Рішення

від 20.09.2016 по справі 925/707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа № 925/707/13

Господарський суд Черкаської області у складі колегії суддів: головуючого судді Грачова В.М., суддів Спаських Н.М. і Чевгуза О.М., при секретарі судового засідання Ткаченку А.О., за участі представників сторін: позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним - Дядюка Е.М. за довіреністю, третьої особи за первісним позовом, відповідача-2 за зустрічним - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Прана», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Черкаської міської ради про визнання припиненим договору про спільну діяльність в будівництві і усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прана» до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (відповідач-1) і Черкаської міської ради (відповідач-2) про припинення права користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 року за вх. № 9120 позивач - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Прана» (далі - відповідач, а разом - сторони) в якому просив: визнати розірваним договір про спільну діяльність, укладений ними 10.06.2006 року, посвідчений 22.06.2006 року нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрований в реєстрі за №2-1100; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ним (позивачем) земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом проведення будівельних робіт по розбиранню фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень в подальшому «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1»; відшкодувати понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору припинив будівництво «ІНФОРМАЦІЯ_1» а недобудовані фундаменти обмежують право позивача самостійно користуватись земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 07.05.2013 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушене провадження у справі № 925/707/13, до участі у справі, за клопотанням позивача, на підставі ст. 27 ГПК України залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Черкаську міську раду, справу призначено до судового розгляду.

22.05.2013 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив пункт 2 прохальної частини позовної заяви від 07.05.2013р. викласти в новій редакції, а саме: «розірвати договір про спільну діяльність, укладений 10.06.2006 року між ТОВ «Прана» та ФОП ОСОБА_4, що посвідчений 22 червня 2006 року нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрований в реєстрі за № 2-1100». Решту позовних вимог просив залишити без змін. Заяву прийнято судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року у справі № 925/707/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року, позов задоволено повністю, вирішено: розірвати договір про спільну діяльність від 10 червня 2006р., що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Прана» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 на майбутнє - з моменту набрання рішенням суду законної сили; усунути перешкоди в користуванні позивачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Прана» вчинити дію - провести демонтаж фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1»; стягнути з відповідача - товариством з обмеженою відповідальністю «Прана» на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2294,00 грн. судового збору за двома немайновими вимогами (т. 1 а.с. 141-151, 193-200).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.201 року скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, справа передана на новий розгляд до господарського суду Черкаської області (т. 1 а.с. 267-271). При цьому, судом касаційної інстанції було зазначено, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій надано неповну юридичну оцінку обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вони дійшли до передчасного висновку про розірвання договору про спільну діяльність та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 17.04.2014 року справа прийнята до провадження суду, призначена до нового розгляду у судовому засіданні (т. 2 а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.06.2014 року у справі № 925/707/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю, з позивача на користь відповідача стягнуто 1147 грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та 1606,8 грн. витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги (т. 2 а.с. 94-104, 147-155).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2015 року скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, справа передана на новий розгляд до господарського суду Черкаської області (т. 2 а.с. 216-220). При цьому, судом касаційної інстанції було зазначено, що вирішуючи спір у справі в частині розірвання договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що не зважаючи на закінчення строку дії договору, передбачені цим договором зобов'язання не припинилися у зв'язку з не визначенням умовами договору строку їх виконання, відтак договір не є припиненим, отже вимога про його дострокове розірвання заявлена правомірно і має розглядатись виходячи з загальних підстав, передбачених нормами ст. ст. 651, 652 ЦК України, втім, таких підстав суди не встановили, що зумовило відмову в позові.

Разом з тим, колегія суддів визнала, що такі висновки здійснені без врахування правових наслідків закінчення строку договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Умовами укладеного між сторонами правочину від 10.06.2006, з урахуванням доповнень № 2 від 13.06.2008, визначено термін дії договору до 10 червня 2010 року, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право власності на офісні приміщення. Тобто, встановлено граничну дату строку дії договору - 10.06.2010, в межах якої мали б бути виконані зобов'язання сторін за договором, та, поряд з цим, визначено додаткову умову закінчення строку дії договору - виконання своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, що підтверджують право власності на офісні приміщення, яка (умова), виходячи з загального аналізу змісту пункту 15.5 договору, припиняла б дію правочину в разі закінчення будівництва «ІНФОРМАЦІЯ_1» до 10.06.2010.

Обставини закінчення 10.06.2010 строку дії спірного договору були встановлені також рішеннями господарських судів у справі № 8/294, на правові висновки яких йдеться посилання у судових актах попередніх інстанцій у даній справі, і саме на цих обставинах ґрунтувались заперечення відповідача проти даного позову в частині вимоги про розірвання спірного договору.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, за загальним правилом, виконання зобов'язань за договором здійснюється в межах строку дії договору, після закінчення якого вони припиняються і настає відповідальність за порушення цих зобов'язань, а також інші правові наслідки, встановлені законом та/або договором.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі спливу строку договору, отже, за умови встановлення певного строку дії договору, він повністю припиняється зі спливом саме цього строку.

Втім, висновки попередніх судових інстанцій про відмову в позові в частині розірвання договору зроблені без врахування вищевказаних приписів законодавства та відповідних умов договору від 10.06.2006 і не ґрунтуються на них, відтак судові акти в цій частині не можливо вважати підставними.

Щодо іншої частини позовних вимог - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, то при повторному розгляді справи ці вимоги фактично не розглядались по суті, адже відмова в їх задоволенні стала наслідком відмови в позові про розірвання договору, при цьому, вирішення спору в цій частині позову має бути здійснене з урахуванням приписів ч.2 ст. 1141 ЦК України та умов договору від 10.06.2006, які регулюють правові наслідки припинення договору, а також пов'язані з цим відповідні права та обов'язки сторін.

Неврахування господарськими судами вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, судові акти у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Ухвалою суду від 29.01.2015 року справа прийнята до провадження суду, призначена до нового розгляду у судовому засіданні (т. 3 а.с. 2).

Під час нового розгляду справи позивач в особі свого представника, в порядку ст. 22 ГПК України, 19.03.2015 року за вх. № 6611 подав заяву про зміну предмету і підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, письмові пояснення до неї (т. 3 а.с. 24-29, 43), 10.06.2015 року за вх. № 14012 заяву про зміну предмету позову (т. 3 а.с. 82-88), 28.07.2015 року за вх. № 18113 заяву про повернення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 19.03.2015 року вх. № 6611 (т. 3 а.с. 113), 15.09.2015 року за вх. № 21781 заяву про уточнення позовних вимог (т. 3 а.с. 122-126). За змістом заяви про уточнення позовних вимог від 15.09.2015 року вх. № 21781 позивач остаточно просив суд: визнати договір про спільну діяльність, укладений сторонами 10.06.2006 року, посвідчений 22.06.2006 року нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрований в реєстрі за № 2-1100, припиненим з 11 червня 2010 року; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ним (позивачем) земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1»; відшкодувати понесені судові витрати. Раніше подані заяви від 19.03.2015 року вх. № 6611, від 10.06.2015 року вх. № 14012, від 28.07.2015 року за вх. № 18113 просив вважати неподаними. Ухвалою суду від 28.07.2016 року (в протоколі судового засідання т. 3 а.с. 186) прийнята до провадження заява позивача про уточнення позовних вимог від 15.09.2015 року вх. № 21781.

Відповідач в особі свого представника подав письмові відзив на заяву про зміну предмету і підстав позову та збільшення розміру позовних вимог (вх. № 8089 від 02.04.2015, т. 3 а.с. 44-45), відзив на заяву про зміну предмету позову (вх. № 17359 від 20.07.2015 року, т. 3 а.с. 98-100, вх. № 15098 від 28.07.2016 року, т. 3 а.с. 181-183), за змістом яких просив суд повернути позивачу заяву про уточнення позовних вимог від 15.09.2015 року вх. № 21781, продовжити розгляд справи в межах первісних позовних вимог та відмовити у їх задоволенні з мотивів їх необґрунтованості.

Крім того, заперечуючи проти первісного позову, відповідач за первісним позовом 29.05.2015 року подав зустрічний позов (вх. № 12932, т. 3 а.с. 62-65) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 і Черкаської міської ради для його спільного розгляду з первісним, у якому просив суд припинити право користування суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 2815,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і яке оформлене договором б/н оренди землі від 28.04.2006 року, укладеним між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 і Черкаською міською радою, зареєстрованим у Черкаській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України за № 040677500287. Позов вмотивовано тим, що в процесі виконання договору про спільну діяльність, укладеного 10.06.2006 року суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 і ТОВ «Прана», посвідченого 22.06.2006 року нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрованого в реєстрі за №2-1100, останні набули право спільної сумісної власності на збудовані фундаменти (результат спільної діяльності), які знаходяться на спірній земельній ділянці, наслідком чого є припинення права користування СПДФО ОСОБА_4 цією земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року зустрічний позов прийнятий до провадження для сумісного розгляду з первісним (т. 3 а.с. 76-78).

За клопотаннями представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним: від 02.04.2015 року вх. № 8090 ухвалою суду від 06.04.2015 року справу передано для колегіального розгляду у складі трьох суддів (т. 3 а.с. 47, 52-53); від 28.07.2015 року вх. № 18118 ухвалою суду від 15.09.2015 року зупинялось провадження у справі № 925/707/13 до вирішення справи № 925/1163/15 (т. 3 а.с. 102-103, 132-134); від 13.05.2016 року вх. № 9556 ухвалою суду від 30.05.2016 року провадження у справі № 925/707/13 поновлено, призначено до розгляду у судовому засіданні.

14.05.2015 року відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним в особі свого представника подав письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом державне підприємство «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій і товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник» (т. 3 а.с. 57-58). Клопотання мотивоване тим, що рішення суду у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки. В задоволенні зазначеного клопотання суд відмовив за безпідставністю, оскільки розподіл майнових прав сторін спірного договору про спільну діяльність чи запропонованих до залучення третіх осіб не є предметом спору у справі, що розглядається.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом первісний позов з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог від 15.09.2015 року вх. № 21781 (т. 3 а.с. 122-126) підтримав і просив суд задовольнити повністю, зустрічний позов не визнав і просив суд в його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні (вх. № 14009 від 10.06.2015, т. 3 а.с. 80-81).

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним первісний позов не визнав і просив суд в його задоволенні позивачу відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві (т. 3 а.с. 181-183), а саме - безпідставності і необґрунтованості позовних вимог, наполягав на задоволенні зустрічного позову з підстав, викладених у ньому.

Третя особа за первісним позовом на стороні позивача, відповідач-2 за зустрічним - Черкаська міська рада письмовий відзив на зустрічний позов не подала, явку своїх представників у судові засідання повторно, безпідставно не забезпечила. Наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності її представників за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовляє повністю з наступних підстав.

28.04.2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, як орендодавець, і Черкаська міська рада, як орендар, уклали договір оренди землі, який зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2006 року за № 040677500287 (т. 1 а.с. 27-31).

Згідно з п. 1.1. розділу 1 «Предмет договору», орендодавець на підставі рішень дев'ятої сесії Черкаської міської ради від 09.03.2006 рокук № 9-191 та № 9-184 зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. розділу 2 «Об'єкт оренди» договору, в оренду передається земельна ділянка площею 2815,2 кв. м., з них: площею 450,41 кв. м. - в спільне користування з ТОВ «Мед-сервіс» та площею 206,1 кв. м. в спільне користування з ТОВ Будівельник», ДПСПБ «Дніпроінвестпроект» та ТОВ «Мед-сервіс» під частину комплексу будівель, на орендованій земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна та інфраструктури: частина адмінбудівлі, склад з прибудовою, гаражі. Договір укладено терміном на 49 років до 09.03.2055 року (п. 3.1. договору).

По акту приймання передачі від 28.04.2006 року орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, яка є об'єктом договору оренди землі від 28.04.2006 року (т. 1 а.с. 32).

10.06.2006 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Прана», як Сторона 1 з однієї сторони, і позивач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, як Сторона 2 з другої сторони, уклали договір про спільну діяльність (далі - договір, т. 1 а.с. 20-24).

Предметом договору, згідно з розділом 1 п. 1.1. п.п. 1.1.1.-1.1.3., є домовленість сторін про організацію спільної діяльності на умовах дольової участі для досягнення наступних господарських і комерційних цілей:

проведення проектних робіт з метою побудови 9-ти поверхової торгівельно-офісної споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1;

підготовка будівельного майданчику під наступне будівництво: знесення тимчасових споруд та приміщень у відповідності до вимог ППР і ПОБ та проведення інших необхідних робіт згідно чинного законодавства;

капітальне будівництво 9-ти поверхової споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9270 кв. м.

Сторони договору також погодили усі істотні умови цього договору і, зокрема, домовились, зокрема, про таке:

п. 1.2. - сторони зобов'язалися діяти спільно шляхом об'єднання майна, зусиль, баз даних і технологій, що є інтелектуальною, майновою та немайновою власністю сторін;

п. 2.1. п.п. 2.1.1.-2.1.2. - для досягнення цілей за цим договором сторони зобов'язались обмінюватись інформацією, що знаходиться в їх розпорядженні, з тематики спільної діяльності, спільно проводити консультації для обговорення питань спільної діяльності;

п. 3.1. п.п. 3.1.1.-3.1.5. - сторона-1 за даною угодою зобов'язалась: прийняти на себе функції «Замовника будівельних робіт»; невідкладно приступити до здійснення комерційних проектів відповідно до програми робіт за даною угодою: прийняти на себе його організацію та фінансування з повноваженням представництва перед третіми особами; замовити проектно-кошторисні роботи, забезпечити для виконання цих робіт необхідними матеріалами; прийняти на себе зобов'язання по веденню спільних справ у відповідності до чинного законодавства України; після завершення робіт та вводу «ІНФОРМАЦІЯ_1» в експлуатацію в установленому порядку передати стороні-2 його частину нежилих приміщень, а останній зобов'язався прийняти їх та належним чином оформити на них необхідні документи. Факт прийняття передачі засвідчується відповідним актом за підписами представників обох сторін;

п. 4.1. п.п. 4.1.1.-4.1.3. - сторона-2 зобов'язалась надати право на використання земельної ділянки на період з 10.06.2006 р. по 10.06.2009 р. за адресою: АДРЕСА_1 під будівельний майданчик для будівництва «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка йому належить на підставі рішення 9-ї сесії Черкаської міської ради від 09.03.2006 р. та договору оренди землі від 28.04.2006 року; виконати підготовчі роботи на будівельному майданчику, залучити при необхідності субпідрядні організації; при необхідності у банківському кредитуванні виступати гарантом та поручителем;

п 5.1. - права сторони-1: залучити осіб для дольового фінансування будівництва офісних приміщень «Бізнес - центру» (самостійно укладати з ними угоди); самостійно встановлювати цінову політику на долю площі, що належить стороні-1; реалізувати в належній йому долі офісні приміщення на стадії будівництва; залучати до фінансування банківське кредитування;

п. 5.2. - права сторони-2: після закінчення будівництва отримати у власність перший та другий поверхи торгівельних приміщень із виконаними наступними роботами: монтаж фундаменту зовнішніх стін і колон, розводка комунікаційних сітей в стояках, без монтажу вікон та дверей;

п. 7.1. п.п. 7.1.1.-7.1.2. - внеском сторони-1 є грошові кошти, трудова участь: усі організаційні заходи для якісного виконання робіт за цим договором і досягнення поставлених цілей, ведення спільної діяльності; доля сторони-1 складає 77,78% або 7210 кв. м. офісних приміщень в будівлі «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

п. 7.2. п.п. 7.2.1.-7.2.2. - внеском сторони-2 є земельна ділянка площею 2816,2 кв. м. для розміщення будівельного майданчика під будівництво «ІНФОРМАЦІЯ_1»; доля сторни-2 складає 22,22% або 2060 кв. м. торгівельних приміщень в будівлі «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

п. 7.3. - при зміні внесків сторін вносяться відповідні зміни і доповнення в цей договір і уточнюються долі сторін у спільній діяльності;

п. 8.1. - грошові і майнові внески сторін, а також майно створене або набуте сторонами унаслідок спільної діяльності, складає їх спільну часткову власність;

п. 11.1. п.п. 11.1.1. - сторона-1 за даною угодою несе наступну відповідальність: в разі розірвання цього договору по вині Сторони-2, має право вимагати від сторони-2 компенсації за витрачені кошти на уже частину збудованої будівлі і сплати неустойки Стороні-1 в розмірі 100% вартості фактично збудованих нежилих приміщень у відповідності до проектної документації; несе відповідальність за якість виконаних робіт у відповідності до чинного законодавства; несе відповідальність за якість поставлених матеріалів у відповідності до чинних норм і програми робіт; несе відповідальність за усунення всіх недоліків, виявлених під час прийому об'єкту Державною комісією, в термін 10 днів з моменту їх виявлення; у разі несвоєчасного виконання умов договору, щодо передачі перших двох поверхів введеного в експлуатацію «ІНФОРМАЦІЯ_1» сторона-1 сплачує стороні-2 пеню в розмірі подвійної ставки НБУ;

п. 11.1. п.п. 11.1.2. - сторона-2 за даною угодою несе наступну відповідальність: несе відповідальність за ненадання права користування земельною ділянкою для облаштування будівельного майданчика під будівництво «ІНФОРМАЦІЯ_1» у вигляді сплати неустойки, яка відповідає величині нанесених збитків; несе відповідальність за ненадання гарантій при необхідності залучення банківського кредитування у вигляді сплати неустойки, яка відповідає величині нанесених збитків;

п. 11.3. - в будь-якому випадку за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, зокрема втрачену вигоду, в порядку передбаченому чинним законодавством України.

У розділі 15 договору сторони погодили його умови щодо терміну дії і припинення. Так, відповідно до пунктів 15.5., 15.6. договору, цей договір діє з моменту його підписання і до 10 червня 2009 року, не пізніше остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право на офісні приміщення. З моменту початку робіт, договір не може бути розірваний на вимогу однієї із сторін. Розірвати договір можна тільки за рішенням суду.

22.06.2006 року договір про спільну діяльність від 10.06.2006 року посвідчений нотаріусом другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрований у реєстрі за № 1100.

20.10.2006 року сторони договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року уклали доповнення № 1 до нього, згідно з яким внесли зміни до розділу 1 «Предмет договору» в пункти 1.1.1., 1.1.3., до розділів 3 пункт 3.1.5., 4 пункт 4.1.3., 7 пункти 7.1. та 7.2., а саме - змінили кількість поверхів з 9 до 10 і зменшили площу з 9270 кв. м. до 9100 кв. м. торгово-офісної споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1», змінили порядок оформлення завершення дії договору та розподілу нежилих приміщень між сторонами робіт, передбачили обов'язок сторін щодо самостійного оформлення права власності на свою частину нежилих приміщень «ІНФОРМАЦІЯ_1» та змінили розмір часток сторін у «Бізнес-центрі», визначивши їх за товариством з обмеженою відповідальністю «Прана» у розмірі 77,37% або 7040 кв. м. і за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 у розмірі 22,64% або 2060 кв. м (т. 1 а.с. 33-34).

Того ж дня - 20.10.2006 року доповнення №1 до договору від 10.06.2006 року було посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. і зареєстровано у реєстрі за № 2814.

13.06.2008 року сторони договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року уклали доповнення № 2 до нього, яким внесли зміни до п. 15.5. розділу 15 цього договору і виклали його в новій редакції: «Цей договір діє з моменту підписання і до 10 червня 2010 року, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право власності офісні приміщення» (т. 1 а.с. 35).

Того ж дня - 13.06.2008 р. доповнення № 2 до договору від 10.06.2006 р. було посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. і зареєстровано у реєстрі за № 3350.

Надання земельної ділянки площею 2815,2 кв. м. під будівництво «ІНФОРМАЦІЯ_1» сторони актом приймання-передачі не оформляли.

На виконання договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року позивачем за первісним позовом 24.05.2007 року укладено з ПВКП «Лоск» договір підряду № 5, на підставі якого були замовлені і виконані роботи по підготовці будівельного майданчика під будівництво, а саме проведено демонтаж будівель, які знаходилися на будівельному майданчику (т. 1, а.с. 57-68).

17.04.2008 року Інспекцією ДАБК у Черкаській області видано підприємцю ОСОБА_4 дозвіл № НОМЕР_1 (продовження дозволу № НОМЕР_2 від 15.11.2007 р.) на виконання будівельних робіт з будівництва добудови торгово-офісних приміщень до адмінбудівлі по АДРЕСА_1.

Із висновку судового експерта Тарана В.І. № 72/10 від 01.10.2010 року вбачається, що за заявою ОСОБА_4 проведено експертне будівельно-технічне дослідження, яким встановлено, що на будівельному майданчику по АДРЕСА_1 улаштовані пальові фундаменти із буро набивних паль. Частково улаштовані залізобетонні монолітні ростверки. Пальовий фундамент улаштований під запроектовану будівлю - добудову до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 69-72).

01.02.2009, 21.05.2009, 11.06.2009, 07.12.2009, 10.05.2010 року позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з письмовими претензіями щодо невиконання останнім своїх зобов'язань по договору про спільну діяльність у визначений договором строк, пропонував направити представника для проведення фіксування фактично виконаного будівництва 10-ти поверхової споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» та прийняття рішення стосовно подальшого використання побудованої частини фундаменту споруди (т. 1 а.с. 73-79).

Листом від 09.06.2010 р. вих. № 1/06 відповідач за первісним позовом надало позивачу за первісним позовом відповідь, за змістом якої повідомив, що ТОВ «Прана» на виконання умов договору здійснило та оплатило роботи з передпроектної розробки будівництва торгово-офісного приміщення, проектно-вишукувальні та будівельні роботи загальною вартістю близько 3000000 грн., з врахуванням витрат з узгодження проектної документації з відповідними установами та організаціями, за рахунок власних коштів. Незважаючи на тяжку фінансову та економічну кризу в державі ТОВ «Прана» не припинило виконання своїх обов'язків за договором, але за відсутності необхідних кредитних ресурсів, за рахунок яких згідно договору і планувалося здійснити будівництво «ІНФОРМАЦІЯ_1» термін закінчення будівництва об'єктивно повинен бути продовжений. Строк дії договору передбачено до 10.06.2010р., але враховуючи, що договором не передбачено обв'язку сторін закінчити будівництво саме до закінчення дії договору, пропонував внести зміни до договору та продовжити його дію на строк до 10.06.2012 року (т. 1 а.с. 80).

Листом від 22.06.2010 року № 1-22-06 позивач за первісним позовом СПДФО ОСОБА_4 відхилив пропозицію відповідача за первісним позовом ТОВ «Прана» про внесення змін до договору щодо продовження терміну дії договору, а листом від 12.08.2010 року № 12-08-2, у зв'язку зі сплином строку дії договору, заявив вимогу про проведення невідкладного демонтажу бетонного фундамента, зведеного відповідачем в процесі виконання договору, та повернення земельної ділянки позивачу (т. 1 а.с. 81-82, 84-87).

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 24.06.2014р. реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на нерухоме майно по АДРЕСА_1 відсутні (т. 2 а.с. 52).

Із повідомлення комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2014 р. № 40960 вбачається, що станом на 01.01.2013 р. комплекс по АДРЕСА_1 зареєстровано у Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації за державою, за товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник» і за ОСОБА_4. На земельній ділянці під цим комплексом зафіксовано незавершене будівництво літ АІІ , а саме будівництво добудови торгово-офісних приміщень (незавершене будівництво) до адмінбудівлі (т. 2 а.с. 53).

Відповідно до повідомлення Інспекції ДАБК у Черкаській області від 07.05.2014 року №01-09/948, станом на цей день будівельні роботи за адресою АДРЕСА_1 не проводяться, відомості про отримання ТОВ «Прана» у період з 4 кварталу 2010 року документів, що посвідчують право на проведення робіт за вказаною адресою, відсутні (т. 2 а.с. 38).

Припинення будівельних робіт по договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року і закінчення терміну дії цього договору визнали представники сторін в засіданні суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року у справі № 8/294, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 року, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року, прийнято нове рішення, яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ТОВ «Прана» про стягнення збитків, спричинених відповідачем не закінченням будівництва об'єкта у межах терміну дії договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року (з урахуванням його пролонгації), укладеного ними (т. 1 а.с. 244-253, т. 2 а.с. 25-31). При постановленні зазначених судових рішень суди апеляційної і касаційної інстанцій прийшли до висновку, що термін дії договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року (з урахуванням його пролонгації) сплив 10.06.2010 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.09.2015 року у справі № 925/1163/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року, повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Прана» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання спільної часткової власності на частку у незавершеному будівництві торгівельно-офісної споруди «ІНФОРМАЦІЯ_1» у вигляді частково влаштованого пальового фундаменту, частково влаштованих ротверків за адресою АДРЕСА_1 та стягнення 338267,61 грн. Право спільної часткової власності, вимога ТОВ «Прана» про визнання якого була предметом спору у справі № 925/1163/15, за твердженням позивача є результатом спільної діяльності сторін по договору про спільну діяльність від 10.06.2006 року (т. 3 а.с. 136-139, 141-151).

Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача за первісним позовом про визнання договору про спільну діяльність, укладеного сторонами 10.06.2006 року, припиненим з 11 червня 2010 року (з урахуванням його пролонгації), зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1», а також вимога позивача до відповідачів за зустрічним позовом про припинення права користування суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 2815,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і яке оформлене договором б/н оренди землі від 28.04.2006 року, укладеним між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 і Черкаською міською радою, зареєстрованим у Черкаській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України за № 040677500287. Вимоги та заперечення сторін по первісному і зустрічному позовах витікають із суті їх прав та обов'язків за договором про спільну діяльність від 10.06.2006 року.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань спільної діяльності і підряду, загальні положення про спільну діяльність, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 77 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), про підряд і будівельний підряд, як окремий вид зобов'язань, - параграфами 1, 3 глави 61, а також розділами IV, V та ст.ст. 317-323 ГК України, про зобов'язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 1130, частинами 1, 2 ст. 1131 ЦК України встановлено, що: за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі; умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1141 ЦК України, договір простого товариства припиняється, зокрема, у разі спливу строку договору простого товариства.

Як уже зазначалось вище, Вищий господарський суд України скеровуючи цю справу на новий розгляд до господарського суду Черкаської області у своїй постанові від 13.01.2015 року (т. 2 а.с. 216-220) дійшов висновку, що спірний договір про спільну діяльність від 10.06.2006 року з урахуванням доповнення № 2 від 13.06.2008 року до нього припинив дію 10 червня 2010 року внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Обставини закінчення 10.06.2010 року строку дії спірного договору були встановлені також рішеннями господарських судів у справі № 8/294, визнаються відповідачем за первісним позовом-позивачем за зустрічним, спір в цій частині відсутній.

Щодо іншої частини позовних вимог - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, то при повторному розгляді справи вирішення спору в цій частині позову Вищий господарський суд України рекомендував здійснювати з урахуванням приписів ч.2 ст. 1141 ЦК України та умов договору від 10.06.2006, які регулюють правові наслідки припинення договору, а також пов'язані з цим відповідні права та обов'язки сторін.

Частиною 2 ст. 1141 ЦК України визначено, що у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

Відповідно до п. 4.1., 7.2. п.п. 7.2.1., 8.1. спірного договору про спільну діяльність, надання права на використання земельної ділянки є зобов'язанням позивача за первісним позовом і його внеском у спільну діяльність, а створене внаслідок спільної діяльності майно складає їх спільну часткову власність. Розділами 11, 15 договору сторони погодили умови щодо своєї відповідальності, терміну дії договору і його припинення. Умови повернення речей, переданих учасниками договору у спільне користування, поділу майна, що є у спільній власності учасників, спільних прав вимоги, які виникли у них, договором не визначено.

Спори сторін щодо відшкодування збитків, спричинених порушенням умов договору, розподілу результатів спільної діяльності розглянуті судами з постановленням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 8/294, № 925/1163/15. Рішенням господарського суду у справі № 925/1163/15 відмовлено у визнанні права спільної часткової власності, на набуття якої позивач за зустрічним позовом покладався як на підставу позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 35, ч. 1 ст. 111 12 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З аналізу наведених норм матеріального права, умов договору та встановлених обставин справи суд вважає, що зазначені позивачами за первісним і зустрічним позовами підстави позовних вимог ними не обґрунтовані і не доведені належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачами за первісним і зустрічним позовами не доведені та необґрунтовані, тому в їх задоволенні відмовляє повністю.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати позивачів за первісним і зустрічним позовами - сплачений судовий покладається, відповідно, на них.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 28.10.2016 року.

Головуючий суддя В.М. Грачов

Судді Н.М. Спаських

О.В.Чевгуз