. (а.с.16).

Згідно розділу 1 договору вартість фінансування розуміє під собою одноразову плату за організацію та оформлення даного договору лізингоодержувача лізингодавцю при укладенні договору.

Судом встановлено, що предмет лізингу не був переданий у користування та володіння позивачу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу, розмір лізингових платежів та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Як вбачається з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності ліцензії для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), та що суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, за своєю правовою природою даний договір є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Судом встановлено, що договір майнового лізингу № 888-767 від 07 червня 2016року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «"УКРКОМ"АГРОКАРСМОБІЛ", нотаріально посвідчено не було.

На підставі ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд приходить до висновку про наявність правових для визнання договору майнового лізингу недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним платежу в сумі 45 000,00 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20грн. (а.с.38).

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКОМ"АГРОКАРСМОБІЛ" задовольнити.

Визнати договір майнового лізингу №888-767 з додатками від 07 червня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКОМ"АГРОКАРСМОБІЛ" та ОСОБА_2 недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "«УКРКОМ"АГРОКАРСМОБІЛ" (Код ЄДРПОУ 34714286) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 45 000 (сорок п"ять тисяч) грн., також стягнути судові витрати в розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна )грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга; у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя: Т. Л. Панова