Постанова

від 24.04.2007 по справі 8/118ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/118ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.04.07                                                                                 Справа № 8/118ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області

до Фермерського господарства «Полєхін», село Іллірія Лутугинського району  Луганської області, -

про звернення стягнення на активи на суму  1784 грн. 64 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення  на активи відповідача у зв'язку з наявністю у нього станом на 12.02.07 року несплаченого до бюджету боргу з податку на додану вартість у сумі 1784,64 грн., у тому числі: основний платіж - 1670,44 грн. та пеня у сумі 114,20 грн.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 16.03.07 року.

           Відповідач до цього засідання не прибув.

          На підставі ст.ст. 128 та 150 КАСУ розгляд справи було відкладено з 10 квітня до 24 квітня 2007 року –у зв'язку з неявкою до суду відповідача.

Представник позивача у попередніх судових засіданнях  позовні вимоги підтримував.

Позивач до судового засідання, призначеного на 24.04.07 року, не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений судом до відома про дату, час та місце судового слухання (представник позивача  Королько Л.О. 10.04.07 року особисто отримала повістку про явку до судового засідання, призначеного на 24.04.07 року, о 10 год. 00 хв.).

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позовні вимоги не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача є село Іллірія,  вул. Ушакова, 91 Лутугинського району Луганської області.

Господарським судом на цю адресу 27.02.07 року за вихідним №290; 20.03.07 року за вих. №417 та 12.04.07 року за вих. №571 на цю адресу  спрямовано ухвали суду про призначення справи до судових слухань та повістки.

Поштовою службою до суду спрямовано письмові повідомлення про вручення кожного з цих поштових відправлень особисто главі фермерського господарства Полєхіну.

За таких обставин у суду є всі підстави дійти висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач не звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, керуючись ст.ст.40,49, 51,  частиною 6 ст.71, а також ст. 86 КАСУ, суд розглянув справу по суті за його відсутності, - на підставі наявних у ній доказів.

          Дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1. 22.04.1994 року Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області Фермерське господарство «Полєхін»(далі –ФГ «Полєхін», - відповідач), ідентифікаційний код 21779335, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №245/3.

          Державною податковою інспекцією у Лутугинському районі Луганської області (далі –ДПІ, - позивач) 26.04.1994 року господарство взято на облік в якості платника податків (довідка №3916-28 від 06.06.2000 року), а 01.07.97 року –в якості платника податку на додану вартість (далі –ПДВ) (свідоцтво №16807052 від 01.07.1997 року).

          2.Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) відповідач станом на 10.05.2005 року має узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1784,64 грн., - що підтверджується:

           податковими деклараціями з ПДВ:

           за березень 2005 року –на суму 2,00 грн.;

          за червень 2005 року –на суму 100,00 грн.;

          за вересень 2005 року  - на суму 2,00 грн.;

          за січень 2006 року –на суму 240,00 грн.;

          за 2005 рік –на суму 2,00 грн., - а всього на суму 346,00 грн.;

          податковими повідомленнями-рішеннями:

          №000061800/0 від 29.03.05 року на суму 1078,94 грн.;

          №0034291501/0 від 15.12.06 року на суму 245,50 грн.;

          нарахована пеня –114,20 грн.

          Згідно вищепереліченим податковим деклараціям відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 346,00 грн.

          Як вбачається з наданих позивачем доказів, це податкове зобов'язання, а також штрафні (фінансові) санкції та пеню платник податку не сплатив до цього часу.

          3.Факт наявності цього боргу, штрафних санкцій у зв'язку з несплатою ПДВ, а  також вжиття позивачем заходів, спрямованих на його погашення боржником, крім того, підтверджується доданими до матеріалів справи:

          карткою платника податку;

          першою (№1/100 від 29.10.01 року на суму 58,80 грн.) та другою (№2/205 від 03.12.01 року на суму 152,90 грн.) податковими вимогами (докази їх отримання платником податку позивачем надано до справи);

          податковим повідомленням-рішенням №0001681601/0 від 26.04.04 року –про застосування щодо платника податків штрафних (фінансових) санкцій за несплату податку на прибуток у сумі 170,00 грн.;

          податковим повідомленням-рішенням №0000061800/0 від 29.03.05 року, яким ДПІ щодо платника ПДВ застосовано штрафні (фінансові) санкції за непогашення самостійно узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ  у сумі 1190,00 грн.;  

          податковим повідомленням-рішенням №0034291501/0 від 15.12.06 року, згідно якому ДПІ на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі –ЗУ №2181-ІІІ) щодо платника податку застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 245,5 грн.(докази його отримання позивачем надано до справи);

          іншими матеріалами справи.

          Жодну з податкових вимог та податкових повідомлень-рішень відповідач не оспорив та не оскаржив у встановленому законом порядку.

4.У зв'язку з тим, що відповідачем самостійно узгоджену суду  ПДВ та штрафні санкції з цього податку, а також з ПДВ не сплачено до бюджету у встановленому ЗУ №2181-ІІІ порядку, - вони, відповідно до пункту 5.4.1 п.5.4 ст. 5 цього Закону, є податковим боргом.

          ІІ.Дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.          

          1.Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктом 1 частини 1 ст.14 цього Закону ПДВ віднесено до загальнодержавних податків.

          Пунктом 2 частини 1 ст. 9 того ж Закону до числа обов'язків платників податків належить подання до державних податкових органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а пунктом 3 тієї ж частини  ст. 9 на них покладено обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

          2.Право на вжиття заходів до примусового стягнення податкового боргу шляхом звернення з позовом до суду органам державної податкової служби України надано п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509 «Про державну податкову службу в Україні».

          3.Як сказано у п. 1.3 ст.1 ЗУ №2181-ІІІ - податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов'язання з ПДВ платник податку узгодив самостійно, тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ; штрафні санкції щодо нього ДПІ застосовано у повній відповідності до вимог підпункту 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 того ж  Закону, в якому сказано, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджені суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків від погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

4.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ, штрафних санкцій та пені з цього виду податку,  виходячи з доведеності факту його ухилення від його сплати до бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.           

           2.Стягнути з Фермерського господарства «Полєхін», ідентифікаційний код 21779335,  яке знаходиться за адресою:  село Іллірія, вул. Ушакова, 91 Лутугинського району Луганської області, - на користь Державного бюджету на р/р 31117029700170 в ГУ ДКУ у Лугансьакій області, МФО 804013, код 23487074, - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн. 64 коп., у тому числі: основний платіж –1670 грн. 44 коп. та пеня –114 грн. 20 коп., - звернувши стягнення на активи боржника.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.04.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа