Рішення

від 20.04.2007 по справі 15/120пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/120пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.07                                                                                 Справа № 15/120пн

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний ярмарок»,               м. Луганськ

до Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача                 - Савченко В.Ю. - директор, згідно протоколу № 5 від 01.12.06.;

від відповідача            - Демченко Д.О. представник, довіреність № 01-03-30/1842а від 13.04.06.

До початку слухання справи по суті жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

В судовому засіданні 17.04.2007р. оголошувалася перерва до 20.04.2007р. о 12 год. 45 хв., про що представники обох сторін були повідомлені належним чином.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права власності на торговий комплекс, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Гаєвого (район дому № 10).

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав.

Відповідач, проти заявлених позивачем вимог заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, що здана до суду 23.03.2007р. та поясненні від 17.04.2007р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради № 229/38 від 09.10.2002 р. затверджено проект відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового (в районі б. №10) та ухвалено передати її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Центральний ярмарок»терміном на 49 років під будівництво та розміщення торгівельного комплексу та благоустрій прилеглої території.

На підставі вказаного рішення між сторонами 23.12.2002р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0691га, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового (в районі б. №10). Державна реєстрація даного договору здійснена у встановленому порядку.

Також, на підставі рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради №229/38 від 09.10.2002 р. між сторонами 23.12.2002р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1344га, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового (в районі б. №10). Державна реєстрація даного договору здійснена у встановленому порядку.

Так, позивач на даний час є орендарем земельних ділянок площею 0,0691га та площею 0,1344га, розташованих за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового (в районі б. №10).

Після укладення вказаних договорів оренди земельних ділянок позивачем здійснено будівництво торговельного комплексу.

Придбання матеріалів позивачем для будівництва торгового комплексу та виконання підрядною організацією підрядних робіт підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі мають право: самостійно господарювати на землі; будувати жилі будинки, виробничі та інші будинки та споруди.

Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на збудовані ним будинки, споруди та інше нерухоме майно.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди,  створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

При цьому, згідно ч. 2 даної статті власник  земельної  ділянки  набуває  право  власності  на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Здійсненням будівництва торгового комплексу на земельній ділянці, остання використовується за цільовим призначенням під яке вона виділялася.

Невикористанням, та неможливістю розпорядитися своїм майном, яким побудовано торговельний комплекс, позивач буде необґрунтовано позбавлений правомочностей користування та розпорядження своїм майном, які є складовими права власності.

Згідно ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідач не позбавлений права, за участю спеціалістів провести дослідження збудованого позивачем торговельного комплексу на предмет додержання будівельних норм і правил.

У разі виявлення істотного відхилення від проекту, та встановлення при цьому  порушення суспільних інтересів або прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом  про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову, що передбачено ч. 7 ст. 776 Цивільного кодексу України.

На час розгляду даної справи в суді відповідачем не надано належних доказів істотного порушення будівельних норм і правил при будівництві торговельного комплексу за рахунок позивача.

Позивачем же, щодо цього, до матеріалів справи додано наступні документи:

-          дозвіл управління архітектури та містобудування Луганської міської ради на будівництво та розміщення позивачем;

-          експертний висновок 3-ї самостійної державної пожежної частини Луганського міського управління Головного управління МНС України в Луганській області, згідно якого порушень вимог пожежної безпеки не виявлено;

-          узгодження Луганської державної інспекції охорони праці в соціально-культурній сфері, в якому теж не вказується на наявність небезпечних умов праці в торговому комплексі;

-          лист Луганської санепідемстанції, за яким погоджено проект розміщення торговельного комплексу.

За викладених обставин, набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомості щодо якого заявлено позовні вимоги, повністю підтверджується матеріалами справи.

          Таким чином, вимоги про визнання за позивачем права власності підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплаченого державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. і інформаційно-технічні послуги у сумі 118 грн. 00 коп. відносяться на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральний ярмарок» м.  Луганськ, вул. Челюскінцев, б. 1а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31673530, на торговий комплекс, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Гаєвого (район дому № 10).

3. Судові витрати покласти на позивача.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 23.04.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко