Рішення

від 03.11.2016 по справі 906/888/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2016 р. Справа № 906/888/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Біла Церква Київської області)

до Приватного підприємства "Тімбертрейд" (м. Овруч Житомирської області)

про стягнення 26946,78 грн

Позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача на його користь 26946,78 грн, з яких: 25000,00 грн передоплати за договором купівлі-продажу №19/11-2015 від 19.11.2015; 552,38 грн 3 % річних та 1394,40 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, а саме недопоставкою товару, за який позивачем сплачена передоплата згідно виставленого відповідачем рахунку.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

01.11.2016 до суду від позивача на вимогу ухвали суду надійшли оригінал претензії та докази її направлення на адресу відповідача.

Відповідач вимоги ухвал від 08.09.2016 та 06.10.2016 не виконав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 29, 43).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2015 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець/позивач) та Приватним підприємством "Тімбертрейд" (продавець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №19/11-2015, згідно умов якого продавець зобов'язався поставляти покупцю товар (передати у власність), а покупець приймати та вчасно здійснювати розрахунки (а.с. 8-11).

Відповідно п. 1.2 договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість та вартість товару в партії, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару, узгоджуються сторонами в кожному випадку окремо в специфікаціях.

19.11.2015 сторонами підписано специфікацію № 1 до договору (а.с. 12-13).

Згідно п. 3.2 договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, а саме: покупець здійснює передоплату у розмірі 30% після отримання графіка відвантаження товару. Остаточний розрахунок покупець здійснює протягом 3-х днів з моменту отримання товару, відповідно до товаро-транспортної накладної.

Строк поставки товару сторонами не визначений.

Так, на виконання умов договору, позивач 24.11.2015, на підставі рахунку № 0000010 від 20.11.2015, перерахував позивачу 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4836 від 24.11.2015 (а.с. 15).

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, тому 30.06.2016 позивач направляв відповідачу претензію № 30/06-2016 щодо повернення на поточний рахунок позивача коштів в розмірі 25000,00 грн (а.с.16-17). Відповіді на претензії в матеріалах справи відсутні.

Однак, станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становить 25000,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог, доказів повернення попередньої оплати чи виконання договору купівлі-продажу №19/11-2015 від 19.11.2015 суду не надав.

На підставі викладеного, господарський суд доходить висновку, що заборгованість в сумі 25000,00 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 552,38 грн 3% річних та 1394,40 грн інфляційних втрат.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п.п. 5.1. та 5.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки дана стаття регулює грошові зобов'язання, тоді як відповідач зобов'язаний був виконати для позивача поставку товару.

Такої ж думки дотримується Верховний суд України, зазначивши у постанові від 15.10.2013 по справі №3-30гс13 слідуюче: застосування судами частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 25000,00 грн передоплати за договором купівлі-продажу №19/11-2015 від 19.11.2015. В решті позову слід відмовити.

Враховуючи те, що згідно з п.4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1378,00грн, встановленому законом станом на 01.01.2016, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1278,49 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тімбертрейд" (11100, Житомирська область, м. Овруч, вул. Правди, буд. 12, корпус А, код 39313489) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1): 25000,00 грн передоплати та 1278,49,00 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.11.16

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)