Рішення

від 01.11.2016 по справі 910/18673/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016Справа №910/18673/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Українського державного науково-дослідного

та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація»

до приватного підприємства «АЛЬФА ГРУПП»

про стягнення заборгованості в розмірі 59 375,31 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Татарченко В.Г. (довіреність б/н від 24.06.2016);

від відповідача: не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

12.10.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» (далі - позивач) до приватного підприємства «АЛЬФА ГРУПП» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 59 375,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 05.11.2014 між ним та відповідачем був укладений договір № 11/14 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався виконати науково-дослідні роботи, а відповідач зобов'язувався вказані роботи прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач науково-дослідні роботи виконав, проте відповідач, у порушення умов договору, виконані позивачем роботи не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 37 329,40 грн основного боргу, інфляційну складову боргу в розмірі 20 074,72 грн та три проценти річних в сумі 1 971,19 грн.

Провадження у справі № 910/18673/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 та призначено її розгляд на 01.11.2016.

01.11.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Подав документи, витребувані ухвалою суду від 13.10.2016, для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.10.2016 не виконав.

Ухвала у даній справі надсилалась, зокрема й відповідачу на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (рекомендованих з повідомленням) № 28 від 17.10.2016, долученим до матеріалів справи. А з витягу з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», також долученого до матеріалів справи, вбачається що поштове відправлення з ідентифікатором № 0103039307638 не було вручене відповідачу під час доставки 22.10.2016 .

Однак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням роз'яснень, наведених у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та відзиву на позов не подав, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа була розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.11.2014 між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» (далі - позивач або виконавець) та приватним підприємством «АЛЬФА ГРУПП» (далі - відповідач або замовник) був укладений договір № 11/14 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язувався виконати обстеження Будинку офіцерів Збройних Сил України по вул. Грушевського, 30/1 в Печерському районі м. Києва відповідно до завдання на виконання науково-дослідних робіт (додаток № 1) (далі - роботи), а відповідач зобов'язувався вказані роботи прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за виконання роботи зазначеної в п. 1 цього договору замовник сплачує виконавцю 31 107,83 грн, крім того ПДВ 20% - 6 221,57 грн, разом 37 329,40 грн, згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 2).

Позивач виконав, а відповідач прийняв виконання робіт загальною вартістю 37 329,40 грн, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 65/ТВ від 20.11.2014 та № 71/АВ від 30.12.2014, копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, в порушення умов договору, відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 37 329,40 грн основного боргу, інфляційну складову боргу в розмірі 20 074,72 грн та три проценти річних в сумі 1 971,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 37 329,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 20 074,72 грн та три проценти річних в сумі 1 971,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи проводиться згідно актів здачі-приймання виконавчих робіт протягом 10 календарних днів з моменту їх підписання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних за період з 01.12.2014 по 16.09.2016 за актом № 65/ТВ від 20.11.2014 та за період з 10.01.2015 по 16.09.2016 за актом № 71/АВ від 30.12.2014, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він виконаний арифметично вірно, з дотримання вимог чинного законодавства та умов договору. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 1 971,19 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши розрахунок інфляційної складової боргу за період з грудня 2014 по травень 2016 за актом № 65/ТВ від 20.11.2014 та за період з січня 2015 по травень 2016 за актом № 71/АВ від 30.12.2014, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він виконаний арифметично вірно, з дотримання вимог чинного законодавства та умов договору. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в розмірі 20 074,72 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені судом повністю, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «АЛЬФА ГРУПП» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, кв. 8; ідентифікаційний код 34192049) на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» (04070, м. Київ, Контрактова площа, буд. 4; ідентифікаційний код 05482989) 37 329,40 грн (тридцять сім тисяч триста двадцять дев'ять грн 40 коп.) основного боргу; інфляційну складову боргу в розмірі 20 074,72 грн (двадцять тисяч сімдесят чотири грн 72 коп.); три проценти річних в сумі 1 971,19 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят одна грн 19 коп.); 1 378,00 грн (одну тисячу триста сімдесят вісім грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 листопада 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань