Рішення

від 03.11.2016 по справі 917/1510/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 р. Справа № 917/1510/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вул.Козака, буд. 2-А, м. Полтава, 36020)

до Відділу освіти, сім"ї та молоді Котелевської районної державної адміністрації (вул. Полтавський шлях, буд. 224, смт. Котельва, Полтавська область, 38600)

про стягнення 68543,79 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 68543,79 грн., з них: 2731,20 грн. - 3% річних, 38446,96 грн. - пені, 27365,63 грн. - інфляційних, згідно договору на постачання природного газу № 31-З/Б від 16.02.2016р.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідно до помісячного розпису освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на 2016 рік відповідач не мав змоги оплачувати рахунки в повному обсязі, про що свідчать гарантійні листи направлені позивачу. Крім того, за спожитий газ у травні 2016року відповідач допустив прострочення платежу на 2 дні, а тому позивач невірно здійснив розрахунок штрафних санкцій.

В судовому засіданні 03.11.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (позивачем) та Відділом освіти, сім'ї та молоді Котелевської районної державної адміністрації (відповідачем) був укладений договір на постачання природного газу № 31-З/Б від 16.02.2016р. (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору позивач, як постачальник, постачає природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договорів позивач поставив відповідачу впродовж лютого-серпня 2016р. природний газ на загальну суму 1080460,12 грн. а саме:

в лютому 2016 року в об'ємі 74,166 тис. куб. м. на загальну суму 561558,25 грн.

в березні 2016 року в об'ємі 52,277 тис. куб. м. на загальну суму 396826,34 грн.

в квітні 2016 року в об'ємі 14,290 тис. куб. м. на загальну суму 108114,71 грн.

в травні 2016 року в об'ємі 0,639 тис. куб. м. на загальну суму 4246,54 грн.

в червні 2016 року в об'ємі 0,560 тис. куб. м. на загальну суму 3769,92 грн.

в липні 2016 року в об'ємі 0,445 тис. куб. м. на загальну суму 2995,74 грн.

в серпні 2016 року в об'ємі 0,438 тис. куб. м. на загальну суму 2948,62 грн.

Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу № ЗБ000003405 від 29.02.2016р., № ЗБВІ-000342 від 31.03.2016р., № ЗБВІ-001912 від 30.04.2016р., № ЗБВІ-003176 від 31.05.2016р., № ЗБВІ-003967 від 30.06.2016р., № ЗБВІ-004789 від 31.07.2016р., № ЗБВІ-005852 від 31.08.2016р.

За п. 3.7 Договору розрахунковим періодом є відповідний місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному поряду: щомісячної 100 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку до Договору, протягом місяця поставки газу . У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач оплатив отриманий природний газ повністю, сплативши 1080460,12 грн., але при цьому відповідач порушив строки оплати, встановлені пунктом 3.7 Договору. Зазначене підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку від 14.03.2016р. на суму 160359,83 грн., від 12.04.2016р. на суму 3699,42 грн., від 14.04.2016р. на суму 127078,29 грн., від 06.05.2016р. на суму 667247,05 грн., від 12.05.2016р. на суму 108114,71 грн., від 11.06.2016р. на суму 4246,54 грн., від 11.07.2016р. на суму 3769,92 грн., від 10.08.2016р. на суму 2995,74 грн., від 09.09.2016р. на суму 2948,62 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Заперечення відповідача проти позову судом відхиляються, оскільки терміни оплати чітко встановлені в п. 3.7 Договору - щомісячна 100 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу протягом місяця поставки газу; у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим. Надані відповідачем гарантійні листи підписані ним в односторонньому порядку, угоди щодо зміни порядку і строків розрахунку між сторонами не укладалося.

За п. 3.9 договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок постачальника.

Судом також відхиляються заперечення відповідача на те, що несвоєчасна оплата виникла внаслідок строків надходження коштів з бюджету, оскільки це не є підставою для порушення строків платежів, узгоджених сторонами в Договорі.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що в разі прострочення виконання споживачем своїх зобов'язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За прострочення оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу 38446,96 грн. пені (у тому числі: за період 08.03.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями лютого 2016р.; за період 08.04.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями березня 2016р.; за період 08.05.2016р. - 11.05.2016р. - за зобов'язаннями квітня 2016р.; за період 08.06.2016р. - 09.06.2016р. - за зобов'язаннями травня 2016р.; за період 08.07.2016р. - 10.07.2016р. - за зобов'язаннями червня 2016р.; за період 08.08.2016р. - 09.08.2016р. - за зобов'язаннями липня 2016р.; за період 08.09.2016р. - 08.09.2016р. - за зобов'язаннями серпня 2016р.) При цьому позивачем не враховано наступне.

За приписами ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України) у випадку коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Позивачем не враховано, що за зобов'язаннями лютого 2016р. кінцевий строк оплати припадає на 07.03.2016р., який був неробочим днем, отже останнім днем платежу є 09.03.2016р., а прострочення платежу починається 10.03.2016р. За зобов'язаннями квітня 2016р. кінцевий строк оплати припадає на 07.05.2016р., який був суботою (вихідним днем), отже останнім днем платежу є 10.05.2016р., а прострочення платежу починається 11.05.2016р. За зобов'язаннями липня 2016р. кінцевий строк оплати припадає на 07.08.2016р., який був неділею (вихідним днем), отже останнім днем платежу є 08.08.2016р., а прострочення платежу починається 09.08.2016р.

З огляду на викладене, правомірними є вимоги про стягнення 36757,49 грн . пені (у тому числі: 24174,75 грн. за період 10.03.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями лютого 2016р., 12446,90 грн. за період 08.04.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями березня 2016р., 112,25 грн. за період 11.05.2016р. - 11.05.2016р. - за зобов'язаннями квітня 2016р.; 8,35 грн. за період 08.06.2016р. - 09.06.2016р. - за зобов'язаннями травня 2016р.; 10.20 грн. за період 08.07.2016р. - 10.07.2016р. - за зобов'язаннями червня 2016р.; 2,54 грн. за період 09.08.2016р. - 09.08.2016р. - за зобов'язаннями липня 2016р.; 2,50 грн. за період 08.09.2016р. - 08.09.2016р. - за зобов'язаннями серпня 2016р.); (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позов підлягає задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити за їх безпідставністю.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач, керуючись вимогами ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 2731,20 грн. - 3% річних (у тому числі за період 08.03.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями лютого 2016р.; за період 08.04.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями березня 2016р.; за період 08.05.2016р. - 11.05.2016р. - за зобов'язаннями квітня 2016р.; за період 08.06.2016р. - 09.06.2016р. - за зобов'язаннями травня 2016р.; за період 08.07.2016р. - 10.07.2016р. - за зобов'язаннями червня 2016р.; за період 08.08.2016р. - 09.08.2016р. - за зобов'язаннями липня 2016р.; за період 08.09.2016р. - 08.09.2016р. - за зобов'язаннями серпня 2016р.) та 27365,63 грн. інфляційних за березень-квітень 2016р.

З огляду на встановлені вище судом дійсні періоди прострочення платежу, належна до стягнення сума 3% річних становить 2619,47 грн . (у тому числі: 1695,22 грн. за період 10.03.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями лютого 2016р., 913,24 грн. за період 08.04.2016р. - 05.05.2016р. - за зобов'язаннями березня 2016р., 8,89 грн. за період 11.05.2016р. - 11.05.2016р. - за зобов'язаннями квітня 2016р.; 0,70 грн. за період 08.06.2016р. - 09.06.2016р. - за зобов'язаннями травня 2016р.; 0,93 грн. за період 08.07.2016р. - 10.07.2016р. - за зобов'язаннями червня 2016р.; 0,25 грн. за період 09.08.2016р. - 09.08.2016р. - за зобов'язаннями липня 2016р.; 0,24 грн. за період 08.09.2016р. - 08.09.2016р. - за зобов'язаннями серпня 2016р.); (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позов підлягає задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних слід відхилити за їх безпідставністю.

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» роз'яснено, що В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено судом, за зобов'язаннями лютого 2016р. борг у березні 2016р. існував в період 10.03.2016р. - 31.03.2016р., тобто менше місяця. Тому, підстави для нарахування інфляційних за цей період відсутні.

За зобов'язаннями лютого 2016р. повний місяць борг існував у квітні 2016р., отже інфляційні слід нараховувати за цей період виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця.

Після проведення розрахунку судом визначено, що сума інфляційних за квітень 2016р. становить 9464,72 грн . В цій частині позов підлягає задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних слід відхилити за їх безпідставністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1378,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 20.09.2016р. № 38.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 978,38 грн.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, сім'ї та молоді Котелевської районної державної адміністрації (вул. Полтавський шлях, буд. 224, смт. Котельва, Полтавська область, 38600; ідентифікаційний код 02145547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вул. Володимира Козака, буд. 2-А, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 39813404) 36757грн. 49 коп . пені, 2619грн. 47 коп . - річних, 9464 грн. 72 коп . інфляційних, 978 грн. 38 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 04.11.2016р.

Суддя Безрук Т. М.