Рішення

від 01.11.2016 по справі 917/802/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 р. Справа № 917/802/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют" (проспект ОСОБА_1 (колишній - проспект 50-річчя Жовтня), буд. 144, м. Кременчук, Полтавська область, Україна, 39627)

до Приватного підприємця Нургельдиєва Доврана Язгелдиєвича (АДРЕСА_1, Туркменистан, 744000)

про стягнення 64708,27 доларів США (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 113720,54 доларів США, у тому числі 94767,12 доларів США основного боргу за товар, поставлений згідно контракту № 7 від 04.09.2015р., 18953,42 доларів США штрафу.

Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій прохає стягнути з відповідача 64708,27 доларів США , у тому числі 45754,85 доларів США основного боргу за товар, поставлений згідно контракту № 7 від 04.09.2015р., 18953,42 доларів США штрафу (а.с.71-72).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Суд за ухвалою від 14.07.2016р. прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог(а.с.92-93). Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог про стягнення 64708,27 доларів США, з них: 45754,85 дол. США основного боргу та 18953,42 дол. США штрафу.

Ухвала господарського суду Полтавської області від 14.07.2016р. про відкладення розгляду справи № 917/802/16 на 01.11.2016р. вручена відповідачу 05.09.2016р., про що свідчить підтвердження про вручення документа Арбітражного суду Туркменістану (а.с. 105). Тобто, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав в судове засідання не з'явився.

Таким чином, згідно статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.11.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

04.09.2015р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют" (постачальник за контрактом) та приватний підприємець Нургельдиєв Довран Язгельдиєвич (дистриб'ютор за контрактом) уклали між собою контракт № 7 на поставку продукції (далі - Контракт, копія Конракту - а.с. 12-19).

Згідно з п. 1.1 Контракту постачальник (позивач) зобов'язується передати, а дистриб'ютор (відповідач) прийняти, оплатити та здійснити реалізацію продукції на умовах та в строки передбачені даним Контрактом.

Ціни, асортимент і кількість продукції, яка передається, вказується в додатках, інвойсах, які являються невід'ємними частинами даного Контракту. Перехід права власності і ризиків випадкового знищення чи пошкодження товару відбувається в момент прийому-передачі продукції від постачальника дистриб'ютору, який оформляється в порядку визначеному правилами міжнародних перевезень вантажів ІНКОТЕРМС 2010, на умовах відповідно до додатку-специфікації (пункти 1.2, 1.3. Контракту).

Відповідно до п. 10.5. Контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 21.09.2015р. (копія додаткової угоди - а.с. 22) у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, всі розбіжності, які випливають з або в зв'язку з даним Контрактом, підлягають вирішенню в господарському суді Полтавської області.

Згідно ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Отже, дана справа підвідомча господарському суду Полтавської області.

Позивач у позові вказує, що на виконання вимог Контракту він відвантажив відповідачу продукцію 27.01.2016р. на суму 50386,19 доларів США. та 25.02.2016р. на суму 45754,85 доларів США, всього на загальну суму 96141,04 дол. США. На підтвердження вказаних поставок позивачем надано копії дублікатів накладних № 43949676 (а.с. 26) і № 44227387 (а.с. 37), копії митних декларацій від 27.01.2016р. № 1845 (а.с. 23-25) і від 25.02.2016р. № 2558 (а.с. 33-35), копії відвантажувальних специфікацій № 4 від 27.01.2016р. (а.с. 28) і № 9 від 24.02.2016р. (а.с. 38), а також копії рахунків-фактур № 114 від 22.12.2015р. (а.с. 27) і № 5 від 16.02.2016р. (а.с. 36).

Згідно пункту п. 2.7. Контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 04.09.2015р. (копія додаткової угоди № 1 - а.с. 20-21) дистриб'ютор зобов'язується здійснювати розрахунки з постачальником за поставлену продукцію на умовах відстрочки платежу - протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження продукції в розмірі 100% суми Інвойсу. Моментом відвантаження вважати дату оформлення митної декларації.

Таким чином, згідно умов Контракту відповідач повинен був розрахуватися за товар поставлений 27.01.2016р. на суму 50386,19 дол. США - до 17 лютого 2016 року, а за товар поставлений 25.02.2016р. на суму 45754,85 дол. США - до 17 березня 2016 року.

Відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар.

В позовній заяві позивач вказує, що в зв'язку з тим, що за попередніми поставками згідно Контракту № 7 від 04.09.2015р. відповідачем була здійснена переплата в сумі 1373,92 дол. США, то дана сума була включена в рахунок погашення заборгованості по поставці продукції від 27.01.2016р., що підтверджується наданою позивачем копією акту звірки (а.с. 49).

Таким чином, на момент подання позову до суду загальна заборгованість відповідача по Контракту по поставках від 27.01.2016р. та від 25.02.2016р. була 94767,12 дол. США.

В заяві про зменшення позовних вимог вих. № 395 від 13.07.2016р. позивач повідомив про здійснення відповідачем часткової оплати отриманої ним продукції 31.05.2016р. на суму 20000,00 дол. США і 16.06.2016р. на суму 29012,27 дол. США., що підтверджується наданими позивачем меморіальними ордерами № 4723 від 31.05.2016р. і № 3997 від 16.06.2016р. (а.с. 74, 76).

Позивач просить стягнути з боржника залишок заборгованості по поставках від 27.01.2016р. та від 25.02.2016р. в розмірі 45754,85 дол. США.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення основного боргу обґрунтована, підтверджена належними доказами та не заперечується відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 18953,42 дол. США.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно умов п. 8.6. Контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 04.09.2015р. у випадку прострочення розрахунків за продукцію дистриб'ютор виплачує постачальнику збитки в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від суми відвантаженої, але неоплаченої в строк продукції, інфляційні і 50 % річних, а у випадку затримки оплати більше ніж на 10 робочих днів з моменту закінчення строку, вказаного в п. 2.7., дистриб'ютор виплачує штраф у розмірі 20 % від неоплаченої по контракту суми поставки.

Як зазначалося вище, згідно умов п. 2.7. Контракту відповідач повинен був розрахуватися за товар поставлений 27.01.2016р. на суму 49012,27 дол. США (сума із врахуванням попередньої переплати) - до 17 лютого 2016 року, а за товар поставлений 25.02.2016р. на суму 45754,85 дол. США - до 17 березня 2016 року. Відповідач у встановлені контрактом строки за поставлену продукцію не розрахувався, затримка оплати тривала більше, ніж 10 робочих днів. Часткова оплата була здійснена відповідачем лише 31.05.2016р. та 16.06.2016р.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% на суму 18953,42 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 42979,77 грн. судового збору за платіжним дорученням від 11.05.2016р. № 676 (а.с.11).

Заявою від 13.07.2016р. позивач зменшив позовні вимоги та прохав стягнути 64708,27 доларів США.

З позовних вимог за заявою про зменшення позовних вимог судовий збір належав до сплати (по ставкам, встановленим Законом України «Про судовий збір» на дату подачі позову) в сумі 24455,98 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, покладаються на відповідача в сумі 24455,98 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Отже, судовий збір в сумі 18523,79 грн.підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця Нургельдиєва Доврана Язгелдиєвича (АДРЕСА_2, Туркменістан, 744000, ІПН 101122504620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салекс Абсолют" (проспект ОСОБА_1 (колишній - проспект 50-річчя Жовтня), буд. 144, м. Кременчук, Полтавська область, Україна, 39627; ідентифікаійний код 36345921) 45754 доларів США 85 центів - основного боргу, 18953 доларів США 42 центи - штрафу, 24455 українських гривень 98 копійок - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 03.11.2016р.

Суддя Т. М. Безрук