Рішення

від 31.10.2016 по справі 653/4036/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 653/4036/15-ц Головуючий у І інстанції Шарко Н.А.

Номер провадження 22-ц/791/2142/16 Доповідач Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Бугрик В.В.,

ОСОБА_1,

секретар Мирненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської областівід 02 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом Азово-Сиваського національного природного парку до ОСОБА_2, третя особа Відділ Держгеокадастру у Генічеському районі Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

у грудні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в остаточних вимогах якого посилався на те, що Азово-Сиваський національний природний парк має право постійного користування земельною ділянкою по вулиці 40 років Перемоги у місті Генічеську на підставі державного акту II-XC № 000263 від 22 вересня 1997 року, власником суміжної земельної ділянки по вулиці Заповідній 2 у місті Генічеську на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку XC-VII-01 від 22 вересня 1997 року є відповідач, в ході проведення інвентаризації земель позивач довідався про те, що відповідачем самовільно захоплено 269 кв.м земельної ділянки позивача шляхом встановлення паркану та забудовою споруд господарського призначення, ним проведено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру, яка не відповідає державному акту на земельну ділянку позивача та порушує права позивача, при цьому межі земельних ділянок сторін відповідачем з позивачем не узгоджувалися, у позові поставлено питання: про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка відповідно до державного акту II-XC за № 000263 перебуває у постійному користуванні позивача по вулиці 40 років Перемоги 6а у місті Генічеську, шляхом приведення (встановлення) меж земельної ділянки у відповідність до державного акту II-XC за № 000263; визнати недійсним та скасувати державний акт ОСОБА_2 про право власності на земельну ділянку XC-VII-01 від 22 вересня 1997 року по вулиці Заповідній 2 у місті Генічеську та скасувати запис про його державну реєстрацію за № 6522110100:02:177:7007.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської областівід 02 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено, ухвалено: визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку ХС VII-01 від 22 вересня 1997 року, розташовану по вулиці Заповідній, 2 у місті Генічеську Херсонської області, належну ОСОБА_2; скасувати в Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки: кадастровий номер № 6522110100:02:177:7007 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0999 ОСОБА_3 по вулиці Заповідній, 2 у місті Генічеську Херсонської області, належної ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_2 усунути порушення прав на належну Азово-Сиваському національному природному парку на праві постійного користування земельну ділянку по вулиці 40 років Перемоги у місті Генічеську Херсонської області, шляхом приведення (встановлення) меж земельної ділянки у відповідність до державного акту II-XC за № 000263 від 22 вересня 1997 року; стягнути з ОСОБА_2 на користь Азово-Сиваського національного природного парку судові витрати у розмірі 19974 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки 25 грудня 2015 року позивачем було подано позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, потім з порушенням норм процесуального права збільшено позовні вимоги щодо визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку XC VII-01 від 22 вересня 1997 року, які прийнято до розгляду судом, судову експертизу також було призначено з порушенням процесуальних норм, її проведення доручено експерту ОСОБА_4, яка не має землевпорядної освіти та не є фахівцем в галузі землекористування, позивачем не було надано до суду доказів наявності у нього права на оренду або права власності на земельну ділянку, земельна ділянка, на яку претендує позивач, не сформована та не внесена до Державного земельного кадастру і реєстру нерухомого майна, також із земельної ділянки позивача було вилучено 0,16 ОСОБА_3 із зарахуванням до земель запасу міської ради.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача вважав її такою, що задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, при цьому сторона відповідача наполягала на задоволенні скарги, сторона позивача проти неї заперечувала, представник позивача пояснив, що при видачі державного акту на земельну ділянку відповідачу у 1997 році права позивача не порушувалися, вони були порушені лише самовільним захопленням частини земельної ділянки, наданої у користування, та реєстрацією такої земельної ділянки відповідачем у Державному земельному кадастрі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами отримані відповідні права на суміжні земельні ділянки 22 вересня 1997 року, коли Азово-Сиваський національний природний парк отримав державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 000263 - земельною ділянкою площею 0,83 ОСОБА_3 по вулиці 40 років Перемоги у місті Генічеську, а ОСОБА_2 державний акт на право приватної власності на землю серії ХС VII-01 - на земельну ділянку площею 0,0999 ОСОБА_3 по вулиці 40 років Перемоги у місті Генічеську, вказані документи є правовстановлюючими, тобто такими, які у відповідності до ст. 23 чинного на той час ЗК України редакції 1990 року посвідчують право особи на земельну ділянку, на даний час ці акти є чинними, в них чітко визначені розміри та конфігурація ділянок, межі земельних ділянок сторін були встановлені в натурі.

За заявою відповідача у 2011 році Приватним підприємцем ОСОБА_5 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно державного акту серії ХС VII-01, виданого на ім'я ОСОБА_2, площею 0,0999 ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вулиці Заповідній 2 у місті Генічеську Генічеського району Херсонської області, на підставі якої земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 6522110100:02:177:0007.

У вказаній документації міститься посилання про те, що у зв'язку з допущеними помилками у державному акті, виявленими при проведенні робіт геодезичної зйомки, були визначені межі користування по фактичному користуванню, при якому загальна площа земельної ділянки відповідача не змінилася, при цьому у документації умовчується про те, що змінилася конфігурація земельної ділянки із захватом частини земельної ділянки позивача, а посилання в документації про згоду суміжних землекористувачів стосовно меж земельної ділянки відповідача не відповідає дійсності, оскільки такого узгодження, усупереч вимогам ст. 198 ЗК України, з позивачем не проводилося.

Таким чином фактичне землекористування відповідача не відповідає межам земельної ділянки, визначеним у державному акті, і хоча загальний розмір його земельної ділянки не змінився, ним змінено конфігурацію власної земельної ділянки та захоплено частину земельної ділянки позивача, такий висновок є очевидним та вбачається при порівнянні державних актів сторін з вище вказаною технічною документацією Приватного підприємця ОСОБА_5, з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та відновлення меж земельної ділянки позивача, виготовленої Приватним підприємством «Сокіл!» у 2011 році, проектно-вишукувальної документації, яка виготовлялася при оформленні позивачем державного акту постійного користування землею у 1997 році, та підтверджується висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи з врахуванням рецензії Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9 від 14 липня 2016 року щодо її проведення, поясненнями експерта ОСОБА_4 у судовому засіданні при апеляційному розгляді справи, рішення державного кадастрового реєстратора про відмову позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 17 грудня 2015 року у зв'язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, або її частини.

Оскільки відповідач, усупереч державним актам сторін на земельні ділянки, самовільно змінив конфігурацію власної земельної ділянки і захопленням частини земельної ділянки позивача, зареєстрував таку земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, чим порушив права позивача, порушене право підлягає поновленню в порядку, заявленому у позові та задоволеному судом першої інстанції у відповідності до положень ст. ст. 91, 152 ЗК України

Разом з тим матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача при отриманні відповідачем державного акту у 1997 році, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судом першої інстанції відшкодовано документально підтверджені судові витрати позивача, розмір яких іншою стороною у встановленому порядку спростовано не було.

Посилання сторони відповідача на вилучення частини земельної ділянки у позивача не може бути прийняте до уваги, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що таке рішення змінило межі суміжних земельних ділянок сторін, визначених державними актами на їх земельні ділянки.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково у вказаній вище частині, решта скарги не містить обґрунтованих посилань на обставини у справі чи норми права, які б могли бути підставою для їх задоволення, рішення суду в іншій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської областівід 02 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним державного акту про право власності ОСОБА_2 Івановича ХС VII-01 від 22 вересня 1997 року на земельну ділянку по вулиці Заповідній 2 у місті Генічеську Херсонської області скасувати, Азово-Сиваському національному природному парку у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_3

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_6

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1