Ухвала

від 06.10.2016 по справі 752/12984/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3024/2016 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратуру № 1 ОСОБА_9 та накладено арешт на грошові кошти, що були вилучені в ході обшуку автомобіля марки «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 , що в рамках кримінального провадження № 42016101010000112, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Слідчий суддя, врахувавши, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти, є доказами злочину та відповідають критеріям ст. 98 КПК України, задовільнив клопотання слідчого з огляду на наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження, втрати та запобігання можливості відчуження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Апелянт вказує що оскаржувана ухвала є незаконною, винесена з істотним порушенням кримінально процесуального закону, та є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що рішення слідчого судді не містить посилань на надані слідчим докази наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1 КК України, а також наявності достатніх правових підстав для накладення на таке майно арешту. Додає, що порушено його право на володіння та користування належним йому майном.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції прокурор не з`явилися, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що дає право суду апеляційної інстанції проводити розгляд апеляційної скарги у його відсутність, про що не заперечував і представник власника майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, в провадженні СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42016101010000112 від 10.05.2016 р., з правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами КП «Жилбудсервіс», Кремінської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, ПАТ «Укртрансгаз», філії «УМГ «Черкаситрансгаз», Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» у змові з організаторами «Конвертаційного центу» запроваджено схему заволодіння коштами державних підприємств шляхом їх перерахування на рахунки переможця конкурсних торгів ТОВ «Луганськпроект» (код ЄДРПОУ 35555217), ТОВ «УТГ Констракшн» (код ЄДРПОУ 37012713) ПП «Мотоінтрейд» ( код ЄДРПОУ 22822205) ТОВ «Консалекс оіл Україна» (код ЄДРПОУ 38129062) та подальшого переведення в готівку з використанням фінансових інструментів. Частина вказаних коштів на підставі удаваних угод скерована на рахунки низки суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності.

В той же час, згідно з даними ДФС України ряд товариств не знаходячись за своїми адресами реєстрації, не здійснюють діяльність, зазначену в установлених документах., при цьому за короткий термін іх існування здійснено занадто великий обсяг фінансових операцій, що свідчать про створення підприємств з метою фіктивності. У подальшому готівка знімається через каси ПАТ «ПриватБанк». При цьому, загальний обсяг фінансових операцій проведених використанням реквізитів підприємств з ознаками фіктивності за 2015-2016 роки становить 600 млн.грн.

18 серпня 2016 р. слідчий Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що були вилучені 07 липня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, в ході обшуку автомобіля марки «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить оператору системи «клієнт-банк» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що кошти здобуті злочинним шляхом в результаті вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

19 серпня 2016 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого про накладення арешт на грошові кошти було задоволено з посиланням на ч. 1 ст. 170 КПК України, як на підставу для накладення арешту.

Разом з тим, виходячи з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про необхідність арештувати вилучені грошові кошти

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадку, передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК Вкраїни, а саме, у разі тимчасово вилученого майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що вказане майно було вилучене 07 серпня 2016 року, з клопотанням слідчий звернувся до районного суду 18 серпня 2016 року, тобто поза межами процесуального строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України. При цьому в клопотанні не ставилося питання про поновлення строку на звернення до суду та на зазначено поважні причини пропуску такого строку.

Крім того, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.

Таким чином, як вважає колегія суддів, розгляд клопотання слідчого було проведено з порушенням права власника майна на захист.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратуру № 1 ОСОБА_9 та накладено арешт на майно - грошові кошти, що були вилучені в ході обшуку автомобіля марки «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 :

- 400 купюр номіналом по 200 грн.;

- 200 купюр номіналом по 50 грн.;

- 600 купюр номіналом по 100 грн.;

- 600 купюр номіналом по 500 грн. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратуру № 1 ОСОБА_9 про накладення арешту на майно - грошові кошти що були вилучені в ході обшуку автомобіля марки «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 :

- 400 купюр номіналом по 200 грн.;

- 200 купюр номіналом по 50 грн.;

- 600 купюр номіналом по 100 грн.;

- 600 купюр номіналом по 500 грн. відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3