Рішення

від 25.10.2016 по справі 925/1088/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 925/1088/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2 за посадою (директор), у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» до Державного навчального закладу «Ватутінський професійний ліцей» про стягнення 73 429 грн. 22 коп.,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» звернувся з позовом до Державного навчального закладу «Ватутінський професійний ліцей» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 06/12923/БО-15 від 09.09.2015 року, 51 770 грн. 39 коп. основного боргу, 16 231 грн. 41 коп. пені, 4 100 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1 326 грн. 45 коп. 3% річних, що разом складає 73 429 грн. 22 коп. та відшкодування судових витрат.

В засіданні суду представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, у судовому засіданні позов визнав в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 51 770 грн. 39 коп., в задоволенні вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних просив суд відмовити з мотивів відсутності його вини в простроченні основного зобов'язання.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

09.09.2015 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут», як постачальником, газорозподільним підприємством - публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та відповідачем - Державним навчальним закладом «Ватутінський професійний ліцей», як споживачем, було укладено Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 06/12923/БО-15 (далі - Договір; а.с. 12-17), за умовами п. 1.1 якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 3.1 Договору сторони встановили, що обсяги постачання газу споживачеві наводяться у додатку № 3 до Договору.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.9 Договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписанням постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акту про фактичний обсяг спожитого газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно з п. 4.1 договору, розрахунки за реалізований газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

На момент укладення Договору ціна 1000 м. куб. природного газу з урахуванням послуг по його транспортуванню магістральними та розподільчими трубопроводами, вартості послуг з постачання, збору у вигляді цільової надбавки складає 7495,10 грн., крім того ПДВ 1499,02 грн. Разом 8994,12 грн. (п. 4.2 Договору).

Розрахунковий період за Договором становить один місяць (п.4.5 Договору).

Згідно п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, виходячи з додатку 3 до Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у передньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач провадить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2015 року та укладається на строк до 31.12.2015 року.

Договір вважається поновленим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1 Договору).

Додатком № 3 до Договору сторонами були погоджені обсяги постачання природного газу 2015 рік (а.с. 20).

На виконання умов Договору згідно підписаного сторонами Акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 року (а.с. 23) позивач передав, а відповідач прийняв природний газ протягом грудня місяця 2015 року в обсязі - 13 299 тис. м. куб. газу на суму 109 094 грн. 36 коп. (тариф за 1000 м. куб. - 8203,20 грн.)

Відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, за поставлений природній газ розраховувався частково, у зв'язку з чим, згідно розрахунку позивача, за ним утворилася заборгованість розмірі 51 770 грн. 39 коп.

Отже, спірними правовідносинами є вимоги сторін Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 06/12923/БО-15 від 09.09.2015 року, які витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності. Крім того, спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір основного боргу в розмірі 51 770 грн. 39 коп. позивачем підтверджено поданими доказами, поясненнями представника в засіданні суду, відповідачем визнано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати природного газу, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 16 231 грн. 41 коп. пені за період прострочення з 06.02.2016 року по 05.08.2016 року, 4 100 грн. 97 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2016 року по липень 2016 року, 1 326 грн. 45 коп. 3% річних за період прострочення з 06.02.2016 року по 01.09.2016 року.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Вимога позивача про стягнення пені, відповідає умовам п.п. 6.2.2 п 6.2 Договору, нормам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, однак, її розрахунок є арифметично невірним, у зв'язку з чим суд здійснив власний розрахунок, згідно з яким за вказаний період прострочення розмір пені становить 16 275 грн. 22 коп.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З аналізу даної норми вбачається, що господарський суд не має права з власної ініціативи виходити за межі заявлених позовних вимог.

Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 16 231 грн. 41 коп., то стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, відповідає нормі ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак, їх розрахунок є арифметично невірним, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким з відповідача підлягає до стягнення інфляційних втрат в розмірі 4 044 грн. 93 коп., 3% річних в розмірі 1215 грн. 33 коп., тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений природний газ, прострочив його оплату, тому позовні вимоги про стягнення основної суми боргу та пені судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково з зазначених вище підстав.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати пропорційно задоволених вимог, а саме 1374 грн. 86 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного навчального закладу «Ватутінський професійний ліцей», місцезнаходження: 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 1, код ЄДРПОУ: 02548676 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут», місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 39672471 - 51 770 грн. 39 коп. основного боргу, 16 231 грн. 41 коп. пені, 4 044 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 1215 грн. 33 коп. 3% річних та 1374 грн. 86 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 56 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 111 грн. 12 коп. 3 % річних - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 28.10.2016 року.

Суддя В.М. Грачов