Рішення

від 19.10.2016 по справі 925/1034/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа № 925/1034/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явився, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до приватного підприємства «Болід» про стягнення 26 368 грн. 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

30.08.2016 року позивач - Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» звернувся з позовом до приватного підприємства «Болід» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про постачання теплової енергії № 382 від 31.10.2004 року, 16 640 грн. 83 коп. основного боргу, 3 395 грн. 38 коп. пені, 5 491 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 840 грн. 34 коп. 3% річних, що разом складає 26 368 грн. 11 коп. та відшкодування судових витрат.

В засіданні суду представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, з урахуванням норм ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

31.10.2004 року між Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, як постачальником, та приватним підприємством «Болід», як споживачем, було укладено договір про постачання теплової енергії № 382 (далі - Договір; а.с. 7-10) за умовами п.1.1 якого постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року

Згідно з пунктом 6.2. договору розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Споживач зобов'язаний самостійно провести до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим перерахунок за фактично спожиті послуги і повідомити про це постачальника.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору за порушення строків виконання грошових зобов'язань передбачених п.6.2 Договору, споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктами 10.1 та 10. 2 договору №282 встановлено, що цей договір набуває чинності з 15.10.2004р. та діє до 15.04.2005р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов Договору позивач у період з квітня 2013 року по серпень 2016 року поставив відповідачу теплову енергію за встановленими тарифами на загальну суму 16 640 грн. 83 коп., що підтверджується розрахунком позивача стягуваної суми основного боргу (а.с.11).

Відповідач свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, поставлену теплову енергію не оплатив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість.

Отже, спірні правовідносини виникли із договору про постачання теплової енергії № 382 від 31.10.2004 року, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобов'язаннях сторін цього Договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності. Крім того, спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України В«Про теплопостачанняВ» від 2 червня 2005 року № 2633-IV.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність підстав і розмір спірної заборгованості за фактично спожиту теплову енергію за період з квітня 2013 року по серпень 2016 року в розмірі 16 640 грн. 83 коп., позивачем обґрунтовано належними і допустимими доказами, відповідачем - не заперечені і не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати теплової енергії, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 3 395 грн. 38 коп. пені на підставі п. 7.2.3 Договору, 5 491 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 840 грн. 34 коп. 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за фактичні періоди прострочення платежів.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає п. 7.2.3 Договору, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані на суми фактичного прострочення за відповідні періоди, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому вказані вимоги підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлену теплову енергію, прострочив оплату, тому позовні вимоги про стягнення 16 640 грн. 83 коп. основного боргу, 3 395 грн. 38 коп. пені, 5 491 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 840 грн. 34 коп. 3% річних визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Болід», місцезнаходження: 18021, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32033765 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 62, код ЄДРПОУ 02082522 - 16 640 грн. 83 коп. основного боргу, 3 395 грн. 38 коп. пені, 5 491 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 840 грн. 34 коп. 3% річних та 1 378 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 28.10.2016 року.

Суддя В.М. Грачов