Рішення

від 13.10.2016 по справі 910/15986/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016Справа №910/15986/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд"; Простягнення 12 504,50 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Мамедова О.М., представник за довіреністю від 16.05.2016 р.; Від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд" 12 504,50 грн. заборгованості за поставлений товар та надані транспортні послуги авто бетонозмішувача.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15986/16 від 01.09.2016, яку призначено до розгляду на 27.09.2016.

31.05.2016 від позивача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали від 28.04.2016.

Ухвалою від 27.09.2016 розгляд справи було відкладено на 13.10.2013 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 13.10.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 910/15986/16 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та зважаючи на обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Розглянувши клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи, суд не вбачає достатніх підстав для вчинення такої процесуальної дії, що сприятиме необґрунтованому затягуванню розгляду справи, порушенню процесуальних строків. При цьому, суд враховує ту обставину, що позивач не пояснив причини, які унеможливлюють участь його представника в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача прострочену заборгованість з оплати вартості переданого йому товару та наданих послуг, мотивуючи заявлені вимоги порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд" договірних зобов'язань та неповною і несвоєчасною оплатою отриманих у власність товарів та спожитих послуг згідно з видатковими накладними.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано суду видаткові накладні, довідку банківської установи на підтвердження часткової оплати, докази надіслання відповідачеві видаткових накладних і рахунків на оплату, акти взаємозаліку, претензію та докази її надіслання, акт звірки розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У 2015-2016 роках між сторонами мали місце зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" поставляло Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд" бетон та надавало транспортні послуги автобетонозмішувача, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд", у свою чергу, також надавало Товариству з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" транспортні послуги автобетонозмішувача .

Як слідує з позовної заяви і пояснень представника позивача, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як покупцем товару і отримувачем послуг, обов'язку з їх повної та своєчасної оплати.

За розрахунком позивача, борг відповідача з оплати бетону і наданих послуг становить 12 504,50 грн.

Проаналізувавши правову позицію позивача та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог зі стягнення суми основного боргу, оскільки фактичні обставини справи свідчать про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин з договору поставки та договору про надання послуг, який був укладений ними у простій письмовій формі шляхом обміну листами.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у листопаді 2015, березні та квітні 2016 років позивач поставив, а відповідач прийняв у власність названий товар загальною вартістю 51 328,50 грн. та отримав транспортні послуги автобетонозмішувача загальною вартістю 7 233,00 грн., а саме: видатковими накладними від 23.11.2015 № 288 на суму 9 309,00 грн. (бетон), від 09.03.2016 № 254 на суму 3 618,00 грн. (бетон), від 14.03.2016 № 284 на суму 8 728,50 грн. (7 045,50 грн. бетон, 1 0683,00 грн. послуги), від 18.03.2016 № 322 на суму 16 632,00 грн. (13 266,00 грн. бетон, 3 366,00 грн. послуги), від 06.04.2016 № 516 на суму 8 931,00 грн. (7 839,00 грн. бетон, 1 092,00 грн. послуги), від 11.04.2016 № 574 на суму 11 343,00 грн. (10 251,00 грн. бетон, 1 092,00 грн. послуги).

Для оплати товару і наданих послуг відповідачеві були виставлені рахунки від 20.11.2015 № 334, від 09.03.2016 № 34 та від 06.04.2016 № 116.

Суд враховує, що видаткова накладна від 23.11.2015 № 588 на суму 9 309,00 грн. не містить підпису уповноваженої особи відповідача та печатки товариства, проте не вбачає підстав вважати, що товар за нею не був отриманий відповідачем, адже наявність боргу на суму 9 309,00 грн. згідно з виставленим рахунком від 20.11.2015 № 334 відповідачем фактично визнано в акті взаємозаліку від 30.11.2015. Крім того. Така накладна направлялася відповідачеві на підписання, що підтверджується наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З фактичних обставин справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд" виникли правовідносини, що підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу та про договір про надання послуг.

За твердженнями позивача, на суму 42 057,00 грн. грошові зобов'язання відповідача перед позивачем припинилися внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, а 4 000,00 грн. надійшли позивачеві від відповідача на банківський рахунок.

У ст. 601 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З довідки банківської установи - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" від 27.09.2016 № 004-3/1037 судом встановлено, що за отриманий товар і спожиті послуги відповідач перерахував позивачеві 4 000,00 грн., а саме: по 2 000,00 грн. 10.06.2016 та 30.06.2016.

Крім того, припинення грошових зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 42 057,00 грн. відбулося внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується двосторонніми актами взаємозаліку від 30.11.2015 на суму 8 510,00 грн. та від 31.05.2016 на суму 33 547,00 грн.

Отже, судом встановлено, що у спірний період позивач передав відповідачеві товар на суму 51 328,50 грн. та надав послуг вартістю 7 233,00 грн., відповідач прийняв товар у власність, оплативши частину його вартості в сумі 4 000,00 грн. та провівши залік на суму 42 057,00 грн., заборгувавши 12 504,50 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товарів на переліченими вище видатковими накладними.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню. Судові витрати у справі покладаються відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-буд" (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21, ідентифікаційний код 34347639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 152, ідентифікаційний код 39812547) 12 504 (дванадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 50 коп. боргу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 31.10.2016 р.