Рішення
від 01.11.2016 по справі 910/16180/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016Справа №910/16180/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" До Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІН-ТЕХ" Простягнення заборгованості 12 348,06 грн Ярмак О.М.

Представники:

від позивачаЛяшенко Н.В. (представник за довіреністю) від відповідачане з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІН-ТЕХ" про стягнення передплати в сумі 12 348,06 грн за поставку витратоміра-лічильника електромагнітного «Взлет ЄР» (Лайт М) ЭРСВ-540 ЛВ ДУ 100.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/16180/16 та призначено розгляд справи на 04.10.2016.

Ухвалою від 04.10.2016 через неявку представника відповідача судом відкладено розгляд справи на 01.11.2016.

01.11.2016 від відповідача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В судовому засіданні 01.11.2016 представник позивача надав копію листа про поставку лічильника або повернення коштів та копію журналу вихідної кореспонденції, підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в засідання суду уповноваженого представника не направив, подавши до суду клопотання про перенесення розгляду справи.

Як вбачається зі змісту указаного клопотання, відповідачем було направлено позивачу пропозицію про добровільну сплату заборгованості згідно з запропонованим графіком та сплачено на користь позивача 4 500,00 грн. 28.10.2016.

Заслухавши позицію представника позивача, враховуючи обмеженість процесуальних строків вирішення спору, суд відхиляє указане клопотання відповідача та вважає за можливе розглянути спір по суті у цьому судовому засіданні.

Представник позивача обґрунтував та підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В ході здійснення господарської діяльності та на виконання усних домовленостей на підставі виставленого рахунка на оплату № СФ-0000039 від 21.10.2013 на суму 12 348,00 грн Публічне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" здійснило на користь відповідача оплату витратоміра-лічильника електромагнітного «Взлет ЄР» (Лайт М) ЭРСВ-540 ЛВ ДУ 100, що підтверджується платіжними дорученнями № 1443 від 25.10.2013 на суму 6 174,00 грн. та № 763 від 25.12.2013 на суму 6 174,06 грн, та банківськими виписками.

Проте, в порушення указаних домовленостей відповідач не поставив оплачений позивачем товар.

Листами № 1818 від 10.08.2015, № 185 від 31.10.2014, 04.11.2015 позивач звертався до відповідача з вимогами поставити лічильник або повернути кошти за нього сплачені, відповіді на які отримано не було.

Оскільки відповідач на вимоги позивача не відреагував, товар до цього часу замовнику не поставив, гроші не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 12 348,06 грн. перед Публічним акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика - Вайдманн", із позовом про стягнення якої з відповідача останнє звернулося до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Статтею 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини та викладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що в силу вимог ст. 181 ГК України, між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Отже, позивач, уклавши із відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті та зобов'язався отримати та оплатити товар, а відповідач - поставити товар та отримати грошові кошти за нього.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою згаданий вище договір є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи виникнення зобов'язання сторін, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, до цих правовідносин необхідно застосовувати положення глави 54 Цивільного кодексу України.

В силу вимог ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто, або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою сплачена позивачем на користь відповідача сума коштів за товар, який не було поставлено, в розмірі 12 348,00 грн є попередньою оплатою, строк повернення якої станом на час розгляду справи настав, зважаючи на подані позивачем докази звернення до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів.

Відповідач обставини свого прострочення перед позивачем не спростував, факт визнання ним заборгованості підтверджується листом № 05/10 від 28.11.2016, яким відповідач запропонував позивачу узгодити графік погашення заборгованості.

Також, зі змісту указаного листа вбачається, що 28.10.2016 відповідачем було перераховано позивачу 4 500,00 грн в рахунок погашення вказаної заборгованості, що позивачем не заперечено.

Отже, з наведеного вбачається, що погашення частини заявленого до стягнення боргу розміром 4 500,00 грн. відбулося під час провадження у справі № 910/16180/16.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення із відповідача 4 500,00 грн. заборгованості.

Що стосується решти заборгованості розміром 7 848,06 грн, то ця сума підлягає стягненню з відповідача, з огляду на її обґрунтованість.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІН-ТЕХ" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2В, ідентифікаційний код 38730521) на користь Публічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" (11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька 66, ідентифікаційний код 00278735) 7 848 (сім тисяч вісімсот сорок вісім) грн. боргу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР ІН-ТЕХ" 4 500,00 грн. боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2016

Суддя О.М. Ярмак

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.11.2016
Оприлюднено08.11.2016
Номер документу62460407
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/16180/16

Рішення від 01.11.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 04.10.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 02.09.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні