Постанова

від 12.10.2016 по справі 808/2396/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року 09:45Справа № 808/2396/16 м.Запоріжжя ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю В«Недекс-УкраїнаВ» до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Недекс-УкраїнаВ» (далі іменується - позивач) звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) із позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2016/000011/2 від 09.02.2016, видане ОСОБА_1 митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00015 від 09.02.2016 ОСОБА_1 митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати лист ОСОБА_1 митниці ДФС від 03.03.2016 за вих. №300/11/08-70-65.

В обґрунтування позову посилається на те, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України за ціною договору. Вказує, що, незважаючи на додатково надані документи та відповідні пояснення, митний орган неправомірно прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним (шостим) методом. З огляду на викладене, вважає протиправними рішення №112030000/2016/000011/2 від 09.02.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2016/00015 від 09.02.2016.

Позивач у судове засідання 04.10.2016 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання від 12.10.2016 вх. № 29210 про розгляд справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_2 Матеріали справи містять письмові заперечення від 19.09.2016 вих. №1899/92/08-70-10, в яких, зокрема, зазначено, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи надані до митного контролю та митного оформлення не містять всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару (відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості) та містять розбіжності. У зв'язку з цим, декларанту було запропоновано подати додатково виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару або сировини, також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.б ст. 53 МКУ. Враховуючи той факт, що декларантом ТОВ «Недекс-Україна» надано неповні відомості щодо митної вартості товару, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст. 54 МКУ та не були надані додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, органом доходів і зборів здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в органі доходів і зборів та було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 09.02.2016 №112030000/2016/000011/2 із застосуванням резервного методу у відповідності з вимогами статті 64 МКУ. З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги частини першої статті 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ В«Недекс-УкраїнаВ» (код ЄДРПОУ 32942080) зареєстровано як юридична особа 05.04.2004 Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 №026528.

27.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Недекс- Україна» та Shivtek Industries Pvt.Ltd (Індія), укладено контракт №027/SIPL/2015-16, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця хлорований парафін марки «ШИВАХЛОР 710 (СП) у кількості 21,760 тон за ціною 585 $ США/тона. Умови поставки: СІF ОСОБА_2, Україна.

09.02.2016 для здійснення митного оформлення товару, позивачем до ОСОБА_1 митниці ДФС було подано митну декларацію №112030000/2016/001616, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару відповідно до контракту у розмірі 329 408,91 грн. або 12 729,60 USD за курсом валюти 25,877397 (тобто 0,585 доларів США за кг товару) та поставленого за зазначеним контрактом та відповідно до інвойсу від 10.12.2015 № 050/SIPL/2015-16.

Разом з МД позивачем були надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.11.2015 №027/SIPL/2015-16; інвойс від 10.12.2015 № 050/SIPL/2015-16; платіжні документи, що підтверджують митну вартість товару (платіжне доручення 1 від 30.12.2015 та платіжне доручення 2 від 06.01.2016) на загальну вартість 12 729,60 USD та з посиланням на вищезазначений контракт від 27.11.2015 №027/SIPL/2015-16 та інвойс від 10.12.2015 № 050/SIPL/2015-16; інші платіжні та бухгалтерські документи: комерційну пропозицію б/н від 01.12.2015; лист технічних даних від 10.12.2015; розрахунок ціни (калькуляцію) від 24.12.2015; транспортні (перевізні документи), а саме міжнародну накладну СМR від 06.02.2016 №0029.

Оскільки згідно контракту умови поставки СІF ОСОБА_2 (відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 вартість страхування та фрахту внесена до ціни товару (див. калькуляцію вартості від 24.12.2015 до інвойсу від 10.12.2015 № 050/SIPL/2015-16).

Також разом з ВМД позивачем було подано сертифікат аналізу б/н від 10.12.2016; пакувальний лист б/н від 10.12.2015; документи, що підтверджують проходження екологічного та радіологічного контролю №2761 від 18.12.2015; сертифікат про походження товару №1325965 від 22.12.2015; листування: лист від перевізника №05/02/16-3 від 05.02.2016, лист №11/125 від 13.01.2016, лист уточнення від 04.01.2016, лист щодо складу від 10.12.2015, паспорт безпеки від 10.12.2015; копію митної декларації країни відправлення від 11.12.2015 №4653703.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, ОСОБА_1 митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару містять розбіжності та неточності:

- в надісланій сканованій копії СМR№ 0029 від 06.02.2016, який по суті є документом, що підтверджує укладення договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару.

- в надісланій сканованій копії коносаменту від 18.12.2015 №MSCUIE 651998 зазначено «FREIGHT AS ARRANGED» проте будь-які документи, що підтверджують факт оплати відсутні на момент митного оформлення.

- в надісланій сканованій копії калькуляції від 24.12.2015 №б/н відсутні вартісні складові товару відповідно до яких була розрахована калькуляція, що не дозволяє співставити витрати, що були понесені при виконанні аналогічних технологічних операцій по виготовленню товару.

- в надісланій сканованій копії МД країни відправлення №4653703 від 11.12.2015, умови поставки FОВ в документах наданих до митного оформлення СІF ОСОБА_2, що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості товарів шляхом співставлення числових значень.

Тому, 09 лютого 2016 року відповідно до статті 53 Митного кодексу України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Дана вимога передбачала подання декларантом наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість товару або сировини.

09.02.2016 ТОВ В«Недекс-УкраїнаВ» направило до ОСОБА_1 митниці лист №46/15, з поясненнями щодо розбіжностей, виявлених під час оформлення МД № 112030000/2016/001647 від 09.02.2016.

Також, 09 лютого 2016 року позивач, ознайомившись із письмовою вимогою, зробив на ній відмітку про те, що додаткових документів на цей час надати не має можливості.

09 лютого 2016 року митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112030000/2016/000011/2, відповідно до графи 31 якого відповідач визначив митну вартість товару, заявленого позивачем до митного оформлення, за резервним шостим методом.

Також, 09 лютого 2016 року в оформлені МД № №112030000/2016/001616 від 09 лютого 2016 року було відмовлено, про що оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2016/00015.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

09 лютого 2016 року на підставі рішення митниці декларант оформив нову ВМД №112030000/2016/001647, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, про що зазначено в графі 47 ВМД.

Крім того, позивач звернувся до ОСОБА_1 митниці ДФС з заявою від 25.02.2016 №49/1 щодо скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2016/000011/2 від 09.02.2016 та повернення наданої фінансової гарантії у сумі 43 921,19 грн. До заяви додатково був наданий морський страховий сертифікат №360800/21/15/НОМЕР_1 від 23.12.2015.

03.03.2016 за вих. № 300/11/08-70-65 на адресу позивача ОСОБА_1 митницею ДФС було направлено лист - відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданих додаткових документів, посилаючись на неякісно відскановану копію наданого морського страхового сертифікату та ненадання документів для підтвердження заявленої митної вартості у повному обсязі на вимогу митного органу.

Не погодившись із відмовою митниці у визнанні заявленої митної вартості, викладеною у листі від 03.03.2016 за вих. № 300/11/08-70-65, а також рішенням ОСОБА_1 митниці ДФС та карткою відмови у митному оформлені товару за ціною угоди, ТОВ В«Недекс-УкраїнаВ» оскаржило їх до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI В«Про внесення змін до Закону України В«Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедурВ» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару №112030000/2016/001616 від 09.02.2016 були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, ОСОБА_1 митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності.

Зокрема, в надісланій сканованій копії СМR№ 0029 від 06.02.2016 відсутні умови поставки товару.

Щодо вказаної розбіжності позивач зазначає, що умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) прямо визначено умови поставки товару СІF ОСОБА_2 та не передбачено зміну умов поставки в процесі переміщення товару та не передбачено зазначення умов поставки в СМR.

Крім того, відповідач посилається на таку розбіжність як: в надісланій сканованій копії коносаменту від 18.12.2015 №MSCUIE 651998 зазначено «FREIGHT AS ARRANGED» проте будь-які документи, що підтверджують факт оплати відсутні на момент митного оформлення.

Суд звертає увагу відповідача, що у даній копії коносаменту зазначено «FREIGHT AS ARRANGED», що означає фрахт «згідно договору (домовленості). Натомість самі умови поставки СІF ОСОБА_2, зазначені у контракті та згідно міжнародних правил Інкотермс 2010 тлумачаться як страхування та фрахт включено до ціни товару.

Також, ОСОБА_1 митниця ДФС вказує, що в надісланій сканованій копії калькуляції від 24.12.2015 №б/н відсутні вартісні складові товару відповідно до яких була розрахована калькуляція, що не дозволяє співставити витрати, що були понесені при виконанні аналогічних технологічних операцій по виготовленню товару

Для усунення розбіжностей, позивач витребував у відправника інформацію щодо роз'яснення калькуляції. У відповідь на що Shivtek Industries Pvt.Ltd надав лист-роз'яснення, якому відправник вказує, що в калькуляції датованій 24.12.2015 для 21,760 тонн ШИВАХЛОР 710 (СП) позиція «Вартість сировини - 10 524,21 доларів США» включає цінову складову всієї сировини, зазначеної у листі про компоненти (Парафін, Хлорін, Епоксидна смола).

Щодо посилання відповідача на те, що в надісланій сканованій копії МД країни відправлення №4653703 від 11.12.2015, умови поставки FОВ в документах наданих до митного оформлення СІF ОСОБА_2, що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості товарів шляхом співставлення числових значень, позивач пояснив наступне.

У копії МД країни відправлення №4653703 від 11.12.2015 в розділі «Деталі інвойса» зазначено фактурну вартість 12 729,60 доларів США, вартість товару з завантаженням на борт з посиланням на інвойс від 10.12.2015 №050/ 8ІРІУ2015-16, вид контракту «СІF». Крім цього у МД країни відправлення прямо зазначено митну вартість товару з розрахунку на 585,000 за 1 тону (тобто 0,585 доларів за кг), як і заявив Позивач у МД №112030000/2016/001616 від 09.02.2016, в оформленні якої отримав відмову ОСОБА_1 митниці ДФС. Саме експортна митна декларація країни відправлення є прямим доказом того, що заявлена Позивачем митна вартість дійсна та не занижена, як вважає ОСОБА_1 митниця ДФС.

Крім того, суд зауважує, що декларація країни відправлення не є обов'язковим документом для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст.. 53 Митного кодексу України, а отже виявлені у ньому розбіжності не можуть бути достатньою підставою для коригування митної вартості товару.

Також, для підтвердження числових значень митної вартості товару, задекларованої за основним методом позивачем надано висновкок ОСОБА_1 торгово-промислової палати № ОИ-545 від 08.07.2016, в якому міститься інформація про те, що згідно статистики Міжнародного торгового центру ЮНКАД/СОТ середній рівень цін на хлорований парафін марки Шивахлор 710 (СП) за період з жовтня по грудень 2015 р. склав 520,00 USD. Таким чином з урахуванням кон'юнктури ринку, умов Контракту №027/SIPL/2015/16 від 27.11.2015, характеристик товару, країни походження, контрактна ціна на хлорований парафін марки Шивахлор 710 (СП), країни походження Індія, на умовах поставки концентрат хромової руди на умовах СІF ОСОБА_2, Україна, перевищує середній рівень цін, який склався при експорті подібної (аналогічної) продукції із країни походження за вказаний період.

Відповідачем у письмових запереченнях, відповідно до статті 71 КАС України, не доведено наявність обставин, визначених частиною третьою статті 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування ОСОБА_1 митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із декларацією митної вартості були подані всі передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які давали змогу ОСОБА_1 митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Натомість суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Враховуючи таке, суд приходить до висновку про протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД №112030000/2015/001647 від 09.02.2016.

Частина друга статті 64 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини першої статті 33 Митного кодексу України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митного кодексу України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості ОСОБА_1 митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2016/000011/2 від 09.02.2016 і картка відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00015 від 09.02.2016, а відтак позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування вказаних рішень підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати лист ОСОБА_1 митниці ДФС від 03.03.2016 за вих. 300/11/08-70-65, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи те, що лист податкового органу не є рішенням суб'єкту владних повноважень в контексті положень КАС України, не породжує правових наслідків для позивача та не порушує його права, носить суто інформаційний характер, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування листа ОСОБА_1 митниці ДФС від 03.03.2016 за вих. 300/11/08-70-65.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Недекс-УкраїнаВ» до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2016/000011/2 від 09.02.2016, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00015 від 09.02.2016.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Недекс-УкраїнаВ» (код ЄДРПОУ 32942080) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39477764)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя М.С. Лазаренко