Рішення
від 26.10.2016 по справі 910/11141/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016Справа №910/11141/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпол"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Репол"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптоком"

про стягнення 494 108,43 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Оксененко К.П., за довіреністю № б/н від 19.08.2016

Від відповідача: Данайканич О.С. за довіреністю № 1 д від 01.06.2016

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Репол" про стягнення 494 108, 43 грн., у тому числі 472 878, 00 грн. основного боргу, 5 999, 80 грн. пені, 14 775, 63 грн. 90 % річних та 455, 00 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 13/04/16 від 13.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/11141/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.07.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Позивач уповноважених представників до судового засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Через відділ діловодства суду 26.07.2016 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв'язку з неможливістю виконати вимоги ухвали суду від 17.06.2016.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.07.2016 заперечень проти клопотання позивача не навів та надав клопотання про продовження строку розгляду спору, для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Розглянувши клопотання позивача про залишення позову без розгляду, суд його відхиляє, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено такої підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 відкладено розгляд справи до 22.08.2016, у зв'язку з неявкою представника позивача у призначене судове засідання та не виконанням позивачем вимог ухвали суду.

Відповідач уповноважених представників до судового засідання 22.08.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Через відділ діловодства суду 19.08.2016 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з виїздом представника у термінове відрядження, пов'язане з АТО.

Розглянувши дане клопотання відповідача, суд його відхилив.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2016 надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні та документи для долучення документів до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 відкладено розгляд справи до 07.09.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та для дослідження доказів у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.2016 просив відкласти розгляд справи, для надання йому можливості представити суду додаткові докази у справі, у зв'язку з чим подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Суд, розглянувши дане клопотання, задовольнив його з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, та керуючись ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву у судовому засіданні до 14.09.2016.

У судовому засіданні 14.09.2016 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та витребування у позивача додаткових доказів, зокрема оригіналу договору поставки № 13/04/16 від 13.04.2016 та оригіналу товаротранспортної накладної, за якою було здійснено поставку товару на користь ТОВ "Репол" за видатковою накладною № 48 від 23.05.2016 року на суму 192 000,00 грн.

Представник позивача заперечив проти задоволення даних клопотань.

Розглянувши клопотання про призначення експертизи, суд не знайшов підстав для його задоволення, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення коштів, а не визнання недійсним договору, також розглянувши клопотання про витребування доказів, суд його відхиляє, оскільки відповідачем у судовому засіданні повідомлено, що товаротранспортної накладної, яку він просить витребувати не існує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптоком", оскільки з пояснень відповідача випливає, шо товар на суму 192 000,00 грн. взято на зберігання на користь ТОВ "Оптоком".

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптоком".

Разом з тим, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом розглянуто та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 відкладено розгляд справи до 05.10.2016, зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи.

Через відділ діловодства суду 04.10.2016 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням представника на лікарняному та для надання можливості представити суду додаткові докази у справі, разом з тим, 04.10.2016 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Позивач та третя особа уповноважених представників до судового засідання 05.10.2016 не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 05.10.2016 представник відповідача заперечень проти клопотань позивача та третьої особи не навів та подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання сторін та третьої особи, суд їх задовольняє з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 05.10.2016 відкладено розгляд справи до 26.10.2016, у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи у судове засідання та не виконанням третьою особою вимог ухвали суду.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2016 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у свдовому засіданні 26.10.2016 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив протии позову, з підстав, які наведені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа уповноважених представників не направила, про судове засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, вимог ухвали суду не виконала.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника третьої особи.

У судовому засіданні 26.10.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпол» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Репол» (далі - покупець, відповідач) було укладено договір №13/04/16 від 13.04.2016 (далі - договір) на постачання полімерів (товар).

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити полімери (далі - товар).

Згідно з п. 1.2. договору, товар поставляється партіями. Найменування, кількість, ціна за одиницю виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами у видатковій накладній, або в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, датою поставки партії товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.3.1. договору, ціна одиниці товару та вартість парії товару визначається у відповідному рахунок-фактура, який складається постачальником на кожну партію товару, та направляється покупцю для оплати.

Пунктом 3.2. договору, загальна вартість товару за цим договором дорівнює сумі вартості всіх партій товару, поставлених постачальником покупцю за цим договором.

Відповідно до п.3.3. договору, оплата товару здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивач зазначив, що 11.05.2016 було здійснено поставку на суму 192 000,00 грн., яку було оплачено відповідачем частково, лише на суму 75 000,00 грн.

18.05.2016 було здійснено ще дві поставки на загальну суму 163 878,00 грн. відповідач за вказаний період за отриманий товар взагалі не розплатився.

Також 23.05.2016 було здійснено поставку товару на суму 192 000,00 грн., яку відповідач не оплатив.

Таким чином, станом на 06.06.2016 у відповідача наявна заборгованість по договору поставки від 13.04.2016 у сумі 472 878,00 грн.

Згідно до п. 4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору (порушення зобов'язань) сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором та чинним законодавством України. У випадку порушення цього договору будь-якою із сторін, інша сторона має право застосувати до винної сторони штрафні санкцій, передбачені ч. 1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4.2. договору, за порушення строків оплати товару, встановлених п.3.3. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від неоплаченої в строк суми з урахуванням п. 3.4. цього договору, за кожен календарний день прострочення, а також 90% процентів річних від простроченої суми згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.3. договору, за порушення строків оплати товару, встановлених у п. 3.3. цього договору, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 40 % річних від неоплаченої суми в строк суми з урахуванням п.3.4. цього договору, за кожен календарний день прострочення.

Представник позивача пояснив суду, що оскільки відповідач так і не виконав зобов'язання за договором та не оплатив встановлений строк поставлений товар, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпол" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Репол» про стягнення 494 108, 43 грн., у тому числі 472 878, 00 грн. основного боргу, 5 999, 80 грн. пені, 14 775, 63 грн. 90 % річних та 455, 00 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 13/04/16 від 13.04.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи, відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання за договором та не оплатив поставлену продукцію на суму 49 968,00 грн. відповідно до видаткової накладної № ХМ001003 від 13.12.2013.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними № 33 від 21.04.2016, № 39 від 10.05.2016, №40 від 11.05.2016, №42 від 18.05.2016, №45 від 15.05.2016, №48 від 23.05.2016 на загальну суму 852 774,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції за договором поставки №13/04/16 від 13.04.2016 не виконав належним чином, сплатив позивачу 379 896,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що товар ним було отримано за усною домовленістю з позивачем для передачі ТОВ "Оптоком", тому він не зобов'язаний за нього розраховуватися.

Проте в ході судового розгляду дані обставини свого підтвердження не знайшли.

Також відповідач стверджував, що договір 13/04/16 від 13.04.2016 ним не підписано, протее позивач надав суду оригінал договору з підписом директора відповідача на кожній сторінці.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 472 878,00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕПОЛ» про стягнення 472 878,00 грн. основного боргу. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідно до договору поставки № 13/04/16 від 13.04.2016, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПОЛ» також просить суд стягнути з відповідача 5999,80 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 13/04/16 від 13.04.2016

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. договору, за порушення строків оплати товару, встановлених п.3.3. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від неоплаченої в строк суми з урахуванням п. 3.4. цього договору, за кожен календарний день прострочення, а також 90% процентів річних від простроченої суми згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, доданий до позовної заяви, судом встановлено, що даний розрахунок містить арифметичні помилки, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок даної вимоги.

Таким чином, за розрахунком суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 4472,58 грн. пені за період з 18.05.2016 по 06.06.2016, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 13/04/16 від 13.04.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПОЛ" просить суд також стягнути з відповідача 14 775,63 грн. 90% річних від простроченої суми, 455,00 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 13/04/16 від 13.04.2016.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до п. 4.3. договору, за порушення строків оплати товару, встановлених у п.3.3. цього договору, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 90% річних від неоплаченої в строк суми з урахуванням п.3.4. цього договору, за кожен календарний день прострочення.

Судом було перевірено розрахунки позивача та виявлено помилки у розрахунку позивача в частині 90% річних стосовно періоду.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 23.05.2016, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком суду, підлягають стягненню 14769,76 грн. 90% річних за період з 11.05.2016 по 23.05.2016. При цьому у позовних вимогах стягнення 3% річних суд відмовляє, оскільки ця відповідальність вже застосовувалась вимозі стягнення 90 % річних, тоді як подвійна відповідальність не застосовується.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПОЛ" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Репол" (02081, м. Київ, вул. Урлівсьтка, 23 в-70, код ЄДРПОУ 39778648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпол" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд 19/5, код ЄДРПОУ 39882415) 472 878 (чотириста сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 4 472 (чотири тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 58 коп. пені, 14 775 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят п'ят) грн. 63 коп. 90% річних та 7 411 (сім тисяч чотириста одинадцять) грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 01.11.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина

Дата ухвалення рішення26.10.2016
Оприлюднено08.11.2016
Номер документу62454585
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 494 108,43 грн

Судовий реєстр по справі —910/11141/16

Ухвала від 17.11.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Рішення від 26.10.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 05.10.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 14.09.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 22.08.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 27.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 17.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні